Після історичної місії з перенаправлення астероїдів NASA DART дослідження під керівництвом учених Лабораторії реактивного руху показало, що форма астероїда Диморфос змінилася, а його орбіта зменшилася.
Коли 26 вересня 2022 року апарат NASA DART врізався в 170-метровий астероїд, він залишив значний слід, одразу у кількох сенсах. Демонстрація показала, що така подія може відхилити небезпечний астероїд, якщо він коли-небудь опиниться на курсі зіткнення із Землею.
Ціль DART, астероїд Диморфос, обертається навколо більшого астероїда Дідімос. До зіткнення Диморфос мав приблизно симетричну форму “сплющеного сфероїда”, схожу на сплюснуту кулю, ширина якої перевищує висоту. Маючи чітко визначену кругову орбіту на відстані близько 1189 м від Дідімоса, Диморфос здійснював один виток навколо Дідімоса за 11 годин 55 хвилин.
“Коли DART здійснив удар, все стало дуже цікаво, – говорять в NASA. – Орбіта Диморфоса більше не кругова: Її орбітальний період – час, необхідний для проходження однієї орбіти – тепер на 33 хвилини та 15 секунд коротший. І форма астероїда змінилася: з відносно симетричного об’єкта він перетворився на “тривісний еліпсоїд” і став більше схожим на довгастий кавун”.
Вчені використали три джерела даних у комп’ютерних моделях, щоб визначити, що сталося з астероїдом після зіткнення. Перше джерело було на борту DART: космічний апарат робив знімки, коли наближався до астероїда, і надсилав їх на Землю. Ці знімки дозволили зблизька виміряти відстань між Дідімосом і Диморфосом та визначити розміри обох астероїдів безпосередньо перед зіткненням.
Другим джерелом даних був радіолокатор Goldstone Solar System Radar, розташований поблизу Барстоу, штат Каліфорнія, який відбивав радіохвилі від обох астероїдів, щоб точно виміряти положення і швидкість Диморфоса відносно Дідімоса після зіткнення. Радарні спостереження швидко допомогли NASA зробити висновок, що вплив апарату DART на астероїд перевищив очікування.
Третім і найважливішим джерелом є наземні телескопи, які виміряли “криву блиску” обох астероїдів, тобто те, як сонячне світло, що відбивається від поверхні астероїдів, змінювалося з часом. Порівнюючи криві блиску до і після зіткнення, дослідники дізналися, як DART змінив рух Диморфоса. Так, команда виявила, що орбіта Диморфоса зараз трохи витягнута або ексцентрична. Причому моделі науковців настільки точні, що показують, як Диморфос розгойдується вперед-назад, коли рухається по орбіті Дідімоса.
Моделі команди також розрахували, як змінювався орбітальний період Диморфоса. Одразу після зіткнення середня відстань між двома астероїдами зменшилась, а орбітальний період Диморфоса скоротився на 32 хвилини та 42 секунди до 11 годин, 22 хвилин і 37 секунд. Протягом наступних тижнів період обертання астероїда продовжував скорочуватися, оскільки фрагменти астроїда продовжували потрапляти в космос, і врешті-решт зупинився на 11 годинах, 22 хвилинах і 3 секундах на орбіті. Тобто став на 33 хвилини та 15 секунд менше, ніж до зіткнення. Зараз середня орбітальна відстань між астероїдами становить близько 1152 м, тобто вона стала приблизно на 37 м менше, ніж до зіткнення.
Результати вказують на те, що Диморфос є нещільним об’єктом, схожим на астероїд Бенну, про що раніше говорила інша команда науковців. Місія ESA Hera, запуск якої запланований на жовтень 2024 року, відправиться до пари астероїдів, щоб провести детальне дослідження змін.
Читайте також: