Нещодавно космічний телескоп Габбл завершив свою наймасштабнішу програму з моменту запуску в 1990 році, у межах якої він протягом трьох років спостерігав за 500 окремими зірками. І тепер вчені готові досліджувати неймовірні дані, надані телескопом. Комплексне дослідження називається ULLYSES (Ultraviolet Legacy Library of Young Stars as Essential Standards).
Ці спостереження в ультрафіолетовому світлі не дадуть дослідникам спокою десятиліттями, оскільки вони дають змогу по-новому поглянути на процеси зореутворення, еволюцію зірок і вплив зірок на навколишнє середовище. “ULLYSES матиме трансформаційний вплив на всю астрофізику, від екзопланет до впливу масивних зірок на еволюцію галактик і розуміння ранніх стадій розвитку Всесвіту, – говорять науковці. – Окрім конкретних цілей програми, дані також можуть бути використані в галузях астрофізики у спосіб, який ми поки що не можемо собі уявити”.
Команда ULLYSES використовувала Габбл для вивчення 220 зірок, а потім заглибилася в архів, щоб знайти спостереження ще 275 зірок. Вчені також використали дані про зірки з інших космічних телескопів і наземних обсерваторій. Завершений набір даних ULLYSES складається із зоряних спектрів, які містять інформацію про температуру, хімічний склад і швидкість обертання кожної зірки.
Особливий інтерес для ULLYSES становлять блакитні надгіганти, які можуть стати в мільйон разів яскравішими за наше Сонце. Вони мають коротке життя, швидко спалюють паливо та утворюють “метали” – елементи, важчі за водень і гелій. Коли масивні зірки вибухають, зоряні вітри розганяють елементи по всьому космосу, тож розуміння цих вітрів було б важливим кроком до розуміння галактичного розподілу важких елементів, які є будівельними блоками наступного покоління зірок і планет.
Завдяки цьому процесу розсіювання кожне наступне зоряне покоління має більшу концентрацію металів, ніж попереднє. Сформовані, коли більшість атомів у Всесвіті складалася з водню і невеликої кількості гелію, зорі першого покоління вважаються “бідними на метали”, тоді як пізніші покоління зірок, включаючи Сонце, є “багатими на метали”.
ULLYSES і Габбл націлилися на блакитні зірки в галактиках, близьких до Чумацького Шляху, які, схоже, мають дефіцит металів. З їхньою допомогою вчені зможуть досліджувати зорі, які існували в молодому Всесвіті, але зараз знаходяться за межами діапазону, на якому можна роздивитися деталі. Також проєкт зосередився на молодих зірках, які є холоднішими, меншими та червонішими за Сонце.
Вони розташовані ближче до нас, в активних зоряних регіонах Чумацького Шляху. Під час формування молоді червоні зірки створювали турбулентність у своїх системах, випромінюючи високоенергетичне ультрафіолетове і рентгенівське світло. Це могло вплинути на планетоутворюючі диски навколо цих зірок, а також на те, чи зможуть планети, які з часом народяться навколо цих зірок, стати придатними для життя.
Спостереження Габбла, зібрані для ULLYSES, можуть допомогти вченим краще зрозуміти процеси, за допомогою яких молоді зірки акумулюють матерію з навколишнього середовища, щоб нагромадити масу, необхідну для запуску ядерного синтезу водню в гелій. Початок цього процесу перетворить їх на повноцінні зірки. Це також може виявити вплив зірок на диски, що їх оточують, які з часом формують планети, та допомогти вченим зрозуміти, які системи придатніші для пошуку життя.
Читайте також: