Скільки танків та іншої бронетехніки росія втратила у Україні? Яку найціннішу військову техніку орків знищили ЗСУ? Відповідь ви знайдете в цьому ТОП-10.
Відверто кажучи, я з величезним задоволенням хочу розказати вам про втрати московії у війні проти України. Скільки вихваляння і пропагандистських промов ми чули про “аналоговнєт” озброєння армії окупантів. Тому дуже приємно було читати про те, як наші доблесні захисники палять, знищують всю цю техніку, як змушують верещати пропагандистів і дивуватись російських генералів. Приємно дивитись і чути, як у них палає коли ярі прихильники “руського міра” розуміють, що їх армія нікчемна, їхня техніка горить, а солдати не вміють воювати, здаються в полон або ганебно тікають з поля бою. От тут на душі стає легше.
Читайте також: Все про безпілотники General Atomics MQ-9 Reaper
Танки, літаки, гелікоптери, кораблі, бойові машини, артилерія, транспортні засоби та багато іншої техніки, плюс десятки тисяч людей. Але ж росія вторглася в Україну, тож нам нічого не залишалося, як захищатися. В українців є потужна мотивація боротися, адже ця ситуація, в якій ми безпосередньо знаходимось, заставляє нас захищати своє життя, свій дім, своє місто чи село, свою Україну. Проте, не можна заперечувати, що без допомоги партнерів, без постачання техніки та боєприпасів із Заходу навіть найкращої мотивації недостатньо для відсічі цієї навали.
Спостерігаючи за повідомленнями, особливо в перші 2-3 тижні конфлікту, можна було помітити, що легкі протитанкові та зенітні засоби в поєднанні з дуже винахідливою тактикою української армії призвели до величезних втрат у російських окупантів, кожен наступний день приносив повідомлення про десятки пошкоджених бойових машин на землі та в повітрі.
Почнемо зі статистики, яку надає Міністерство оборони України у Twitter: https://twitter.com/DefenceU. Також варто стежити за каналом міністерства в Telegram: https://t.me/ministry_of_defense_ua.
Отже, станом на 25 травня 2022 року:
Тобто, загальні бойові втрати противника з 24.02 по 25.05 орієнтовно склали:
Бої на сході та частково на півдні України набирають обертів, тож можна очікувати, що ця статистика почне суттєво змінюватися в найближчі дні та тижні. Якщо цікаво, то ви можете самостійно відслідковувати статистику.
Почнемо з ганебної боязні росіян задіяти на фронті свою, так звану, надсучасну “аналоговнєт” техніку. Тобто, ми не можемо обійти увагою два види техніки, які росія не наважилася використовувати в Україні. Це, звичайно, танки Т-14 «Армата» та літаки Су-57.
На папері це начебто дуже сучасна бойова техніка з великими можливостями, але поки що вона випущене у дуже невеликій кількості. А з огляду на введені санкції, є сумніви, що виробництво взагалі може буде збільшене. Особливо це стосується танків Т-14. Крім того, росіяни побоюються, що у ході бойових дій є вірогідність потрапляння зразків цієї техніки в руки українців, в результаті чого всі їх “секрети” можуть опинитися по той бік залізної завіси, в руках фахівців з України чи навіть НАТО. Та й цікаво, чи доїхала б взагалі Т-14 «Армата» до поля бою? Згадуючи прикрі випадки на парадах, маємо великі сумніви.
Стосовно Су-57 – тут теж є великі сумніви в тому, чи готові ці винищувачі до тривалих бойових дій. Крім того, наші бійці вже вправно вміють за допомогою Stinger приземляти будь-яку “пташку” орків. Он їх вже більше 200 штук піде на металобрухт. Тобто, побоювання росіян зрозумілі.
Обидві конструкції мали і, мабуть, мають свої проблеми, але дві найважливіші причини, чому вони й досі не були використані у війні з Україною, – це страх втрати або потрапляння до рук супротивника та надто мала кількість вироблених одиниць.
Вже вибачайте, але я також хочу розказати, що найбільше мене вразило у цій війні. Звичайно, поза конкуренцією бойовий дух та вправність наших захисників. Вони довели всьому світу, що “козацькому роду нема переводу”.
Тепер про втрати. Найефектнішим досягненням українців, безумовно, стало потоплення ракетного крейсера “Москва”. На секундочку, на дно пішов флагман Чорноморського флоту, найпотужніший корабель цього оперативного об’єднання.
Для росіян це добрячий ляпас, а для українців – звитяга і мотивація продовжувати боротьбу. Володимир Соловйов, якого ласкаво називають “голосом путіна” на російському телебаченні, люто запитував: “Якого біса він опинився в цьому місці Чорного моря? Відколи корабель боїться ракетного удару? Щось було активовано? Що сталося з вашою протипожежною системою?” Обізнані інтернет-користувачі розповіли йому, що, як завжди в Росії, все вкрали.
Так, затоплення “Москви”, повної сучасних технологій, є символом. Але й весь список інших втрат росіян просто вражає.
Майже тисяча спалених російських танків (і з кожним днем, ймовірно, ця кількість буде поповнюватися). Переносні протитанкові ракети та артилерійський вогонь, керований безпілотниками, дійсно є потужною загрозою для танків. Однак втрати росіян також пов’язані з низькою якістю командування, поганою підготовкою солдатів, відсутністю ефективної розвідки і належної взаємодії між різними підрозділами окупантів. Танки ще не сказали свого останнього слова у цій війні, при розумному використанні вони все ще є основним інструментом для потужного удару чи ефективного захисту.
Поки що росіяни показали, що їхні танки – наприклад Т-14 “Армата” з туалетом та броньованою капсулою для екіпажу, 125-мм гарматою, яка випльовує 12 пострілів на хвилину, і програмним забезпеченням, яке аналізує загрози і може самостійно активувати елементи системи активного захисту – присутні тільки на парадах. Хоча, навіть під час параду перемоги “Армата” відмовилася підкорятися, а буксирна техніка не впоралася з нею.
Додам сюди ще моє захоплення неймовірною роботою нашої артилерії, яка дуже по-сучасному знищує цілі колони російської техніки. Використовуючи розроблену українцями програму “GIS Arta”, артилеристи навчились ефективно нищити позиції ворога.
З огляду на те, що росіяни бояться використовувати в бойових умовах найновішу й найціннішу техніку, розглянемо наявний список втраченого у цій війні озброєння російської армії.
Ми відібрали види техніки, які є чи були найціннішими для росіян і які застосовувались ними у війні в Україні. Звичайно, це не все озброєння, втрачене на цій війні, і, сподіваємось, ще щось цікаве і дороге у майбутньому буде знищено нашими захисниками.
Це, мабуть, найбільша втрата росії у війні з Україною. 186-метровий флагман Чорноморського флоту. Доволі старий, бо був випущений наприкінці 70-х, але все ще з великим потенціалом, оснащений сучасним озброєнням, здатний виконувати ракетні атаки великої дальності. Він створював потужну загрозу українському цивільному населенню та армії, бо міг виконувати ракетні удари, не наближаючись занадто близько до берега. Його потрібно було ліквідувати, і, на щастя, так і сталося. Зараз він лежить на морському дні, а Україна, показавши себе чемпіоном з тролінгу росії, внесла його до списку підводної культурної спадщини країни.
Але найприємніше те, що потопили його двома протикорабельними реактивними ракетами “Нептун” саме українського виробництва. Як же приємно і водночас смішно було бачити кислі обличчя російських, генералів, політиків, пропагандистів і самого путіна після фіаско з флагманом Чорноморського флоту рф. То він у них начебто не потонув і йде на ремонт, то начебто горить, то не горить. Весь світ потішався з недолугих виправдань російських ЗМІ.
А марка, присвячена потопленню “Москви”, яку випустила обмеженим тиражем Укрпошта, і досі є бажаним трофеєм не тільки філателістів з усього світу, але й пересічних українців та наших друзів за кордоном.
Читайте також: “Нептуни” влучили у крейсер “Москва”: Все про ці протикорабельні крилаті ракети
Ви, мабуть, також бачили відео ураження цього корабля, коли українські військові завдали ракетного удару по десантних кораблях, які стояли на якорі в захопленому порту Бердянськ. Два з них було пошкоджено, а третій, “Саратов”, був настільки розбитий, що залишився там.
Десантні кораблі такого типу мають довжину 113 м і повну водотоннажність 4360 тонн, вони можуть одночасно доставити до берега до 50 БТР або 22 ОБТ і 25 БТР. Тому втрата російськими загарбниками такого корабля має важливе значення для України.
Потоплення десантного корабля БДК-65 “Саратов” дало змогу нашій Одесі відчути деяке полегшення, адже окупанти весь час загрожують їй висадкою морського десанту. А тепер цей десант зробив висадку прямісінько на дно Чорного моря.
Читайте також: Зброя української перемоги: Зенітне озброєння, що охороняє наше небо
Су-34 й досі залишається цінною технікою, за якою наші захисники полюють кожен день. Ним російська пропаганда особливо хвалилася ще до початку військових дій в Україні. Як тільки вони його не називали: і “аналоговнєт”, і “надсучасний”, і “той, що зможе збивати будь-який натівський літак”.
В реальності ж він дуже добре горить і падає. Наші льотчики довели, що можна запросто збивати його в бою, а Stinger взагалі не залишає йому шансів на виживання.
Цей російський багатоцільовий тактичний бомбардувальник почав літати ще у 90-х роках, але новіша версія випускається лише з 2011 року. Літак може нести близько 8000 кг бомб і ракет, має максимальну швидкість 1900 км/год (зазвичай 1300 км/год), бойову дальність 1100 км, а його екіпаж складається з двох осіб. Крім того, росія втратила також цінні літаки Су-35 і Су-30. Усі їх можна охарактеризувати як похідні версії моделі Су-27.
Читайте також: Зброя української перемоги: ПЗРК FIM-92 Stinger
Старий, але ще досить боєздатний штурмовик. У війні з Україною він використовувався росіянами переважно у версії Су-25СМ, що є простою і дешевою модернізацією, яка має підвищену точність стрільби і бомбардування. Броньований і важкоозброєний, цей літак призначений в основному для боротьби з наземними цілями.
Він може нести до 5000 кг зброї, це чудовий результат для відносно невеликого бойового літака. Використовується для безпосередньої підтримки наземних підрозділів, знищення бронетехніки, військових колон, будівель та укріплень.
Але він ще й досить добре горить, особливо коли попадає в приціл наших вправних бойових льотчиків. Про ПЗРК Stinger й зовсім мовчу. Цей неповороткий штурмовик часто ставав легкою здобиччю. Взагалі, інколи здавалось, що за штурвалом російських літаків сидять курсанти льотних училищ або пузаті “герої”, як от полонений Алєксандр Красноярцев. Посміховисько, а не льотчики.
Читайте також: Зброя української перемоги: Огляд ПЗРК Starstreak
Двомісний бойовий гелікоптер, який знявся в багатьох фільмах, і вважався гордістю армії росії до війни в Україні. “Використовується гелікоптер в основному для ударів по постійним наземним цілям, а також бронетехніці та колонам військ. Відрізняється двома коаксіальними роторами, що обертаються протилежно, завдяки чому він не потребує хвостового гвинта. Він може літати зі швидкістю до 310 км/год і несе до 2000 кг зброї”. Саме так про нього розказували, але він насправді виявився літаючою труною для орків.
До того ж, він став також справжнім посміховиськом, адже західні фахівці в шоці від підвищеної вібрації російських Ка-52 та дивуються, як його взагалі запустили у серію. Про один пошкоджений екземпляр, який потрапив на поле в поганому стані, ви можете знати, адже він фігурував на різних фото та відео. Недолугі орки залишили його несправним.
Але особливо “прославився” Ка-52 у протистоянні з українським протитанковим ракетним комплексом “Стугна-П”. Ну як протистоянні, точний постріл з ПТРК, і “славетний герой” пропагандистських фільмів безславно розломився навпіл. Так, ви правильно прочитали. Протитанковий ракетний комплекс зумів вразити з землі гелікоптер. Такого ще не було в сучасній історії військових протистоянь. Я не знаю, як це відео дивились конструктори і розробники Ка-52, але мені на їх місці було б вельми соромно, адже їхній новітній гелікоптер безпорадно розколовся навпіл і згорів на українській землі. Чим не хепі-енд для “героя” кінострічок.
Читайте також: Тихі вбивці сучасної війни: Найнебезпечніші військові БПЛА
Тепер спустимося з небес на грішну землю. Самим потужним пропагандистським гаслом було: “Дійдем на танках і до Берліна”. Цей меседж всіляко поширювався серед жителів оркостану. Про потужність російських танків не говорив тільки лінивий, але насправді все це виявилося великим пшиком.
Оскільки, як ми вже зазначали, в Україні не було Т-14 Армата, одним з новіших і найцінніших типів втрачених росіянами танків в Україні є Т-80BWM. Це глибока модернізація Т-80BW з підвищеним ступенем захисту та покращеною вогневою міццю. Танки такого типу випускаються росією з 2017 року, тому на практиці вони є одними з новіших на озброєнні окупантів, незважаючи на те, що створені на основі конструкції 70-х років. Якщо вірити росіянам, то Т-80BWM мають реактивну броню типу ERA під назвою Relikt, а також захисні щитки, які захищають від HEAT снарядів з протитанкових гранатометів. Вони отримали покращений приціл “Сосна-У”, як, наприклад, у Т-90 і Т-72Б3, а також 125-мм гармату 2А46М-4. Рушієм служить модернізована газова турбіна.
На папері дійсно виглядає солідно, враховуючи, що росіяни там спорудили ще якусь надбудову, яку наші захисники назвали “мангалом”. Начебто, саме вона мала захистити від NLAW, Javelin та інших ракет, але на ділі башти Т-80BWM такі кульбіти витворяли в повітрі, що їм можуть позаздрити професійні гімнасти. Багато відео знищення танків орків гуляє Інтернетом. Надсучасний російський танк дуже гарно палає.
Читайте також: Зброя української перемоги: ПТРК Javelin FGM-148 – нещадний до ворожих танків
Ще один “аналоговнєт” надсучасний, наворочений і т.д російський танк – це Т-90М “Прорив”. Його часто порівнювали с сучасними Abrams і казали, що американці просто повинні боятись, плакати і ховатись.
Тут з технічної сторони теж багато цікавого. Наче й назва відповідна – “Прорив”. Т-90М – це найновіша версія танка Т-90А з підвищеними бойовими можливостями. Передня частина башти досить щільно обшита модулями реактивної броні «Релікт», яка, як запевняли розробники, є вдвічі ефективнішою за попередню “Контакт-5”. Танк обладнаний новішою системою управління вогнем і боєм «Калина», додатковою бронею на каруселі боєприпасів під баштою, потужнішим двигуном на 1130 к.с., покращеною гарматою 2А46М-5 та має ряд інших удосконалень. Крім Т-80БВМ, це один з найкращих російських танків з тих, які використовувалися у війні в Україні.
Фух, нічого не забув? Але палає він, як бенгальський вогник, димить наче стара піч, а башта так гарно літає, наче пісня лунає. От, аж віршами заговорив. Насправді, Т-90М “Прорив” захищений і до зубів озброєний тільки на папері. Наші славні ЗСУ так добре його підбивають, що аж приємно дивитись. “Аналоговнєт” танк виявився просто пропагандистською зброєю, якою всіх лякали. Він наче товстун-переросток, якого діти гуртом побили на дитячому майданчику – всі його спочатку боялись, а тепер він сам хнюпає носом.
Читайте також: Зброя української перемоги: NLAW – Що ми знаємо про цей комплекс?
Ця парочка “Семен та Одарочка” показали “вищий” пілотаж з польоту башти. Цей “синдром літаючої башти”, як я його називаю, притаманний більшості російських/радянських танків, але особливо Т-72 і багатьом його похідним. Слід, однак, визнати, що, маючи величезний запас танків Т-72Б, росія провела відносно просту, але в той же час розумну модернізацію, яка мала змусити ці танки все ж отримати прийнятні бойові можливості. Так була створена новіша версія Т-72Б3, а пізніше і Т-72Б3М.
Версія Т-72Б3 отримала вдосконалений приціл навідника «Сосна-У», кращий автомат заряджання, гармату 2А46М-5, яка може використовувати новіші та якісніші боєприпаси, а також цифровий радіозв’язок, потужніший двигун на 840 к.с. і модулі реактивної броні «Контакт-5». Проте, супутникової навігаційної системи немає, що робить його чудовою мішенню для різноманітних ПТРК.
У свою чергу, Т-72Б3М — ще краща версія, з набагато ефективнішою реактивною бронею «Релікт», посиленим двигуном потужністю 1130 кінських сил, сучаснішими цифровими системами всередині та автоматичною коробкою передач.
Але з’ясувалося, що ці танки вміють чудово застрягати в багнюці та горіти яскравим полум’ям. Хто тільки не розстрілював і не підбивав їх. Фото і відео підбитих Т-72Б3 і Т72Б3М дуже багато. Всього за три місяці наші захисники знищили вже більше 1300 танків, а це навіть більше, ніж було їх на кордоні з Україною на початок вторгнення. Тобто, окупанти вже везуть звідусіль все нові “жертви” ПРЗК. Вони наче так і хочуть, щоб у нас побільшало металобрухту.
Читайте також: Огляд БПЛА Bayraktar TB2: Що за звір такий?
Ще з радянських часів вважалося, що піхота має відігравати важливу роль на полі бою. Звичайно ж, їй потрібен захист та бойові машини для доставки на поле бою. Так з’явились бойові машини піхоти, які мають сприяти наступу піхотинців.
В Україну рашисти привезли нову бойову машину піхоти БМП-3. За задумом російських розробників, БМП-3 призначена для виведення піхоти безпосередньо в зону бойових дій та підтримки під час бою. У ній розміщуються 7 десантників та 3 члени екіпажу. Броньована машина важить менше 19 т, має двигун потужністю 500 кінських сил і відносно легку тонку броню (близько 35 мм спереду і менше 13 мм з боків). Основне озброєння — 100-мм гармата, 30-мм гармата та 7,62-мм кулемет.
Загарбники сподівались, що БМП-3 допоможе їм у бою, але це не завжди так. За три місяці українськими захисниками було знищено більше 10 одиниць цієї “надсучасної” бойової машини піхоти. Ніяка “покращена” броня БМП-3 не допомагає, палає вона, як гуцульська ватра в моїх рідних Карпатах, і спасіння десантникам та членам екіпажу немає. Чомусь росіяни стали все менше їх використовувати – чи то закінчились, чи то бояться, відповідь знають тільки вони.
Читайте також: Зброя української перемоги: Військові високо оцінили ПЗРК Piorun
Останній у моєму рейтингу екземпляр “найновішої” російської техніки – зенітно-ракетний комплекс “Тор-М2”. Гарна назва, але зі славетним богом грому та блискавки скандинавів він має мало спільного.
Ці ЗРК неодноразово захоплювали українські військові під час боїв з армією рф. Лише офіційно підтверджених трофейних “Торів” – 10 одиниць.
Причина такої великої кількості захоплених машин не у їх величезній кількості за полі бою, бо насправді в усій армії рф їх близько 120 одиниць (за даними Military Balance 2021). А в тому, що саме “Торами” командування російської армії намагалось забезпечити протиповітряну оборону своїх довжелезних колон військової техніки.
Справа в тому, що “Тор” з самого початку створювався як засіб захисту передових сухопутних з’єднань, зокрема, і під час маршу. А почали цей ЗРК розробляти ще у 70-х роках минулого століття, коли СРСР мріяв про “кидок до Ла-Маншу” танковою навалою. Тому, як би не намагалися у кремлі називати цей ЗРК російським, насправді він радянський, і був прийнятий на озброєння ще у 1986 році.
Враховуючи специфіку задачі, “Тор” був виконаний, як машина “все в одному”. Тобто на одній платформі розміщуються радіолокаційні станції виявлення цілей та наведення і пускова установка ракет, а також екіпаж, який складається з 3-4 осіб (в залежності від модифікації).
Найкумеднішим випадком, який побачив весь світ, було захоплення російського ЗРК Тор-М2 українськими фермери. Відео, на якому два трактори тягнуть новітній ЗРК, бачили, напевно, всі. Такої ганьби не зазнавала жодна армія світу.
Наші розробники навіть веселу гру створили, а надихались вони саме цим випадком, щоправда, гру назвали “Вкради танк окупанта”. Хоча, суті ганебного випадку з ЗРК “Тор-М2” це не міняє.
За три місяці війни українські захисники довели, що вміють знищувати ворожу техніку, завдаючи рашистам не тільки матеріальних, але й моральних збитків. Весь світ побачив ганьбу російської армії. Впевнений, що список знищених зразків російської техніки неодмінно буде поповнюватись. Перемога буде за нами!
Читайте також:
Україна зуміє переламати хребет рашистським окупантам і відкинути їх до наших кордонів і не тільки. Все буде Україна! Слава Україні! Смерть ворогам!
Якщо ви хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також: Зброя української перемоги: ПТРК Стугна-П – танкам орків буде непереливки
Leave a Reply