Найбільше у світі дослідження, присвячене AI, виявилося не стільки про технології, скільки про саму людину. Це, по суті, найточніше дзеркало людських бажань із усіх, що коли-небудь створювалися. У грудні 2025 року інженер програмного забезпечення з Мексики завершив робочий день раніше і зміг забрати дітей зі школи. Юристка з Індії вперше в житті сіла працювати з AI як із наставником і змогла читати Шекспіра без страху та напруження.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Український військовий, не маючи змоги заснути під обстрілами, відкрив чат і почав вчитися чомусь новому. Будь-чому. Сам процес навчання став для нього способом стримати паніку. Ці люди не були знайомі між собою. Але в один і той самий тиждень кожен із них вів відкриту розмову з AI-інтерв’юером, створеним компанією Anthropic, авторкою Claude.
Учасникам ставили на перший погляд прості питання: чого вони очікують від AI, чи виправдав він ці очікування і що саме їх лякає. За 7 днів відповіді дали 80508 людей із 159 країн, які говорять 70 мовами. Підсумки, оприлюднені у березні 2026 року, компанія назвала найбільшим і найбагатомовнішим якісним дослідженням такого типу.
Таке твердження виглядає обґрунтованим. Попередні подібні проєкти включали архів Visual History Archive Фонду Шоа при USC із приблизно 52–59 тисяч свідчень про геноцид 40 мовами, а також дослідження Світового банку Voices of the Poor, що узагальнило досвід понад 60 тисяч людей у 60 країнах. За кількістю учасників дослідження Anthropic перевершує обидва проєкти, хоча пряме порівняння потребує обережності, адже масштаб і глибина попередніх ініціатив мали інший характер і значення.
Однак справжня цінність цієї роботи полягає не в її розмірі. Важливіше те, що саме відкривається завдяки цьому масштабу. Коли 81 тисяча людей відповідає на відкрите питання про свої очікування від технології, і найчастіша відповідь звучить не як підвищення продуктивності, а радше як бажання повернути собі життя. Це фактично перепис людських прагнень. Методика дослідження базувалася на використанні AI-інтерв’юера, який ставив стандартний набір питань і далі розвивав розмову залежно від відповідей. Потім інші моделі на базі Claude класифікували отримані дані.
Такий підхід дозволив об’єднати глибину якісних інтерв’ю з масштабом кількісного аналізу, причому на швидкості, яка ще 2 роки тому була неможливою. Основні цифри виглядають показово, але не вони визначають сутність дослідження. Приблизно 19% учасників зазначили, що хочуть використовувати AI для професійного розвитку. Ще 14% прагнули особистісних змін через емоційне зростання або підтримку здоров’я. Близько 11% хотіли більше часу для сім’ї та відпочинку. Майже 10% говорили про фінансову незалежність. Ці категорії можуть виглядати як план розвитку продукту, але насправді це не так.
Дослідники неодноразово фіксували, що початкові відповіді приховують глибший сенс. Люди говорили про автоматизацію листування або пришвидшення роботи, але коли їх просили уточнити, що це дасть, вони відповідали інакше. Наприклад, що хочуть готувати разом із матір’ю замість того, щоб завершувати робочі завдання. Мова продуктивності виявилася запозиченою з технологічного дискурсу. Справжні прагнення залишаються набагато давнішими і людянішими. Йдеться про бажання зменшити ментальне навантаження сучасного життя. Цей ефект добре відомий у якісних дослідженнях. Відмінність тут полягає в масштабі підтвердження. Подібні відповіді повторювалися у десятках тисяч розмов у різних країнах і культурах.
Особливу цінність становлять не категорії, а особисті історії. Вони більше схожі на уривки мемуарів, ніж на стандартні відгуки. М’ясник із Чилі, який майже не користувався комп’ютером, почав власну справу і знайшов мотивацію, про яку раніше навіть не думав. Медпрацівник без житла у США за допомогою AI розробив ідею бізнесу у цифровому маркетингу і вперше побачив шанс на власний дім. Лікар в Ізраїлі, який страждав на неврологічне захворювання, що не могли діагностувати місцеві спеціалісти, знайшов через AI 2 наукові дослідження, які привели до ефективного лікування. Німий працівник в Україні створив текстовий бот із функцією озвучення, що дозволило йому спілкуватися з друзями майже в реальному часі.
Ключові переваги AI у цих випадках пов’язані не зі швидкістю, а з терпінням, доступністю і відсутністю осуду. Студент із Індії пояснив, що його викладач працює з 60 студентами і не має можливості відповідати на всі питання, тоді як AI дозволяє ставити їх у будь який час, навіть о 2 ночі. Юристка з тієї ж країни змогла подолати страх перед математикою і усвідомила, що не є менш здібною, як вважала раніше. 81% учасників заявили, що AI вже зробив конкретний крок у напрямку їхніх очікувань. Це дуже високий показник для технології, яку часто називають переоціненою. Він свідчить про те, що розрив між очікуваннями і реальністю значно менший, ніж прийнято вважати.
Разом із тим дослідження чесно показує подвійність ефектів. Ті самі AI-можливості можуть одночасно приносити користь і викликати занепокоєння. Люди, які використовують AI для навчання, у 3 рази частіше переживають щодо можливого зниження когнітивних здібностей. Ті, хто отримує емоційну підтримку, у 3 рази частіше бояться залежності. Це не протиставлення оптимістів і песимістів. Обидва відчуття співіснують в одній людині.
Аспірантка зі США зізналася, що довіряє Claude те, про що не говорить навіть партнеру, і замислюється, чи не є це емоційною зрадою. Студент із Південної Кореї отримував високі оцінки, просто запам’ятовуючи відповіді AI, і назвав цей досвід моментом найсильнішого внутрішнього дискомфорту. Ці суперечності не зменшують оптимізм, а роблять його більш реалістичним. У більшості випадків користь підтверджується реальним досвідом, тоді як ризики залишаються гіпотетичними. Винятком стала проблема достовірності. 79% тих, хто висловлював занепокоєння, вже стикалися з нею на практиці. Це добре знайома ситуація, коли чатбот упевнено генерує неправдиву інформацію.
Географічний аналіз додає дослідженню практичної цінності. Загалом ставлення до AI позитивне у всіх регіонах, і жодна країна не опустилася нижче 60%, але характер цього ставлення різниться. У країнах Африки на південь від Сахари, Центральної Азії та Південної Азії люди рідше висловлюють побоювання і частіше сприймають AI як інструмент вирівнювання можливостей. Підприємець із Камеруну описав, як досяг професійного рівня одразу в кількох сферах, включаючи кібербезпеку, UX дизайн, маркетинг і управління проєктами, оскільки в його країні немає права на численні помилки. Підприємець із Уганди пояснив, що без доступу до ринків США або Великої Британії AI може бути єдиним шансом для конкуренції.
У Західній Європі та Північній Америці настрій стриманіший. Там сильніше відчутні побоювання щодо регулювання, стеження та втрати робочих місць. Саме страх втрати роботи виявився найсильнішим фактором, що впливає на загальне ставлення до AI, і цей фактор тісно пов’язаний із рівнем добробуту. Якщо людина має стабільну роботу, AI сприймається як загроза. Якщо ж доступ до можливостей був обмежений, AI виглядає як шанс.
Дослідження має свої обмеження. Участь брали активні користувачі Claude, а не репрезентативна вибірка. Питання спочатку орієнтували на позитивні сценарії. Інтерв’ю проводив AI, створений тією ж компанією, що організувала дослідження. Anthropic визнає більшість цих факторів. Водночас ключова цінність роботи полягає не лише в результатах, а й у методології. Використання AI для проведення якісних інтерв’ю такого масштабу і подальшої класифікації даних відкриває новий напрям у соціальних науках.
Подібні підходи вже застосовуються у маркетингових дослідженнях, зокрема платформою Engage від Cloud Research, і поступово набувають поширення. Якщо метод підтвердить свою ефективність, його потенціал виходить далеко за межі технологічних компаній.
Читайте також:
- Google запускає безкоштовну програму про створення AI-агентів для бізнесу: Реєстрацію вже відкрито
- Bluesky долучається до AI-перегонів: Як працюватиме її AI-асистент Attie