На вебсайті КНЕУ опубліковано результати дослідницького проєкту «Цифрова економіка: вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Воно було проведено Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана (КНЕУ) за ініціативи Huawei.
Проєкт аналізував моделі цифрової економіки України, впливу ІКТ на людський капітал, загальнонаціональне опитування «Вплив ІКТ на цифрову економіку та майбутні робочі місця в Україні», підготовку звіту, розробку практичних рекомендацій «Дорожня карта розвитку людського капіталу для цифрової економіки України: перехід до моделі цифрової економіки «Інноваційний хаб» 2021–2030», створення Глобальної дослідницької мережі цифрової економіки, освітні заходи.
Деякі підсумки дослідницького опитування, яке пройшло в період з листопад 2020 – лютий 2021 (а це 1 181 особа у всіх регіонах України), які представляють думку опитаних про вплив ІКТ на життя та розвиток економіки, вибір сфери для працевлаштування та освіти:
- 84% жінок та 75,4% чоловіків очікують позитивних наслідків від розвитку ІКТ в Україні для економіки, суспільства, особисто для себе
- Найзатребуванішою професією, пов’язаною з ІКТ, серед жінок є фахівець із кібербезпеки (82,4%), а найменш затребуваною — експерт зі створення цифрових двійників (36%). У чоловіків – це фахівець із кібербезпеки (71,7%), а найменш затребуваною — куратор особистих даних (36,8%)
- Топ-3 факторів впливу розвитку ІКТ на працівників: поява нових форм зайнятості (дистанційна, фріланс тощо), жінки — 62,7%, чоловіки — 50%; можливості гнучкого графіку роботи, жінки — 62,5%, чоловіки — 48,8%; формування нових цифрових навичок, жінки — 62,5%, чоловіки — 49,2%
- На думку респондентів, наразі найбільш диджиталізованими є такі сектори економіки України: інформація та телекомунікації (68,6%), оптова та роздрібна торгівля (65,9%), фінансова та страхова діяльність (58,7%), креативні індустрії (57%), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (54%)
- Опитувані вважають, що найбільший потенціал для цифрової трансформації мають охорона здоров’я і надання соціальної допомоги (60,5%), добувна промисловість і розроблення кар’єрів (59,6%), каналізація, поводження із відходами (58,9%), державне управління й оборона (58%), переробна промисловість (58%).
«Цифрова економіка — це платформа спільного майбутнього. Університети відіграють важливу роль у розвитку екосистеми інновацій, досліджень цифрової економіки й нової інфраструктури у цифровому світі. Тому так важливо розвивати партнерство між університетами та бізнесом заради розвитку і кращого майбутнього для всіх», — наголошує на ролі університетів Дун Айбо, керівник департаменту комунікацій Huawei Україна.
Як повідомила Лариса Антонюк, професорка, проректорка з наукової роботи, директорка Інституту вищої освіти ДВНЗ, для покращення обізнаності всіх зацікавлених у цифровій економіці важливу роль відіграє економічна журналістика. Лариса Лігоненко, д.е.н., професорка кафедри бізнес-економіки та підприємництва Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, наголосила на відкритому доступі до матеріалів цього дослідження та можливості їх використання всіма зацікавленими в Україні та світі.
Надія Васильєва, к.е.н., засновниця Інституту цифрової трансформації, який був партнером у проєкті, відзначає особливу роль нової інфраструктури для цифрової економіки: «Інфраструктура в цифровій економіці є кровоносною системою для даних та інформації, якою були електромережі в індустріальній економіці й дорожні артерії у доіндустріальній».
Читайте також:
- Служба підтримки Apple офіційно запрацювала в Україні. Як нею скористатися?
- GlobalLogic: З 2014 року експорт ІТ-послуг в Україні збільшився втричі