Google та Jigsaw запустили ініціативу з медіаграмотності в Україні для боротьби з поширенням дезінформації онлайн та підвищення стійкості до поширених методів онлайн-маніпуляцій. Ініціатива, яка використовує підхід під назвою “пребанкінг” (prebunking – дослівно “попереднє розвінчування”), реалізується у співпраці з Moonshot та авторитетними місцевими організаціями та експертами, зокрема Центром протидії дезінформації, Vox Ukraine, StopFake, Детектор Медіа, Суспільне та BBC Media Action.
Пребанкінг – це комунікаційна стратегія, спрямована на підвищення стійкості до дезінформації. Її мета – допомогти аудиторії розпізнавати та протистояти маніпулятивному контенту, підвищуючи стійкість до дезінформації у майбутньому.
Як перший крок ініціативи, партнер з її реалізації компанія Moonshot провела інтерв’ю, щоб дослідити погляди місцевих експертів на дезінформацію та онлайн-безпеку. Moonshot зробив тематичний аналіз даних інтерв’ю, щоб визначити загальні теми дезінформації, методи маніпуляції та аудиторії, які можуть бути більш вразливими або стати мішенню дезінформації. Вони надали подальше контекстне підтвердження за допомогою прикладів з соціальних мереж на різних платформах.
Moonshot визначив поточні та нові маніпулятивні наративи, що циркулюють в Україні, та виявив такі три основні техніки маніпуляції:
Астротурфінг (Astroturfing) – ця маніпуляційна тактика передбачає створення видимості суспільних рухів через скоординовану, неавтентичну поведінку, часто з використанням ботів або фейкових акаунтів у соціальних мережах. В українському контексті це зазвичай використовується для цілеспрямованого переслідування або штучного пригнічення чи посилення конкретного контенту/наративів.
Емоційна маніпуляція – провокування сильних емоцій, таких як сум, безнадія, обурення та виснаження, щоб запобігти критичному мисленню щодо теми. В українському контексті емоційні маніпуляції використовуються для посилення психологічного виснаження, спричиненого воєнним конфліктом. Маніпуляції часто стимулюють інтенсивний страх і гнів, щоб загострити соціальні розбіжності, а також для посилення наявної фрустрації щодо українських інституцій і воєнних зусиль.
Підміна контексту – практика вилучення інформації з її оригінального контексту для створення хибного або оманливого наративу. В Україні сфабриковані або маніпулятивні новинні історії поширюють плутанину щодо того, яка інформація або новинні ресурси заслуговують на довіру. Дипфейки відомих політиків і військових діячів, згенеровані штучним інтелектом, також націлені на громадян із закликами до капітуляції або відмови від пожертв військовим.
На основі цього дослідження та за експертної підтримки місцевих партнерів було створено три навчальні відео про ці три поширені в Україні методи маніпуляції. Дослідження та рекомендації експертів допомогли сформувати креативну ідею, в основі якої висновки, що найбільш вразливою аудиторією є молодь і старше покоління, а при оцінюванні інформації люди найбільше довіряють близьким людям. Щоб розкрити ці моменти, у відео використовуються реалістичні сімейні діалоги за участю відомих українських особистостей та їхніх родичів у кухонному оточенні. Це знайоме середовище відображає місце, де багато сімей ведуть бесіди. Демонструючи розмови про дезінформацію, які охоплюють різні стосунки та вікові групи (батьки-діти, подружжя), відео мають на меті навчити глядачів двом речам: як розпізнавати маніпуляції та як захистити своїх близьких.
Популярні українські особистості, такі як телеведуча Марічка Падалко, артист Влад Лефльор та YouTube-ведуча Саша Гонтар разом зі своїми родичами зображують в відео типові сімейні діалоги, які ілюструють кожну техніку маніпуляції. Такий підхід заохочує глядачів вести подібні розмови у власних колах родини та друзів.
Відео з пребанкінгу будуть поширюватися через цільові рекламні кампанії на популярних платформах соціальних мереж, охоплюючи аудиторію там, де вона може зіткнутися з онлайн-дезінформацією. Ця стратегія базується на досвіді попередніх кампаній і дослідженнях, проведених Jigsaw у партнерстві з Кембридзським і Бристольським університетами.
Дізнайтеся більше про цю ініціативу з медіаграмотності на спеціальній сторінці.
Читайте також:
Leave a Reply