Галактична туманність Тарантул, яка у Новому загальному каталозі зафіксована як NGC 2070, стала об’єктом пильної уваги телескопа Габбл. Він зафіксував бурхливі хмари газу і пилу, що кружляють між молодими зірками.
Туманність Тарантул розташована на відстані 161 тис. світлових років у тій частині Великої Магелланової Хмари, що входить до сузір’я південної півкулі Золота Риба. Астрономи вважають її регіоном з найбільшим і найяскравішим зореутворенням у Місцевій групі, тобто серед галактик, найближчих до Чумацького Шляху. Нове зображення, отримане за допомогою космічного телескопа Габбл, поєднує дані, зібрані під час численних спостережень.
Туманність Тарантул містить найгарячіші та наймасивніші з відомих зірок, тому це «ідеальна природна лабораторія для перевірки теорій зореутворення та еволюції, – як говорять представники ESA. – За останні роки громадськість отримала багато різноманітних зображень цього регіону, зроблених Габблом».
Габбл зафіксував яскраві шари іонізованого водневого газу (ключового будівельного матеріалу у процесі зореутворення) разом з розпливчастими, туманними хмарами та темним пилом, що затьмарює собою все навколо. У лівому нижньому кутку видно скупчення маленьких яскраво-блакитних зірок, а безліч зірок меншого розміру розкидані по всій туманності.
Щоб створити нове фото туманності Тарантул, науковці використали дані двох різних проєктів. Перший під назвою Scylla мав на меті вивчити властивості пилу, з якого складаються темні хмари, що існують між зірками. Другий – під назвою Ulysses – досліджував, як міжзоряний пил взаємодіє із зоряним світлом у різних середовищах, говорять вчені ESA.
Також у створенні дивовижної світлини допомогло ще одне дослідження, спрямоване на вивчення зореутворення в умовах, подібних до умов раннього Всесвіту, і каталогізацію зірок туманності Тарантул для майбутніх спостережень за допомогою космічного телескопа NASA імені Джеймса Вебба.
Вивчення туманності Тарантул допомагає астрономам краще зрозуміти, як народжуються і розвиваються зірки. Космічний телескоп Вебба, який був запущений 25 грудня 2021 року та оприлюднив свої перші зображення в липні 2022 року, також нещодавно досліджував цей популярний регіон і в процесі відкрив купу небачених раніше молодих зірок.
Також цікаво: