Вчені підтвердили існування магнітних плазмових хвиль, відомих як хвилі Альвена, у фотосфері Сонця. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Astronomy, дозволяє по-новому поглянути на ці дивовижні хвилі, які були вперше виявлені лауреатом Нобелівської премії вченим Ханнесом Альвеном у 1947 році.
Величезний потенціал цих хвиль полягає в їх здатності переносити енергію і інформацію на дуже великі відстані через їх магнітну природу. Пряме виявлення цих хвиль у фотосфері Сонця, найнижчому шарі сонячної атмосфери, є першим кроком до використання їх властивостей.
Здатність альвенівських хвиль переносити енергію також становить інтерес для сонячної та плазмової астрофізики, оскільки вона може допомогти пояснити екстремальний нагрів сонячної атмосфери – питання, яке залишається невирішеним вже понад століття.
Теж цікаво: Вчені реконструюють первинну архітектуру Сонячної системи
Альвенівські хвилі утворюються, коли заряджені частки (іони) коливаються у відповідь на взаємодію між магнітними полями і електричними струмами. Усередині сонячної атмосфери можуть утворюватися пучки магнітних полів, відомі як трубки сонячного магнітного потоку. Однак альвенівські хвилі повинні проявлятися в одній з двох форм в трубках сонячного магнітного потоку.
Попри попередні заяви, крутильні альвенівські хвилі ніколи не були безпосередньо ідентифіковані в фотосфері Сонця, навіть в їх простій формі симетричних коливань вісі магнітних трубок.
По темі: Зроблено великий прорив в перетворенні сонячної енергії на рідке паливо
У цьому дослідженні дослідники використовували спостереження сонячної атмосфери з високою роздільною здатністю, зроблені тепловізором IBIS Європейського космічного агентства (ESA), щоб довести існування асиметричних крутильних хвиль, вперше передбачених майже 50 років тому.
Вчені також виявили, що ці хвилі можна використовувати для вилучення величезної кількості енергії з сонячної фотосфери, що підтверджує потенціал цих хвиль для широкого спектра областей досліджень і промислового застосування.
Дослідники сподіваються, що зможуть використовувати нові можливості, запропоновані недавно введеними в експлуатацію об’єктами, такими як супутник Solar Orbiter і наземний сонячний телескоп DKIST, для продовження дослідження актуальності альвенівських хвиль і, можливо, подальшого розкриття інформації основних секретів Сонця.
Читайте також: