Вчені Стенфордського університету експериментують з передовими технологіями 3D-друку для вирощування людських органів в лабораторії. Ідея не нова, але їхня техніка – нова.
До цього часу більшість вирощених в лабораторії тканин утримувалися на місці і будувалися навколо тимчасового каркаса. Цей метод працює досить добре для тонких шарів клітин, але якщо вам потрібно щось товстіше – скажімо, сантиметрової товщини – тоді стає справжнім викликом висівати клітини в потрібних місцях і підтримувати їхнє життя.
Марк Скайлар-Скотт, доцент біоінженерії в Інженерній та Медичній школах Стенфорда, та його команда підходять до проблеми з іншого боку. Використовуючи 3D-друк, вчені можуть створювати товсті тканини зі складним дизайном, шар за шаром, і розміщувати потрібні типи клітин у потрібних місцях.
Звичайно, 3D-друк живими клітинами – це зовсім інша гра, ніж використання побутового 3D-принтера з пластиковою ниткою. Про укладання клітин одна за одною не може бути й мови, і навіть створення зі швидкістю 1 000 клітин за секунду є надто повільним, оскільки для створення органу потрібно кілька мільярдів клітин.
Натомість Скайлар-Скотт і його команда використовують згустки клітин, які називаються органоїдами, що створюються шляхом поміщення модифікованих стовбурових клітин у центрифугу. Отриманий пастоподібний матеріал можна використовувати для друку багатьох клітин одночасно в желатиновій 3D-структурі.
Створення органу – це лише одна частина рівняння. Після того, як клітини сконструйовані, їм потрібно пояснити, як себе поводити. Для цього їх конструюють так, щоб вони реагували на певний препарат, а потім піддають впливу цієї хімічної речовини, яка ефективно перетворює їх на потрібний тип клітин.
Наразі вчені створили створити 2-дюймову трубку діаметром близько пів сантиметра, яка може розширюватися і стискатися, прокачуючи рідину через неї. Це не так багато в загальному плані, але це міцний фундамент для створення чогось, що може бути імплантоване в людське тіло.
Читайте також:
Leave a Reply