Вчені виявили гравітаційні хвилі, що походять від злиття чорних дір масою від 100 до 300 разів більшою за масу Сонця. Чорні діри зазвичай класифікують на три основні типи. Перший – це чорні діри зоряної маси, чия маса становить приблизно від п’яти до п’ятдесяти сонячних мас. Другий тип – надмасивні чорні діри, маса яких може сягати мільйонів або навіть мільярдів разів більше за масу Сонця. І нарешті, третю групу становлять чорні діри проміжної маси, які за своїми характеристиками знаходяться між зоряними та надмасивними, займаючи проміжне положення в цій ієрархії.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Чотири нещодавно проведені дослідження відкрили нові горизонти в розумінні загадки чорних дір проміжної маси. Очолив ці наукові роботи доцент Каран Джані, засновник та керівник ініціативи Vanderbilt Lunar Labs Initiative. Проєкти були реалізовані за підтримки Університету Вандербільта та фінансування з боку Національного наукового фонду.

Вони виявили, що виявлені гравітаційні хвилі походять від злиття чорних дір масою від 100 до 300 разів більшою за масу Сонця, що є найбільшим зіткненням чорних дір, коли-небудь зафіксованим. За словами Джані, чорні діри схожі на космічні скам’янілості, які містять ключі до раннього Всесвіту. Нова група чорних дір, виявлена в цьому аналізі, надає унікальну можливість дізнатися більше про найперші зірки, які утворилися після Великого вибуху.
Наземні детектори, такі як LIGO, можуть вловити лише коротку мить фінального зіткнення цих «легших» чорних дір проміжної маси, що ускладнює розуміння того, як вони утворюються. Щоб дізнатися більше, лабораторія Джані зосередилася на майбутній місії LISA – космічному проєкті Європейського космічного агентства і НАСА, який планується запустити наприкінці 2030 років.

Два додаткові наукові дослідження, опубліковані в журналі Astrophysical Journal, показали, що майбутня космічна місія LISA зможе відстежувати чорні діри проміжної маси за кілька років до їхнього злиття. Це відкриває нові можливості для вивчення їхнього походження, процесу еволюції та подальшої долі. У дослідженнях також наголошується, що фіксація гравітаційних хвиль вимагає неймовірної точності.
Дослідники зазначили, що ця робота підтверджує ідею про те, що чорні діри середньої маси є одними з найважливіших джерел для детекторів гравітаційних хвиль як на Землі, так і в космосі. Кожне нове виявлення допомагає вченим краще зрозуміти, звідки беруться ці чорні діри і чому вони існують у такому незвичному діапазоні мас.
У майбутньому команда планує дослідити, як детектори на Місяці можуть допомогти спостерігати чорні діри середньої маси в майбутньому. Доступ до нижчих частот гравітаційних хвиль з поверхні Місяця може допомогти ідентифікувати середовище, в якому існують ці чорні діри – те, чого не можуть досягти земні детектори.
Вчений зазначив, що це захоплюючий час не тільки для вивчення чорних дір, але й для поєднання наукових досліджень з новою епохою освоєння космосу і Місяця. Це рідкісний шанс підготувати наступне покоління студентів, на відкриття яких впливатиме Місяць і які проводитимуть дослідження з Місяця, додав Яні.
Читайте також:
- Нова технологія Event Horizon покаже чорні діри у кольорі
- Вчені виявили, що чорні діри вистрілюють в космос кулеподібними згустками газу
