Старі знімки, зроблені космічним телескопом Габбл, допомогли астрономам пролити світло на загадкову подію, що може вказувати на існування міжзоряної планети, яка дрейфує в космосі без материнської зірки.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Мова йде про явище OGLE-2023-BLG-0524, яке у травні 2023 року зафіксували наземні телескопи. Воно тривало всього вісім годин і виникло внаслідок гравітаційного мікролінзування – коли масивний об’єкт викривлює простір і підсилює світло від далеких джерел, ніби збільшувальне скло.
Особливість цього відкриття полягає у несподіваному збігові. Ту саму ділянку неба телескоп Габбл вже фотографував у 1997 році під час інших спостережень. Це створило унікальний проміжок у 25 років між подіями, і він зараз є найдовшим серед подібних досліджень.
Короткочасність мікролінзування у 2023 році вказує на те, що джерелом явища могла бути міжзоряна планета. Такі світи вільно рухаються між зорями після того, як були виштовхнуті з власної системи. Це могло статися через гравітаційну взаємодію з іншими планетами, зіткнення в переповнених зоряних скупченнях або загибель материнської зірки.
Виявити подібні планети надзвичайно складно, оскільки вони, як правило, не випромінюють власного світла. Одним з небагатьох способів є саме гравітаційне мікролінзування. Але для підтвердження того, що це справді міжзоряна планета, а не середньостатична планета, що обертається далеко від своєї зірки, потрібна додаткова інформація. У цьому допомогли архівні дані телескопа Габбл.
Дослідники проаналізували зображення 1997 року, шукаючи ознаки зірки, навколо якої могла б обертатися ця планета. Високоякісні знімки мали б показати таку зірку, якби вона була поруч. Проте жодних слідів зірки виявлено не було, тож це підкріпило версію про міжзоряну планету з масою десь між масою Землі та Сатурна.
Цей випадок яскраво демонструє, яку цінність мають архівні спостереження. Дані Габбла, зібрані понад два десятиліття тому для інших цілей, несподівано стали ключем до відкриття зараз. Проте дослідження також виявило межі можливостей Габбла. Зокрема, короткий час експозиції знімків 1997 року дозволив побачити лише досить яскраві об’єкти. Слабкі червоні карлики, якщо вони там є, могли залишитися непоміченими.
Очікується, що телескопи наступного покоління, зокрема телескоп Джеймса Вебба з покращеними інфрачервоними можливостями та чутливістю, зможуть проникнути глибше й знайти навіть дуже тьмяні потенційні материнські зорі. А вже у 2027 році на орбіту вийде телескоп NASA Nancy Grace Roman, який проведе масштабне дослідження мікролінзування й може виявити тисячі нових міжзоряних планет. У поєднанні з архівними спостереженнями, ці місії можуть допомогти нарешті з’ясувати, скільки самотніх світів насправді ховається в нашій галактиці.
Читайте також:
- SPHEREx: новий телескоп NASA відкриває карту всього неба для всіх
- Телескоп Габбл виявив блукаючу надмасивну чорну діру, яка знищила зірку