Categories: Огляди ігор

Огляд Call Of Duty: Black Ops Cold War – Клюкву замовляли?

В Call Of Duty: Black Ops Cold War не щастить нікому. Турки, німці, росіяни, в’єтнамці – «герої» нової гри від Treyarch розстрілюють усіх на своєму шляху, і все на славу «вільного світу». Невдахами виявилися і самі розробники, приречені опинитися в тіні чудової Modern Warfare від Infinity Ward, що геть змінила наше уявлення про сучасну Call of Duty. Гравці теж обурюються: замість серйозного сюжету вони отримали клюкву в стилі вісімдесятих. І, незважаючи на все це… Black Ops Cold War мені подобається. І все тут.

Серії Call Of Duty зараз нелегко. Схема, за якою нова частина бойовика виходить щороку, приносить гроші видавцеві, але і призводить до таких ось неприємних моментів, коли навіть дуже хороша гра здається застарілою навіть на момент свого виходу. І звинувачувати Treyarch зовсім не хочеться, просто всі ті нововведення, які з’явилися в грі 2019 року, вже здаються чимось невід’ємним. І позбутися них, знову нібито повернувшись в минуле, дуже дивно. В очах гравців Cold War з’явилася на світ після Modern Warfare, і не важливо, що розробка насправді велася паралельно їй. Я симпатизую студії – мені здається, у неї вийшло випустити дуже хороший шутер, який, щоправда, трохи припізнився.

Сюжетні кампанії в Call Of Duty – це завжди цікаво. Торішня частина змогла нашуміти на весь світ своїм жорстоким сюжетом, в якому знайшлося місце тортурам, військовим злочинам і політичним скандалам. Ця начебто відчайдушна спроба повернути актуальність злегка набридлій франшизі обернулася успіхом, і якийсь час про Modern Warfare говорили всі. Її всерйоз називали однією з кращих ігор року. Але якщо тамтешній сюжет обурював багатьох саме завдяки удаваному реалізму, то Cold War не образила нікого просто тому, що всерйоз її сприймати неможливо.

У заголовку я згадав «клюкву» не випадково: Cold War – це нібито втрачений голлівудський бойовик з вісімдесятих. Браві американці з подачі многомудрого Рональда Рейгана захищають інтереси капіталістичного світу. Тут є погоні за ядерними бомбами, невловимі агенти КДБ і в’єтнамські флешбеки. Бракує тільки голого торсу Арні.

Читайте також: Огляд Assassin’s Creed Valhalla – Джерела одіссеї вікінгів

Call Of Duty намагається надихатися усіма. В одному з рівнів, коли ми проникаємо в штаб-квартиру КДБ, вона і зовсім копіює Hitman.
Додатково до всіх кліше слід згадати кричущу нереалістичність всього, що відбувається. «Колда» ніколи автентичною і не була, але в даному випадку навмисне нехтування реалізмом особливо помітно – особливо людині російськомовній. Я раджу не придивлятися – і не прислухатися – до «радянських» реалій, які тут зображуються. Я буквально реготав, коли читав написи і документи російською: тут вам і радянський «лорем іпсум», і російські написи латиницею, і взагалі якісь неперекладні сатанинські заклинання.

Але, якщо змиритися з «товаришами» з диким акцентом (я грав мовою оригіналу, може, з російськими голосами буде не так дивно?), то грати стає дуже цікаво. У розробників було кілька цікавих ідей: наприклад, тут є додаткові місії, декілька кінцівок, і свобода вибору в деякі моменти. Кілька разів перед гравцем стоїть питання – вбивати чи не вбивати, рятувати чи не рятувати. А якщо рятувати – то кого? І згодом кожна така дія відгукнеться. Це, звичайно, не «Відьмак», але все одно приємно. Це – причина перепройти сюжетку двічі. Вона, звичайно, абсолютно безглузда, але нудно мені не було жодного разу.

Для тих, кому одиночна кампанія не цікава (я знаю, вас таких багато), є мультиплеєр. Куди ж без нього? І це… це Call Of Duty, що тут ще сказати? Класична, вінтажна Call Of Duty. Карти мені подобаються – вони детальні і зовсім не примітивні. Тільки ось їх дуже мало – всього вісім, і це, враховуючи урізані варіанти великих локацій. Якось зовсім негусто для зовсім недешевої гри. У режимі «Зомбі» і того менше – всього одна карта. Ми звикли до більшого.

Що стосується ігрового процесу, то я можу описати його словом «швидкий». Більш швидкий і менш тактичний, ніж у Modern Warfare. Фанати торішньої частини будуть волати, що це регрес в усьому, а інші будуть з піною у рота доводити, що Treyarch впоралася краще. І обидва табори обов’язково будуть скаржитися на щось перші кілька місяців – я їх вже знаю. Їм не догодиш, як не намагайся. А як тільки вийде нова частина, вони відразу почнуть зізнаватися в любові до Cold War.

Читайте також: Огляд Watch Dogs: Legion – Жартома про серйозне

Як людина, яка найбільше цікавиться компанією, я не знайшовся, до чого причепитися в мультіплеєрі – ну, крім малої кількості карт. Все працює, все, здебільшого, як завжди. Це Call Of Duty.

Окремо я хочу похвалити візуальну складову – і звук. Як годиться серії, Black Ops Cold War виглядає дивовижно – як на старому, так і на новому залізі. Особливо хороша оптимізація в сюжетці, яка радує стабільною кадровою частотою і якісними текстурами. Це все дуже красиво. В мультиплеєрі, щоправда, старі консолі запинаються, особливо коли гравців багато. Очевидно, що розробники вже сподіваються на те, що ми якомога швидше оновимося.

Вердикт

Call of Duty Black Ops Cold War – це те, на що ми всі чекали. Безглузда, красива і розкута, вона порадує одних фанатів і розчарує інших. Як і взагалі кожна інша частина щорічної серії.

Share
Denis Koshelev

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked*