У середу вранці Китай успішно вивів на орбіту 12 супутників, що входять до складу амбітного проєкту орбітальних обчислень, ініційованого стартапом ADA Space у співпраці з лабораторією провінції Чжецзян.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Ракета Long March 2D стартувала 14 травня о 07:12 за київським часом з Центру запуску супутників Цзюцюань, розташованого на північному заході Китаю. Під час зльоту одна з ізоляційних плиток від’єдналася від обтічника корисного навантаження, коли ракета пробивала блакитне ранкове небо над космодромом.
Цей запуск – частина стратегії розвитку орбітальних хмарних технологій, які дозволяють обробляти дані безпосередньо в космосі, зменшуючи затримку сигналу та підвищуючи ефективність застосування AI у реальному часі.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) оголосила про повністю успішний запуск, в результаті якого на орбіту було виведено 12 супутників для космічного обчислювального сузір’я.
Комерційна компанія ADA Space оприлюднила подальші подробиці, заявивши, що 12 супутників утворюють «Тритілесне обчислювальне сузір’я», яке буде безпосередньо обробляти дані в космосі, а не на землі, зменшуючи залежність від наземної обчислювальної інфраструктури. Сузір’я буде здатне виконувати 5 пета-операцій на секунду (POPS) з 30 терабайтами бортової пам’яті.
Супутники оснащені передовими можливостями штучного інтелекту, лазерним міжсупутниковим зв’язком зі швидкістю до 100 Гбіт/с і корисним навантаженням дистанційного зондування, дані з якого оброблятимуться на борту, що зменшує вимоги до передачі даних. Один супутник також несе космічний рентгенівський поляриметр, розроблений Університетом Гуансі і Національною астрономічною обсерваторією Китайської академії наук (NAOC), який виявлятиме, ідентифікуватиме і класифікуватиме перехідні явища, такі як гамма-сплески, а також надсилатиме повідомлення для подальших спостережень іншими місіями.
ADA Space стверджує, що 12 супутників представляють перше у світі спеціалізоване орбітальне обчислювальне угруповання. Це знаменує перехід від супутників, орієнтованих виключно на зондування або зв’язок, до супутників, які також слугують процесорами даних і платформами штучного інтелекту.
Сузір’я є частиною ширшої програми Star-Compute Program – співпраці між ADA Space і лабораторією Чжецзян, метою якої є створення величезної орбітальної мережі з 2800 супутників.
Компанія заявляє, що сузір’я може задовольнити зростаючий попит на обчислення в реальному часі в космосі, а також допомогти Китаю стати світовим лідером у створенні космічної обчислювальної інфраструктури, захопити командні висоти цієї майбутньої індустрії.
Ця розробка може покласти початок космічним хмарним обчисленням як новій можливості, а також відкрити нову арену для стратегічної конкуренції зі США. Здатність зменшити вузькі місця для даних з космосу та інші можливості можуть мати потенційні економічні, наукові та військові наслідки. Хоча США і Європа вже випробували передові обчислення в космосі, спільні зусилля Китаю, схоже, є першою спробою розгортання спеціально створеного сузір’я AI в широких масштабах.
Ця місія стала 26 спробою запуску Китаю на орбіту в цьому році. Вона слідує за місіями TJS-19 і Yaogan-40 (02), що стартували останніми днями з космодромів Січан і Тайюань відповідно.
Читайте також:
- Китайський літак-заправник Y-20 під час навчань заправив єгипетські МіГ-29
- ERNIE Bot: що стоїть за успіхом Китаю у сфері AI