Російське вторгнення в Україну, ймовірно, триває довше, ніж багато хто очікував, особливо сам агресор. Одним з наслідків збільшення тривалості цієї війни є те, що технології відіграють дедалі більшу роль. Однак не лише великі імена в галузі озброєнь можуть мати і мають значення. Видання The Economist написало про деякі інтригуючі розробки зброї, зроблені українськими аматорами завдяки використанню сучасних технологій, таких як 3D-принтери та штучний інтелект ChatGPT.
В Україні та за її межами є багато невеликих груп, які розробляють власні “цукеркові бомби”, що складаються з контейнера, вибухівки, шрапнелі, а іноді й інших компонентів. За словами одного солдата в розмові з The Economist, існує близько 200 груп, які виготовляють стільки ж різних типів вибухових боєприпасів.
Широкий спектр учасників свідчить про шалений ентузіазм захисників України, але це може не найкращим чином вплинути на ефективність. Тому зараз тривають зусилля, спрямовані на зменшення кількості типів бомб і методів їхнього виробництва.
Дуже поширеним важливим компонентом бомби є її корпус або контейнер. Це компонент, який нелегко купити, але його з легкістю виготовляють ентузіасти 3D-друку. The Economist поспілкувався з двома різними виробниками “цукеркових бомб”, які використовують технологію 3D-друку для виготовлення корпусів бомб, що скидаються з дронів.
Перший показовий випадок пов’язаний з киянином на ім’я Льоша. Льоша та його друзі були розчаровані впливом гранат, скинутих безпілотниками, тому вони придумали протипіхотну бомбу вагою 800 г, яку назвали “Кролик”. Під час випробувань ця більш ніж удвічі важча бомба розрізала дерев’яні дошки “як масло”, пише The Economist. Українські військові запросили 1500 бомб “Кролик” на день, але виробнича команда наразі здатна випускати лише 1000 бомб.
Інший цікавий приклад 3D-друкованої бомби для операторів безпілотників називається “Велике яйце” і належить польській волонтерській групі під назвою “Дикі бджоли”. “Дикі бджоли” створюють корпус і хвіст для 27-сантиметрової бомби. Вони імпортуються в Україну завдяки тому, що митниця закриває очі на вантажі “цукерників”.
Потім військові додають до них різні інгредієнти, зокрема шрапнель та вибухівку. Для підвищення ефективності вносяться зміни в розміщення і компонування компонентів. The Economist припускає, що деякі групи українських виробників бомб також використовували машинний інтелект, запропонований ChatGPT, для підвищення ефективності.
Хоча в останні місяці ChatGPT був обмежений – він намагатиметься уникати корисних відповідей на незаконні, аморальні або подібні теми – The Economist повідомляє, що українські виробники бомб використовували цей штучний інтелект для “інженерних порад”.
У джерелі не згадується про конкретні досягнення в розробці бомб, безпосередньо пов’язані з допомогою штучного інтелекту. Однак у ньому безпосередньо йдеться про те, як деякі цукеркові бомби були розроблені з осколковим матеріалом, що викликає перегріті струмені плазми, які корисні для пробивання броні. Очевидно, що ці протитанкові бомби з корисним навантаженням для безпілотників є дуже ефективними, але при цьому важать лише близько 500 г.
Як згадувалося вище, 200 різних груп, кожна з яких виготовляє різні бомби на замовлення, можуть бути корисними для інновацій. Проте, на цьому етапі, можливо, було б корисно провести оцінку найефективніших бомб, щоб допомогти керувати ефективністю виробництва. Ці зусилля вже здійснюються, але менш ефективна зброя краще, ніж відсутність зброї взагалі.
Читайте також:
Leave a Reply