Туреччина завжди допомагала Україні в боротьбі з російським агресором. Сьогодні ми розкажемо про турецькі гусеничні САУ T-155 Firtina.
Розмови про те, що незабаром на озброєнні ЗСУ з’явиться нова потужна самохідна артилерійська установка T-155 Firtina, точаться вже давно. Наші захисники з нетерпінням чекають на цю потужну зброю. Така зброя допоможе нам на фронті, дасть можливість вражати ворожі танки, броньовану техніку, а також опорні пункти та інші цілі. Давайте більш детально познайомимось з турецькими гусеничними САУ T-155 Firtina.
Також цікаво: Зброя української перемоги: Сучасні САУ PzH 2000
Самохідна гаубиця Т-155 Firtina (Шторм) є модифікованим турецьким варіантом корейської K9 Thunder. В ній використовуються ліцензійні підсистеми K9, такі як система гармати та механізм заряджання.
Згідно з відкритими джерелами, сухопутні війська Туреччини мають на озброєнні майже 1100 самохідних артилерійських установок різних типів. Одним із найчисленніших зразків такої техніки є САУ T-155 Fırtına. Ця самохідка була розроблена на основі зарубіжної бойової машини, яку привели у відповідність до потреб турецької армії та можливостей промисловості. Наразі турецька армія має на озброєнні понад 100 гаубиць цього типу. Деякі джерела стверджують, що до 2023 року Туреччина закупила 280 гаубиць для внутрішнього використання. За даними інших джерел Туреччина має понад 300 таких гаубиць. Це робить їх наймасовішими сучасними зразками самохідної артилерії в турецькій армії.
САУ Т-155 Firtina оснащена гарматою 155 mm/L52. Має автоматичну систему обробки снарядів і таран. Самохідка сумісна зі стандартними 155-мм боєприпасами НАТО. Максимальна дальність стрільби фугасним снарядом М107 становить 18 км, реактивним фугасним снарядом М549А1 — 30 км, а реактивним снарядом ERFB(BB) — до 40 км.
Читайте також: Все про 155 мм гаубицю M777 і керований снаряд M982 Excalibur
Історія розробки САУ T-155 Firtina розпочалася на рубежі дев’яностих та двохтисячних років. Наприкінці минулого століття турецьке командування замислилось про необхідність створення або закупівлі нового зразка 155-мм самохідної гаубиці. Така бойова машина в майбутньому мала замінити безнадійно застарілі зразки іноземної розробки, створені ще в середині століття. Незабаром стало зрозуміло, що промисловість Туреччини не впорається із завданням самостійної розробки необхідного зразка.
Вдалим виходом з такої ситуації вважали придбання ліцензії на виробництво якоїсь закордонної САУ. За результатами вивчення наявних пропозицій турецькі військові обрали самохідку K9 Thunder від південнокорейської компанії Samsung Techwin. При цьому йшлося про будівництво доопрацьованої бойової машини. Туреччина внесла до конструкції вихідного зразка деякі зміни, а також замінила частину бортового обладнання. Всі ці доопрацювання мали на меті застосування компонентів власного турецького виробництва.
У 2001 році Туреччина та Південна Корея підписали угоду про запуск виробництва доопрацьованих самохідок для турецької армії. У тому ж році були побудовані та випробувані два перші прототипи. Модифікована САУ K9 одержала турецьке позначення T-155 Firtina. У 2002 році цю самохідку прийняли на озброєння турецької армії і запустили її серійне виробництво. Відповідно до двостороннього договору, перші серійні машини побудувала корейська сторона, решту – вже турецька промисловість. Ліцензія на виробництво техніки коштувала Туреччині $1 млрд, але такі досить великі кошти були варті того.
Загалом щороку замовник отримував по 20-25 машин. До 2017 року нова техніка будувалася за вихідним проектом, пізніше освоїли виробництво оновлених самохідок під назвою Firtina 2.
Проект модернізації Firtina 2 був розроблений з урахуванням досвіду бойового застосування самохідок під час останніх військових конфліктів. Він передбачає деяке оновлення електронних систем та впровадження кількох нових виробів. За рахунок доопрацювання системи керування вогнем та автоматики заряджання забезпечується певне зростання скорострільності, дальності та точності вогню. Також підвищилися безпека та комфорт екіпажу.
На башті покращеної самохідки з’явився бойовий модуль з дистанційним керуванням, з кулеметом M2HB. Бойовий досвід показав, що кулеметник під час стрільби наражається на значні ризики і тому не повинен залишати захищений простір. Також було встановлено, що несприятливий клімат у відсіках для екіпажу ускладнює його роботу. Для підтримки комфортних умов машину укомплектували кондиціонером. Його зовнішній блок з теплообмінниками та вентиляторами знаходиться на лобовій частині башти, ліворуч від гармати.
За доступними даними, нові САУ T-155 будуються за покращеним проектом. А вже збудовані машини надалі мають пройти аналогічну модернізацію. Терміни модернізації парку до стану Firtina 2 невідомі.
Також цікаво: Зброя української перемоги: американські касетні боєприпаси
Турецька гусенична САУ T-155 Firtina, як і базовий зразок K9 Thunder, сконструйована за традиційною для такої техніки схемою. В основі машини лежить броньоване гусеничне шасі, на якому змонтовано повноповоротну башту з озброєнням. Корпус і башта зварюються з броньових листів, що забезпечують захист від стрілецької зброї. Заявлено всеракурсний захист від гвинтівок та автоматів, лобова проекція витримує кулі 14,5 мм систем. Також корпус здатний витримати підрив легкого вибухового пристрою під гусеницею чи днищем.
Корпус має традиційне для сучасних САУ компонування. Його передню частину займає моторно-трансмісійне відділення, ліворуч від якого розташований відсік для водія. Всі інші об’єми корпусу займає бойове відділення. Корпус має лобове бронювання з похилих листів, розвинені надгусеничні ніші та вертикальну корму з люком для доступу до бойового відділення. Зварна башта має великі габарити, необхідні для монтажу установки зі 155-мм гарматою та укладанням боєкомплекту. У задній частині корпусу передбачені великі двері, які використовуються екіпажем для входу та виходу. Ще одні невеликі дверцята доступні в задній частині башти для поповнення боєприпасів.
Довжина САУ T-155 з гарматою вперед досягає 12 м, ширина – 3,5 м, висота – 3,43 м. Бойова маса – 56 т. Питома потужність трохи менше 18 к.с. на тонну забезпечує максимальну швидкість на шосе 67 км/год. Запас ходу – 360 км. Самохідка здатна долати перешкоди та рухатися в одних колонах з іншою бронетехнікою.
Читайте також: “Нептуни” влучили у крейсер “Москва”: Все про ці ПКР
Під лобовою бронею міститься дизельний двигун MTU-881 Ka 500 німецького виробництва потужністю 1000 к.с. З ним пов’язана автоматична трансмісія Allison X-1100-5 з чотирма передачами переднього ходу та двома задніми. Ходова частина включає шість здвоєних опорних котків з кожного борту.
Використовується незалежна гідропневматична підвіска. Приводні колеса розташовані у передній частині корпусу, над опорними котками вміщено три пари роликів, що підтримують всю систему. САУ Firtina може розвивати максимальну швидкість 67 км/год з максимальним запасом ходу 480 км. Самохідка здатна долати нахил до 60%, бічний ухил до 30%, долати водну перешкоду глибиною до 1,5 м, підніматися на вертикальні перешкоди висотою 0,75 м і перетинати траншею до 2,8 м.
Читайте також: Огляд БПЛА Bayraktar TB2: Що за звір такий?
Головним озброєнням САУ T-155 Firtina є 155-мм нарізна гаубиця південнокорейського виробництва. Ця гармата оснащена стволом довжиною 52 калібри зі щілинним дульним гальмом та ежектором. Казенник оснащений напівавтоматичним затвором. Ствол встановлюється на гідропневматичних противідкатних пристроях. На відміну від базової САУ K9, на турецькій T-155 циліндри противідкатних пристроїв не прикриті циліндричною маскою.
З гарматою сполучено механізовану укладку для 48 пострілів роздільного заряджання та механічний досилач. Наявність цих пристроїв позитивно впливає на бойові якості машини. Максимальна скорострільність досягає 6 пострілів на хвилину і може підтримуватися протягом 3 хв. У режимі “шквал вогню” забезпечується виконання трьох пострілів за 15 сек. При тривалій стрільбі допускається скорострільність не більше 2 пострілів на хвилину. Поповнення боєкомплекту може виконуватися вручну або за допомогою транспортера Poyraz.
Гаубиця може використовувати всю номенклатуру 155 мм снарядів стандарту НАТО. Дальність стрільби звичайним осколково-фугасним снарядом сягає 30 км. У разі використання сучасних активно-реактивних снарядів цей параметр збільшується до 40 км. Наприклад, максимальна дальність стрільби фугасним снарядом М107 становить 18 км, а постріл реактивним фугасним снарядом М549А1 дає можливість вражати ворожі цілі вже на відстані 30 км. Реактивний снаряд стандарту ERFB(BB) дозволяє стріляти на відстань до 40 км.
Читайте також: Зброя української перемоги: ЗРК NASAMS, що захищає Вашингтон
САУ T-155 Firtina оснащується системою керування вогнем, побудованою на основі розробки турецької компанії Aselsan. Використовуються телескопічний та панорамний приціли, а також засоби супутникової навігації, балістичний обчислювач тощо. Використовуються засоби зв’язку, сумісні з іншою апаратурою НАТО. З їх допомогою екіпаж може приймати стороннє цілевказання або передавати необхідні дані іншим машинам чи командуванню.
Озброєння для самооборони складається з одного великокаліберного кулемета M2HB на одному з люків даху. У першій версії проекту кулемет управлявся вручну, тому одному з членів екіпажу доводилося висуватись з люка.
Читайте також: Зброя української перемоги: Iris-T SLM – сучасна ППО з Німеччини
Екіпаж самохідки складається з п’ятьох осіб. Механік-водій знаходиться в передній частині корпусу і має власний люк. Інші робочі місця знаходяться в бойовому відділенні. Доступ до нього забезпечується люками на даху та бортах башти, а також у кормі корпусу. Відсіки з екіпажем мають колективну систему захисту від зброї масового ураження.
Разом з артилерійською самохідкою у серію поставили транспортер боєприпасів Poyraz ARV. Ця машина є доопрацьованим варіантом корейського K10 ARV і відрізняється від нього деякими особливостями конструкції.
Транспортер боєприпасів Poyraz ARV побудований на тому самому шасі, але замість башти на ньому знаходиться нерухома рубка. У лобовій частині рубки знаходиться характерний конвеєрний агрегат передачі боєприпасів. Транспортер перевозить 96 снарядів (2 повних боєкомплекти T-155). Передача повного боєкомплекту здійснюється автоматично та займає 20 хв. Від базового корейського транспортера K10 турецька машина відрізняється наявністю допоміжної силової установки. З її допомогою можливе перевантаження боєприпасів при вимкненому основному двигуні.
Читайте також: Зброя української перемоги: ракети ATACMS для HIMARS та MLRS
Читайте також: Зброя української перемоги: Німецькі самохідні зенітки Gepard
Як з’ясувалось, російсько-українська війна – це ще й війна артилерії. У загарбників в перші дні було значна перевага над нашими військами, що дозволяло їм обстрілювати не тільки позиції наших військових на фронті, але й руйнувати наші міста та села.
В Україні зараз зібраний парк з найрізноманітніших самохідних установок – AHS Krab, Caesar, Zuzana, AS90, M109, М119, L119, М777, FH-70, TRF-1, САУ PzH 2000. Впевнений, що турецька САУ T-155 Firtina вдало впишеться в це шановне товариство, бо не вимагає специфічних боєприпасів і може використовувати всі види 155-мм снарядів, в тому числі касетні DPICM.
Поява сучасних самохідних артилерійських установок є хорошим придбанням для ЗСУ. У росіян обмежені можливості з ними боротись, а це вже дає перевагу українським захисникам. Наші хлопці вміло дають по зубах загарбникам, знищуючи їх позиції, командні пункти, танки та броньовані машини.
Ми вже з нетерпінням чекаємо на нашу Перемогу. А вона обов’язково прийде, бо зло має бути покаране. Все буде Україна! Слава Україні! Смерть ворогам! Орки, горіти вам у пеклі!
Читайте також:
View Comments
Дійсно чудовий ґаджет
Гарний апарат )
Пишеш брєд,і ростеш дурачком. Все аби себе пропіарити.