У далекому 1977 році в космос було відправлено два космічні кораблі NASA “Вояджер-1” і “Вояджер-2”. Сьогодні це не тільки найвіддаленіші штучні об’єкти, на відстані 19,3 мільярда та 23,3 мільярда кілометрів від Землі відповідно, а й найтриваліша місія NASA, яка продовжує надсилати дані про свої міжзоряні подорожі до краю Сонячної системи.
На обох космічних кораблях встановлені ядерні батареї, які, на жаль, практично вичерпали запас своєї ємності. Паливом у батареї виступає радіоактивний ізотоп плутонію-238. Під час його розпаду вивільняється енергія, яка перетворюється на електрику трьома радіоізотопними термоелектричними генераторами (РІТЕГ). Під час запуску, 45 років тому, РІТЕГи забезпечували кожен космічний корабель потужністю 450 Вт. І зараз вони виробляють менше половини цієї кількості, а їхня електрична потужність знижується на 4 Вт щороку.
“Для запуску передавача на космічному кораблі потрібно близько 200 Вт, щоб мати можливість відправляти сигнали назад на Землю, і в даний час ми знаходимося на такому рівні потужності, що у нас є лише близько 5-6 Вт запасу потужності на кожному з апаратів”, – повідомила керівник проекту міжзоряної місії “Вояджер” Сюзанна Додд, яка також є директором Управління міжпланетної мережі в Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) у Каліфорнії.
Так що обидва кораблі перебувають у режимі жорсткої економії енергії. Для чого команди “Вояджер” поперемінно відключають певні підсистеми на обох космічних кораблях, наприклад, системи обігріву приладів. І як виявилося, інструменти продовжують свою роботу, незважаючи на низькі температури.
Вчені дуже сподіваються продовжити роботу обох кораблів як мінімум до 2030 року. Але не все залежить від енергії. Великий вік КК створює іншу проблему – загальну відмову апаратного та програмного забезпечення. Наприклад, лише кілька місяців тому система артикуляції та управління орієнтацією “Вояджер-1” (AACS), яка орієнтує космічний корабель та його антену зв’язку, почала відправляти на Землю невірні телеметричні дані. Тим не менш, персонал місії знає, що AACS насправді працює нормально, тому що сигнал від його антени залишається стабільним – просто складається враження, що корабель дезорієнтований.
Звичайно ж, рано чи пізно такі відмови призведуть до втрати обох “Вояджерiв”. Але, скажімо так, свій план вони виконали ще далекого 1989 року. Адже їх завданням був обліт газових гігантів Сонячної системи та їх місяців із передачею даних на Землю. Після завершення цієї місії було ініційовано другу міжзоряну місію “Вояджер”, в якій космічним кораблям було доручено отримати інформацію про таємниці космосу за межами впливу нашої зірки. Що вони і продовжують виконувати донині.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також: