Місія NASA InSight на Марс допомогла науковцям скласти карту внутрішньої структури Марса, включаючи розмір і склад його ядра, і дала загальні уявлення про його бурхливе формування. Проте нове дослідження “Геофізичні докази збагаченого розплавленого силікатного шару над ядром Марса” може призвести до переосмислення цих даних. Так, вчені виявили наявність розплавленого силікатного шару над металевим ядром Марса, що дає нове розуміння того, як Марс сформувався, еволюціонував і став таким, яким ми його знаємо.
Стаття детально описує використання сейсмічних даних для виявлення та ідентифікації тонкого шару розплавлених силікатів (породоутворюючих мінералів, які складають кору і мантію Марса і Землі), що лежить між марсіанською мантією і ядром. Виявлення цього розплавленого шару дозволило дослідникам визначити, що ядро Марса є щільнішим і меншим, ніж передбачалося раніше, і цей висновок краще узгоджується з іншими геофізичними даними та аналізом марсіанських метеоритів.
Вчені порівняли цей розплавлений шар з “тепловою ковдрою”. “Ковдра не лише ізолює тепло, що надходить від ядра, і запобігає його охолодженню, але й концентрує радіоактивні елементи, розпад яких генерує тепло, – заявив професор геології з Університету Меріленда Ведран Лекіч. – І коли це відбувається, ядро, швидше за все, не може виробляти конвективні рухи, які б створювали магнітне поле – це може пояснити, чому Марс наразі не має активного магнітного поля навколо себе”.
Без функціонального захисного магнітного поля навколо себе така планета, як Марс, була б вразливою до суворих сонячних вітрів і втратила б усю воду на своїй поверхні, що зробило б її нездатною підтримувати життя. Вчені додають, що цю різницю між Землею і Марсом можна пояснити відмінностями у внутрішній структурі та різними шляхами планетарної еволюції.
“Теплове покриття металевого ядра Марса шаром рідини в основі мантії означає, що для генерації магнітного поля, зафіксованого в марсіанській корі протягом перших 500-800 млн років її еволюції, необхідні зовнішні джерела, – зазначають вчені. – Цими джерелами могли бути енергійні удари або рух ядра, спричинений гравітаційною взаємодією з давніми супутниками, які з того часу зникли”.
Висновки команди підтверджують теорії про те, що колись Марс був розплавленим океаном магми, яка згодом кристалізувалася, утворивши шар силікатного розплаву, збагаченого залізом і радіоактивними елементами в основі марсіанської мантії. “Ці шари, якщо вони поширені, можуть мати досить великі наслідки для решти планети, – повідомляють науковці. – Їхнє існування може допомогти нам зрозуміти, чи можна генерувати та підтримувати магнітні поля, як планети охолоджуються з часом, а також як з часом змінюється динаміка їхнього внутрішнього простору”.
Місія NASA InSight офіційно завершилася в грудні 2022 року після більш ніж чотирьох років збору даних про Марс, але аналіз спостережень триває. “Це нове відкриття розплавленого шару – лише один із прикладів того, як ми продовжуємо дізнаватися щось нове завдяки завершенню місії InSight, – заявив Ведран Лекіч. – Ми сподіваємося, що інформація, яку ми зібрали про планетарну еволюцію за допомогою сейсмічних даних, прокладе шлях для майбутніх місій до таких небесних тіл, як Місяць та інших планет, таких як Венера”.
Читайте також:
Leave a Reply