Ринок відеоігор завжди тяжів до франшиз і брендів – так уже він влаштований. Набагато легше зацікавити потенційного покупця новою частиною серії, знайомої йому з дитинства, ніж чимось абсолютно новим. І на рекламу можна не так витрачатися, і пояснювати нема чого. Можна буквально десятиліттями штампувати приблизно одне й те саме, трішки видозмінюючи деякі аспекти, і при цьому гребти гроші лопатою – чого тільки одна франшиза Pokémon варта! Я люблю критично ставитися до таких ось спроб нажитися на впізнаваності імені, однак, і у мене є свої слабкі місця і улюблені серії. І найулюбленішою для мене є Ratchet & Clank – легендарне творіння студії Insomniac, яка возиться з ним з 2002 року.
Мабуть, Ретчет і Кленк – це єдина по-справжньому успішна спроба Sony придумати власного маскота у відповідь на Маріо від Nintendo і Сонiка від Sega. Але хоча ця гонка озброєнь давно позаду, армія фанатів так нікуди й не поділася. І ось, через роки тривалого очікування, IP повернулася з виходом Ratchet & Clank: Rift Apart – найбільш просунутою і карколомною грою на сьогоднішній момент. Я не жартую: це правда щось неймовірне. Давайте разом спробуємо зрозуміти, що ж у ній такого.
Як фанат, в чиїй колекції є всі частини серії, включаючи спін-оффи і тайтли для PSP, я з нетерпінням чекав на нову частину. З моменту виходу Ratchet & Clank для PS4 пройшло п’ять років, але не варто забувати, що то був ребут, і притому не зовсім вдалий, в результаті чого до «канону» він не відноситься. З цієї причини Ratchet & Clank: Rift Apart є сиквелом до Ratchet & Clank: Nexus – гри, яка вийшла в 2013 році ще на PS3. Чекати довелося чимало!
Я спілкувався з багатьма нашими гравцями, і чимала кількість людей задавала мені одне і те ж питання: що це таке і навіщо. Дивне питання, коли мова заходить про серію, яка існує десятиліттями, однак так уже повелося, що на території пострадянського простору деякі франшизи досі залишаються маловідомими. Звідти і виникає непорозуміння і помилкове судження, що це серія «дитяча», «схожа на ігри LEGO» і так далі.
Пояснюю: дитячою Ratchet & Clank ніколи не була. А що це? Це вибухова суміш з платформера і шутера від третьої особи в космічному сетингу. Так, зі своєрідною мультяшною стилістикою, але хіба це щось змінює? Гравець управляє Ретчетом – завзятим космічним шукачем пригод раси ломбаксів – і, часом, його вічним супутником Кленком (я відмовляюся називати його Кланк, як того хочуть локалізатори), роботом, якого той знайшов після корабельної аварії.
Читайте також: Огляд Marvel’s Spider-Man: Miles Morales – Повернення (іншого) Людини-павука
І самі ігри, і персонажі зазнали багато змін за ці роки. Із зарозумілого забіяки Ретчет перетворився на бувалого вояку з великим серцем, та й тон цих ігор постійно змінювався. З відвертої сатири на суспільство споживання вона перетворилася на епічний бойовик з симфонічним саундтреком і анімацією рівня провідних голлівудських студій. Але головне не змінювалося ніколи – властивий франшизі ігровий процес, який і зробив ім’я Insomniac Games. За 20 років роботи ця студія довела до досконалості формулу, яка зародилася ще на початку століття, і якщо ви ніколи не торкалися цих ігор, на вас чекає справжнє одкровення. З тієї причини, що аналогів у них просто немає.
Сюжет епізодів всесвіту Ratchet & Clank ніколи не стояв на першому місці – студія, яка ніколи не славилася сильними сценаріями, завжди приділяла увагу перш за все геймплею, а що стосується наративу, тут індустрію вперед рухали їх близькі друзі і колеги з Naughty Dog. Втім, це не означає, що ці ігри були погані: серія завжди славилася гумором і сатирою, часто на межі дозволеного. І нехай Tools of Destruction і A Crack in Time стали більш м’якими і «ванільними» (не кажучи вже про зовсім прісній ребут), хлопці з Insomniac Games не втратили вправності. Напевно, тут допоміг досвід роботи з «Людиною-павуком».
Отже, в центрі оповідання знову два бравих героя Ретчет і Кленк, які через тривалий час байдикування зовсім занудьгували. Ретчет, який мало не обріс мохом, був радий будь-якому відволіканню, і коли під час параду на їх честь на сцені з’являється напівзабутий доктор Нефаріус, головний лиходій усього всесвіту, він мало не радіє можливості розчехлити старий бластер.
Так починається найбільш епічна і масштабна пригода за всю історію франшизи. Я вже згадував слово «прісний» стосовно багатьох минулих сценаріїв, і тут я, можливо погарячкував: мало яка гра виділялася видатною історією, але у кожної є свої яскраві моменти, будь то поява нового цікавого персонажа або несподіваний драматичний момент. Хто пам’ятає доленосну розв’язку A Crack in Time або несподівано жорстокий початок Nexus, мене зрозуміють. Але у випадку з Ratchet & Clank: Rift Apart розробники вийшли на абсолютно новий рівень.
Це стосується як гумору, який вперше за довгий час повернув собі гостроту оригінальної трилогії з PS2, так і емоційної ваги. Головним нововведенням стала ідея паралельних всесвітів. Ну, як нововведенням – з нею студія гралася чимало, але ніколи вона не віддавалася їй з головою. А тут так і вийшло: зрозумівши, що руки у них розв’язані, а технологія дозволяє творити все, що тільки в голову спаде, вони створили абсолютно новий світ, паралельний тому, що ми бачили в попередніх епізодах.
Читайте також: Огляд New Pokémon Snap – Симулятор фотополювання для ностальгуючих
Саме так на світ з’явилася Рівет – ще один ломбакс, який представляє з себе версію Ретчета з іншого виміру. Причому вона тут не для галочки і не для вірусного маркетингу (який вдався на славу), а в якості головної рушійної сили для всієї франшизи. Рівет ми не тільки бачимо в заставках, але і граємо за неї десь 50% всього ігрового часу. Це дозволяє не тільки трішки розбавити ігровий процес (зовсім небагато – все-таки набір умінь у обох ломбаксів ідентичний), але і принести в сюжет дійсно цікаву нову динаміку. Як спрацюються дві протилежності одного персонажу? І як виглядають альтернативні версії всім знайомих героїв? Цікавих питань багато – і всі вони отримали не менш цікаві відповіді.
Сюжет сюжетом, а все-таки не він прославив Ratchet & Clank. А прославилася вона перш за все завдяки неймовірно крутому ігрового процесу, який об’єднував в собі елементи платформингу і аркадного шутера.
Головна фішка – це зброя, десятки і десятки самих різних гармат! Різноманітна і не схожа ні на що зброя – головна особливість цієї серії, і, по суті, візитна картка студії, яка намагалася (зі змінним успіхом) адаптувати цю формулу для похмурої аудиторії нульових в The Resistance. Але як з’ясувалося, більший реалізм і насильство не гарантують більший успіх.
Ratchet & Clank: Rift Apart – це те, до чого серія йшла всі роки. Вона увібрала в себе всі елементи звичної формули (велика кількість гармат, апгрейд у міру використання, додаткове древо прокачування за внутрішньоігрову валюту, арени, збиральництво золотих болтів) і довела їх до досконалості. Чи можна назвати тутешній арсенал найкращим за всю історію? Я б не сказав, але тут справа смаку, і тільки його.
Що у Ratchet & Clank: Rift Apart вдається, як ніколи, це те, що мої закордонні колеги називають «пейсингом», тобто темп, з яким розгортається історія. Хороший темп гарантує те, що гравцеві ніколи не стане нудно, і він не захоче «дропнути» гру. Як правило, ігри з невеликою тривалістю вміють краще утримувати нашу увагу (Uncharted), а ігри масштабні і набиті контентом – гірше (Assassin’s Creed).
І, незважаючи на те, що Rift Apart, де тривалість одного проходження обчислюється 15-20 годинами, є однією з найдовших, мені складно назвати гру серії, яка б так чіпко утримувала мою увагу. Напевно, в цьому плані вона на одному рівні з Ratchet & Clank 2: Going Commando і, може, Nexus, яка і зовсім ледь сягала позначки в 7 годин. А ось що стосується рівня складності, то новинку я б назвав однією з найлегших ігор, якщо використовувати стандартні параметри. Я майже відразу вибрав режим складніший, і ось він уже змусив мене попотіти в деяких місцях. Ну а найскладніший режим змусить матюкатися навіть ветеранів Deadlocked.
У Rift Apart нас не пригощають величезною кількістю планет і локацій, однак нудно не стає абсолютно – навіть коли ми повертаємося на них за сюжетом. Для того щоб розбавити ігровий процес, розробники додали кілька додаткових елементів: «кишенькові вимірювання» (міні-рівні, які нагороджують гравця бронею), рівні-головоломки з Кленком (чимось нагадують рівні з A Crack in Time, але навіть цікавіші), міні-місії за Глітч (мініатюрний і вкрай милий антивірус) і традиційні арени. Бувалі гравці помітять, що космічних боїв все ще немає – вони залишилися в минулому. Чесно кажучи, я цьому тільки радий, але ви можете зі мною не погодитися.
Читайте також: Огляд Returnal – Коли ви любите гру, а вона вас – ні
Але головна особливість Rift Apart, яка і змушує мене називати новинку «найпросунутішою» – це використання твердотільного накопичувача PS5 прямо під час ігрового процесу. Ми звикли, що SSD – це тільки для швидких завантажень, однак Insomniac зуміли знайти застосування надшвидкої пам’яті прямо під час гри. Як? Шляхом порталів в інші виміри, які вмить переносять Ретчета або Рівет в зовсім інші світи.
Завдяки SSD переміщення по світах стало блискавичним: під час боїв можна використовувати міні-портали для того, щоб переміщуватися за спини ворогів, а під час деяких місій гравця так і кидають у різні виміри. Трейлери просто не справляють належного ефекту – це потрібно бачити.
Але надшвидкі завантаження – не єдине, чим може похвалитися новинка. Також багато уваги було приділено трасуванню променів – технології, яку Insomniac рекламувала ще в Marvel’s Spider-Man: Miles Morales.
Мабуть, ніде я не бачив кращого застосування ретрейсингу: завдяки йому світ гри прямо-таки оживає і набуває додаткової глибини. Основний режим графіки – 4K з підтримкою трасування з 30 fps. Це, безумовно, найкрасивіший режим, однак я все ж рекомендую залізти в налаштування і вибрати 60 fps з трасуванням. Так, доведеться пожертвувати роздільною здатністю, але на моєму 55-дюймовому телевізорі різниця просто не відчувається – особливо у русі. Можна вибрати і режим 60 fps з кращою роздільною здатністю, але без трасування.
Читайте також: Огляд Sackboy: A Big Adventure – Ідеальна гра для компанії
І це ще не все, тому що Ratchet & Clank: Rift Apart підтримує всі можливості контролера DualSense. І робить це краще за будь-яку іншу гру (навіть Returnal). Кожна зброя, кожна поверхня, по якій ходить персонаж – все віддається в руки. Підтримуються і адаптивні тригери: наприклад, багато гармат пропонують затискати тригер R2 наполовину для того, щоб або прицілюватися, або зарядитися. Insomniac Games використала абсолютно всі навороти PS5 – так, навіть тривимірне аудіо, завдяки чому в навушниках звук об’ємний і потужний. Якщо у вас немає системи об’ємного звуку, я раджу грати саме таким чином.
Складно навіть пригадати, коли я отримував таке задоволення від відеоігри. Навіть незважаючи на завищені очікування, пов’язані з іменитою студією, я все одно був приємно здивований. Це феноменально красива, нескінченно чарівна, неймовірно амбітна і просто захоплююча гра, яка повернула життя у злегка буксувавшу серію. Ratchet & Clank: Rift Apart – це той самий ексклюзив PS5, якого їй бракувало. Претендент на гру року? Запросто.
Також цікаво:
Leave a Reply