Стало відомо, що до нового пакету допомоги від США увійшли високоточні плануючі бомби GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb) з дальністю ураження понад 150 км. Такими боєприпасами можна вести вогонь з пускових установок М142 HIMARS та M270. Слід зауважити, що ця звістка має дуже засмутити наших ворогів, бо тепер Збройні сили України зможуть не тільки влучно вражати цілі на відстані понад 150 км, але й поповнять свій арсенал високоточної зброї для вже майже легендарних установок HIMARS та M270.
Давайте спробуємо розібратись, чим цікаві високоточні бомби малого діаметра наземного запуску (GLSDB), і як вони допоможуть нашим захисникам боротись з російськими окупантами.
Читайте також: Як ракетні системи M142 HIMARS та M270 змінять хід війни в Україні?
Система GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb – бомба малого діаметра наземного запуску) розроблена компанією Saab Group у партнерстві з Boeing Defense, Space & Security. Де-факто вона є комбінацією двох класичних систем озброєнь: малогабаритної високоточної плануючої бомби GBU-39 SDB та ракетного двигуна M26 від РСЗВ MLRS/HIMARS. Обидві системи перебувають на озброєнні сил США та їх союзників уже багато десятиліть і доступні у великій кількості.
Ці боєприпаси були розроблені для запуску з наземних артилерійських систем і забезпечують сухопутним силам можливість вражати цілі у складних та обмежених умовах театру бойових дій.
Спочатку пропоную ближче познайомитись з основними компонентами високоточної наземної бомби малого діаметра наземного базування, тобто з плануючою бомбою GBU-39 SDB і ракетним двигуном M26.
Читайте також: Зброя української перемоги: ракети ATACMS для HIMARS та MLRS
Малогабаритна плануюча бомба GBU-39 SDB (Small Diameter Bomb, тобто дослівно “бомба малого діаметра”) була розроблена на початку 2000-х років спеціально для внутрішніх відсіків озброєння стелс-літаків. Постійною проблемою цих літаків є те, що вони не можуть нести озброєння на зовнішній підвісці без значного збільшення своєї помітності. Тому народилася ідея розробити малогабаритну керовану бомбу (насамперед — малого діаметра), яку можна було б розміщувати у великій кількості у внутрішніх бомбових відсіках Lockheed/Boeing F-22 Raptor.
Бомба SDB має дуже вузький витягнутий корпус, зі складеними на спинці крилами і кріпленнями на черевці. Підвішується бомба під літак у перевернутому положенні, і вже після пуску перевертається на 180 градусів. Її діаметр становить лише близько 19 см за довжини 1,8 м. Бомба важить 129 кг (285 фунтів) і споряджається 16 кг (36 фунтів) ударостійкої вибухівки в особливо міцному сталевому корпусі, що дозволяє їй вражати броньовані та укріплені цілі.
Наведення бомби здійснюється з високою точністю за рахунок комбінації супутникового та інерційного наведення GPS/INS: можливе кругове відхилення SDB становить не більше 5-8 м. Висока точність бомби є не тільки засобом компенсувати невелику вагу бойової частини, але й дає можливість знизити побічні збитки при застосуванні в населених районах. Відомо, що бомби SBD проектувалась саме у період, так званої, війни з терором, зокрема з угрупуванням аль-Каїда. Завдяки великій площі крила бомба GBU-39 SDB відрізняється високою дальністю польоту. Випущена з достатньої висоти, SDB може самостійно планувати на відстань до 110 км (понад 70 миль).
Хоча бомба SDB спочатку призначалася саме для стелс-літаків, вона знайшла застосування і зі звичайними F-15 та F-16, “повітряними канонерками” AC-130, а також з безпілотниками Predator. Чотири бомби GBU-39 SDB можуть бути підвішені на місце однієї стандартної 2000 фунтової (907 кг) бомби, тим самим дозволяючи атакувати більше цілей за один виліт. При цьому з високою точністю та з безпечним видаленням. Оборотною стороною є доволі висока ціна такої бомби: 40 000$ – 70 000$ за одиницю. Це пов’язано з тим, що, на відміну від навісних комплектів наведення, на кшталт JDAM (які “надягають” на звичайну авіабомбу, що вільно падає), кожна SDB являє собою виріб з інтегрованою системою наведення та управління.
У даний час бомби GBU-39 SBD поступово знімаються з озброєння і замінюються більш досконалими бомбами GBU-53 Storm Breaker (SBD II), оснащеними тримодальною системою наведення, що складається з активного радару міліметрового діапазону, напівактивного лазерного наведення і пасивного інфрачервоного самонаведення, і здатними вражати цілі на відстані до 110 км. Однак, для війни в Афганістані було випущено понад 45 000 бомб GBU-39 SBD, і більше половини з них ще залишаються в запасі на складах.
Читайте також:
І ось тут конструкторам прийшла в голову геніальна ідея. У середині 2010-х, компанія Boeing у співпраці зі шведським концерном Saab запропонувала оригінальне застосування для SBD: оснастити їх ракетним прискорювачем і запускати з землі, перетворивши плануючу авіабомбу на крилату плануючу ракету малої дальності. Відповідний ракетний двигун вже існував. В цей час армія США масово списувала застарілі некеровані ракети M26 від РСЗВ MLRS/HIMARS, і на складах лежали сотні тисяч повністю працездатних твердопаливних ракет. Залишалося лише з’єднати двигуни від цих ракет із бомбами.
Ось так світ побачила система GLSDB, яка поєднала бомбу GBU-39 SDB з ракетним двигуном від некерованих ракет M26. Вага бомби SBD (129 кг) була навіть дещо меншою за вагу колишньої касетної бойової частини M26 (156 кг), тож значних переробок компонентів не потрібно було робити. На відміну від РСЗВ, запуск GLSDB виконується під великим кутом, з тим, щоб в апогеї досягти максимальної висоти. Після цього ракетний двигун скидається, бомба розкриває крила і починає планувати на ціль.
Такий ракетний планер може запускатися з відсіку стандартного 6-зарядного пускового контейнера для РСЗВ M270 MLRS або M142 HIMARS. Слід відзначити, що перша несе два таких контейнери, друга – лише один. Гранична дальність пуску оптимізованою траєкторією досягає, за повідомленнями розробників, понад 150 км. Слід зазначити, що оскільки SDB рухається до цілі не балістичною траєкторією, а виключно як аеродинамічний планер, вона може бути запущена в будь-якому напрямку, потім розвернутися в повітрі і попрямувати до заданої цілі. На випробуваннях у 2019 році GLSDB продемонструвала здатність розвернутися на 180 градусів та вразити ціль на відстані 70 км позаду пускової установки. Це може бути корисним при бойових діях у густонаселених районах, де безпечні напрямки пуску обмежені. Такі можливості дозволяють пусковій установці одним залпом вразити кілька цілей у різних напрямках.
Читайте також: Зброя української перемоги: ЗРК NASAMS, що захищає Вашингтон
З точки зору бойових можливостей, бомба малого діаметра наземного запуску GLSDB має приблизно вдвічі більшу дальність дії, ніж керовані ракети M30/M31, при аналогічній за вагою бойовій частині. Швидкість польоту плануючої GLSDB, втім, менше, ніж швидкість балістичного польоту M30/M31, що робить її більш вразливою для ППО. Це, однак, компенсується складнішою траєкторією планування, меншою висотою польоту та здатністю виконувати маневри на траєкторії польоту. Вражаюча дія пенетраційної бойової частини GLSDB більш локалізована, порівняно з осколково-фугасною бойовою частиною M30/M31, але, в той же час, значно ефективніша проти будівель та укріплених споруд.
Крім стандартної GBU-39A/B, здатної уражати лише нерухомі цілі із заданими координатами, система також здатна – принаймні, потенційно – застосовувати бомби GBU-39B/B, оснащені лазерною системою наведення (аналогічною застосованій на комплектах Laser JDAM, LJDAM). У цій версії система може бути використана проти рухомих цілей, що «підсвічуються» променем прицільного лазера з літального апарата або наземним навідником. На випробуваннях у 2019 році, GLSDB успішно вразила катер-мішень, що рухався, на відстані 130 кілометрів від пускової установки.
Загалом дана система озброєнь є черговим прикладом улюбленого американцями “комбінаторного” підходу до розробки нових систем озброєнь. Це коли нова зброя з принципово новими функціями створюється на основі наявних, легко доступних компонентів. Приблизна ціна однієї ракети-планера GLSDB становить близько $40 000. Вельми невисока ціна, оскільки використовуються утилізовані авіабомби і практично безкоштовні ракетні двигуни. Слід відзначити, що така ціна значно нижча, скажімо, за ціну оперативно-тактичної балістичної ракети MGM-140 ATACMS. У системі озброєнь США, GLSDB займає, мабуть, “проміжну” нішу між стандартною артилерійською керованою ракетою M30/M31 і ОТРК ATACMS.
Читайте також: Зброя української перемоги: система ППО MIM-23 Hawk
Наші Збройні сили вже продемонстрували ефективність роботи систем РСЗВ, знищуючі російські військові об’єкти глибоко в тилу ворога на відстані до 80 км. Однак нам вкрай не вистачає засобів вогневого ураження більшої дальності.
Однак, отримання GLSDB також принесе багато переваг:
Таким чином, шкода буде значною для російської стратегічної інфраструктури та важливих об’єктів загарбників на окупованих територіях. Врешті-решт, якщо така поставка дійсно відбудеться, отримання GLSDB зробить Україну першим користувачем цих боєприпасів. Тому ми щиро вдячні нашим західним партнерам за підтримку та надання сучасних зразків зброї.
Ми віримо в наших захисників. Загарбникам нікуди не втекти від розплати. Смерть ворогам! Слава ЗСУ! Слава Україні!
Читайте також:
Leave a Reply