Нові симуляції показують, що клас астероїдів, які важко виявити, може зіткнутися із Землею, і ми можемо не помітити їхнього наближення вчасно.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Венера може виглядати як двійник Землі, але вона зберігає багато таємниць. Нові дослідження свідчать, що десятки – можливо, сотні – астероїдів спокійно обертаються навколо Сонця синхронно з Венерою. Ці астероїди, відомі як супутники Венери, рухаються по схожій орбіті навколо Сонця, що робить їх надзвичайно складними для виявлення з Землі.
До цього часу вченим було відомо лише про 20 таких об’єктів, більшість яких відносно легко було виявити. Проте нове дослідження вказує на існування значно більшої, але поки не відкритої, популяції таких астероїдів.
«Наразі відомо двадцять коорбітальних астероїдів Венери. Спільний орбітальний статус захищає їх від близьких зближень з Венерою, але не захищає від зіткнення із Землею», – йдеться у дослідженні під керівництвом Валеріо Карруби, доцента Університету Сан-Паулу в Бразилії.
Венеріанські коорбітальні астероїди класифікують як потенційно небезпечні астероїди (PHA), якщо їхній діаметр становить не менше 140 метрів. З погляду відстані, вони можуть наблизитися до орбіти Землі на відстань до 0,05 астрономічної одиниці (приблизно 7,5 мільйонів кілометрів).
Дослідники вивчають, чи дійсно ці об’єкти можуть становити реальну загрозу зіткнення з нашою планетою. «Ми прагнемо оцінити потенційну загрозу, яку ще не виявлена популяція супутників Венери може становити для Землі, а також дослідити можливості їх виявлення як із земних, так і космічних обсерваторій», – зазначається у дослідженні.
Вчені вважають, що відомі 20 супутників Венери – це лише верхівка айсберга. Виявити решту, прихованих астероїдів, буде набагато складніше. Сучасні наземні телескопи мають обмежені можливості для спостереження таких об’єктів через короткі вікна спостереження і яскраве сонячне світло. Особливо тривожним є те, що ці астероїди мають «час Ляпунова (період, після якого орбіта об’єкта стає хаотичною і непередбачуваною)» приблизно 150 років. Простіше кажучи, науковці можуть відстежувати орбіту цих астероїдів протягом певного часу, але їх майбутній рух залишатиметься складним для точного прогнозування.
Це ускладнює визначення ймовірності близьких зближень або навіть зіткнень із Землею. Дослідники створили цифрову модель цих прихованих астероїдів і провели орбітальне моделювання на 36 тисяч років, щоб оцінити потенційну небезпеку. Результати виявилися тривожними: «Існує значна популяція супутників Венери з низьким ексцентриситетом, які можуть багаторазово наближатися до Землі, а також потенційно стикатися з нею».
«Існує низка орбіт із ексцентриситетом нижче 0,38 і малим нахилом, для яких супутники Венери можуть становити загрозу зіткнення із Землею», – додають автори. Ексцентриситет вимірює ступінь витягнутості орбіти. Значення 0 означає ідеально кругову орбіту, а більші числа вказують на витягнутішу еліптичну траєкторію. Результати показують, що астероїди з ексцентриситетом до 0,38 можуть зіткнутися з Землею.
Однією з надій у виявленні прихованих астероїдів є майбутня обсерваторія Vera Rubin. Її надпотужна камера зможе допомогти вловити деякі з цих невловимих об’єктів у сприятливих умовах. Проте навіть можливостей Vera Rubin може бути замало, щоб виявити всю популяцію. Дослідники припускають, що найкращим рішенням може стати космічна обсерваторія або сузір’я космічних апаратів, розташованих поблизу Венери.
NASA вже зробило важливий крок у планетарній обороні, успішно провівши місію DART для відхилення астероїда. У найгіршому випадку такі технології можуть запобігти катастрофі, подібній до тієї, що спричинила вимирання динозаврів. Однак, для ефективного відхилення астероїдів необхідно точно передбачати їхню траєкторію руху, а це особливо складно у випадку супутників Венери.
Читайте також:
- Вчені виявили нові ознаки тектонічної активності на Венері
- Вчені спростували теорію про те, що на поверхні Венери колись була рідка вода