Маніпулювання роботами досягло значного прогресу, що призвело до вищого рівня спритності, ніж це було можливо раніше. Однак сенсомоторне керування роботами, яке полягає в активному використанні показань сенсорів для модифікації дій робота, все ще залишається складним. У деяких випадках, навіть якщо робот утримує об’єкт, випадкова дія може призвести до того, що він його впустить.
Команда інженерів з Колумбійського університету, прагнучи створити по-справжньому спритну руку робота, розробила прототип, який не покладається на зір для маніпулювання об’єктами, а це означає, що він може працювати в темряві. Дослідження має на меті маніпулювати складнішими об’єктами, постійно утримуючи їх, не покладаючись на опорні поверхні, а також переорієнтовувати схоплений об’єкт за допомогою суто внутрішнього відчуття руки-робота.
Це завдання є складним, оскільки вимагає постійної зміни положення пальців, щоб утримувати об’єкт стабільно. Дослідники виявили, що робото-рука може виконувати це завдання, спираючись виключно на сенсорне сприйняття дотику. Команда також виявила, що рука робота без камери не повинна покладатися на світло або зір для виконання своїх завдань. Це означає, що робот може працювати при слабкому освітленні або взагалі без нього і навіть у повній темряві.
“Хоча наша демонстрація була спрямована на підтвердження концепції і мала на меті проілюструвати можливості руки, ми віримо, що такий рівень спритності відкриє абсолютно нові можливості для роботизованих маніпуляцій в реальному світі”, – сказав Матей Чіокарлі, доцент Колумбійського університету. “Деякі з найбільш безпосередніх застосувань можуть бути в логістиці і вантажно-розвантажувальних роботах, допомагаючи полегшити проблеми з ланцюгами поставок, подібні до тих, які переслідували нашу економіку в останні роки, а також в сучасному виробництві і збірці на заводах”.
Рука робота має п’ять пальців і 15 суглобів, що приводяться в дію незалежно один від одного. Кожен з цих пальців оснащений сенсорною технологією, яку команда розробила власними силами. Для тестування можливостей руки робота команда використовувала метод під назвою навчання з підкріпленням, який передбачає наділення роботів здатністю адаптуватися, вдосконалюватися і відтворювати завдання з мінливими обмеженнями на основі дослідження і автономного навчання.
Кінцева мета команди з Колумбійського університету – поєднати цей прототип роботизованої руки з абстрактним, семантичним і втіленим інтелектом. Команда вважає, що великі мовні моделі, такі як GPT4 від OpenAI або PALM від Google, можуть забезпечити семантичний інтелект.
Читайте також:
Leave a Reply