Астрономам вдалося виявити чотири згаслі білі карлики, які буквально грали в космічні хованки, маскуючись у яскравому промінні своїх зірок-компаньйонів – червоних карликів.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Це відкриття стало першим випадком виявлення білих карликів у складі подвійних зоряних систем у безпосередній близькості до нашої планети. Усі чотири об’єкти розташовані на відстані приблизно 65 світлових років від Землі, причому один із них посідає дев’яте місце у переліку найближчих до Сонячної системи білих карликів.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
Білі карлики є надщільними залишками світил, які утворюються після того, як зірки розміром із наше Сонце вичерпують паливо для термоядерного синтезу. Унаслідок цього їхні ядра колапсують, а відсутність реакцій призводить до поступового охолодження та згасання. Через це значно більші й візуально яскравіші червоні карлики надзвичайно ефективно маскують присутність своїх тьмяних сусідів.
Керівниця наукової групи Мейрі О’Браєн з Уорікського університету, що у Великій Британії, зазначила, що хоча поодинокі білі карлики поблизу зазвичай легко знайти, ці чотири об’єкти не вдавалося зафіксувати безпосередньо у видимому діапазоні хвиль. Червоні карлики повністю затьмарювали їх своїм світлом. Дослідниця підкреслила, що навіть у найближчому космічному оточенні на людство все ще чекають сюрпризи, якщо спостерігати під правильним кутом та у відповідних діапазонах випромінювання.
Попри десятиліття ретельних спостережень за нашою космічною околицею, білі карлики тривалий час залишалися непоміченими. Єдиним фактором, який зрештою викрив присутність цих чотирьох прихованих мертвих зірок, стало своєрідне коливання в русі світил, за якими вони ховалися. Це нагадувало рух фіранки, за якою намагається сховатися дитина.
Щоб перевірити ці непрямі ознаки, фахівці провели детальніші спостереження за допомогою ультрафіолетових інструментів космічного телескопа Hubble, який тривалий час експлуатує NASA. Під час роботи науковці використали спеціальне калібрування, щоб запобігти ситуаціям, коли спалахи червоних карликів могли б імітувати сигнали від білих карликів.
Ці дослідження не лише підтвердили наявність чотирьох прихованих об’єктів, а й продемонстрували дивовижні аномалії в системі G 203-47, яка лежить на відстані всього 25 світлових років від нас. Між першим зафіксованим гравітаційним коливанням та остаточним візуальним підтвердженням цієї мертвої зірки минуло аж 27 років.
Проте головна дивина полягає в іншому. Червоний карлик у цій парі здійснює один оберт навколо власної осі приблизно за 100 земних діб, тоді як повний оберт по орбіті навколо свого мертвого сусіда він робить усього за 15 днів. Це свідчить про те, що приливні гравітаційні сили так і не змогли синхронізувати обертання обох тіл, хоча у схожих системах це є стандартним явищем.
Учасник дослідження Девід Вілсон з Університету Колорадо в Боулдері пояснив, що G 203-47 не мала б обертатися настільки повільно, якби розвивалася за тим самим сценарієм, що й аналогічні системи. На його думку, це вказує на суттєві відмінності в еволюції таких подвійних зірок. Деякі з них на ранніх етапах пережили тривалу та бурхливу взаємодію, яка міцно пов’язала їх гравітаційно, тоді як інші, подібно до G 203-47, зазнали значно м’якших і коротших контактів, що й зумовило їхній теперішній нетиповий стан.
Виявлення цих космічних тіл допомагає науковцям точніше оцінити чисельність згаслих зірок у межах Чумацького Шляху. Наявні теоретичні моделі прогнозували присутність приблизно чотирьох або п’яти близьких подвійних систем із білими та червоними карликами в межах 65 світлових років від нашої системи. Отже, виявлення чотирьох таких об’єктів повністю підтверджує правильність сучасних астрофізичних розрахунків.
Представник Уорікського університету та співавтор дослідження П’єр-Еммануель Трамбле додав, що наразі лише близько 30% червоних карликів у радіусі 20 парсек (або 65 світлових років) пройшли систематичну перевірку на наявність прихованих супутників. На думку вченого, у нашому безпосередньому зоряному оточенні можуть ховатися ще від дев’яти до десяти аналогічних систем, які поки не вдалося відкрити. Він підсумував, що якщо спрямувати більше зусиль на цілеспрямоване спостереження за червоними карликами, астрономи зможуть зробити ще чимало подібних відкриттів.
Читайте також:
- Смерть зірки – це лише початок: James Webb зазирнув у моторошне майбутнє нашої Землі
- Ехо древньої катастрофи: Зірка-прибулець пройшла критично близько від Сонця та змінила рух комет