Поки марсоходи NASA Curiosity і Perseverance досліджують поверхню Марса, команда учасників проєкту Cloudspotting, громадського наукового проєкту NASA, поставила перед собою вищі цілі. Причому у буквальному сенсі. Вчені використали дані, зібрані орбітальним апаратом Mars Reconnaissance Orbiter (MRO), щоб скласти карту хмар над марсіанським ландшафтом.
Інструмент MRO під назвою Mars Climate Sounder розглядає атмосферу Марса у видимому та інфрачервоному світлі та допомагає виміряти її температуру, вологість і вміст пилу у вертикальних “зрізах”. Учасники проєкту змогли побудувати кілька хмарних карт Марса, які ілюструють час, коли були виявлені хмари, і регіони в атмосфері Червоної планети, де вони були знайдені. Розуміння хмар над Марсом важливе, оскільки вони можуть як охолоджувати, так і нагрівати атмосферу планети, тобто вони життєво необхідні для розуміння марсіанської погоди та клімату.
Крижані хмари можуть утворюватися високо в атмосфері Марса, в “мезосфері”, на висоті від 30 до 50 км над марсіанською поверхнею. Вони цікаві тим, що хоча Марс є сухою і посушливою планетою, в його атмосфері міститься водяна пара, яка може утворювати хмари з води та льоду. Холодна атмосфера Марса на 95% складається з вуглекислого газу, а це означає, що хмари “сухого льоду” також можуть тут утворюватися.
На картах хмар, створених вченими, можна побачити скупчення вуглекислотних крижаних хмар на великих висотах, хмари, що формуються поблизу полюсів Червоної планети, а також хмари з води та льоду. Останні, як вважається, утворюються в пилові сезони на Марсі, коли тепліші температури спричиняють сильніші вітри, що створює пилові дияволи. Вважається, що вони підіймають молекули води в атмосферу Марса, і оскільки пил там зависає, це допомагає запобігти випаданню води назад на поверхню Марса у вигляді дощу або снігу. Вчені вважають, що в минулому це могла бути принаймні частково винним в тому, що Червона планета втратила значну частину води.
Структура хмар, яку бачили вчені Cloudspotter, відповідає великомасштабним температурним коливанням в атмосфері Марса, які називаються тепловими приливами та відливами. Команда також виявила, що в холодніших регіонах марсіанської атмосфери хмари зустрічаються частіше. Науковці обробляли дані серії спостережень MRO з першого року, зібраних з грудня 2007 року по жовтень 2009 року. Аналіз даних другого року допоможе виявити, як на формування хмар впливають зміни пилових умов на Марсі.
Читайте також:
Leave a Reply