Відеоігри давно перестали бути просто розвагою. Дослідження показують, що вони можуть допомагати мозку ефективніше обробляти інформацію, адаптуватися до складних завдань і навіть уповільнювати старіння когнітивних функцій. Водночас не всі ігри однаково корисні – тип гри та її складність визначають, чи приносить вона реальні переваги для розумової діяльності.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Аарон Сейц, професор психології та директор Центру мозкових ігор для психічного здоров’я та благополуччя Північно-Східного університету, зазначає, що під час гри люди тренують складні навички в умовах імітованого середовища, на відміну від традиційних «мозкових ігор», які часто зроблені максимально простими.
Психологи Шон Грін з Університету Вісконсіна – Медісон та Карлос Коронель з Трініті-коледжу в Дубліні додають, що структура та темп гри критично впливають на її когнітивний ефект. Дослідження, проведені цими вченими та іншими науковцями, показують особливі переваги стратегій у реальному часі та динамічних екшенів.
Так, у 2024 році в журналі NeuroImage було опубліковано дослідження, у якому сканували мозок 31 досвідченого гравця StarCraft II та 31 людини, яка не грала у відеоігри. Стратегія в реальному часі змушує гравців розподіляти ресурси та координувати дії в умовах обмеженого часу. Дослідники виявили, що мозок досвідчених геймерів працював ефективніше, демонструючи посилену зв’язність у регіонах, важливих для зорової уваги та виконавчих функцій.
Подальше дослідження 2025 року, опубліковане в Nature Communications, показало, що мозок досвідчених геймерів виглядав на чотири роки молодшим за їхній хронологічний вік. Коронель зазначає, що когнітивна складність ігор, як і інших творчих занять – мистецтво чи музика – допомагає зберігати нейронні зв’язки та покращує здатність мозку обробляти інформацію.
Навіть помірне заняття відеоіграми призводило до помітних змін. Учасники, які раніше не грали у відеоігри, протягом декількох тижнів витрачали близько 30 годин на StarCraft II. Результат: старіння їхнього мозку сповільнювалося порівняно з тими, хто грав у простішу карткову гру Hearthstone. Коронель підкреслює, що покращення з’являлися ще до досягнення експертного рівня.
Дослідження пояснюють, чому екшн-ігри, такі як шутери від першої чи третьої особи, можуть мати ще більший вплив на когнітивні функції. Ігри з високим темпом та візуальною насиченістю тренують системи уваги, що виходять за межі екрана. Експерименти, опубліковані в Communications Biology, показали, що дорослі, які грали в динамічні екшн-ігри протягом трьох місяців, покращили результати в когнітивних тестах на зорове сприйняття та робочу пам’ять більше, ніж ті, хто грав у повільніші симуляційні ігри.
«Гравець отримує більше інформації з кожного випробування, постійно ігнорує непотрібні сигнали та швидко приймає рішення», – пояснюють фахівці. «Саме тому навчання відбувається швидше і ефективніше».
Водночас експерти попереджають: здорові ігрові звички важливі не менше, ніж фізичні вправи чи сон. «Я не можу сказати, що багатогодинна гра завжди корисна для мозку», – зазначає Коронель. Сейц радить обмежувати ігровий час до 30–60 хв на день та експериментувати з різними жанрами, щоб знайти, що дійсно тренує увагу та мислення. Грін додає, що різноманітність ігор – ключ до підтримки когнітивної гостроти, і навіть літнім людям варто пробувати нові та складні ігри.
На завершення дослідники підкреслюють, що жодна звичка сама по собі не гарантує покращення роботи мозку. Для здоров’я когнітивних функцій необхідні комплексні заняття: творчість, фізична активність, сон, соціальні контакти та розумові виклики, серед яких відеоігри можуть займати важливе місце.
Читайте також:
- Відеоогляд ігрового керма GamePro RW038PM
Саботаж проти російських винищувачів Су-30 у Липецьку потрапив на відео