Навіть у потенційно небезпечних подіях інколи приховується науковий шанс. У 2032 році Місяць може отримати яскраве «підсвічування», якщо астероїд 2024 YR4 діаметром близько 60 м зіткнеться з його поверхнею.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Ймовірність такого сценарію залишається відносно невеликою і становить приблизно 4%, однак дослідники не ігнорують цю можливість. Вчені вже готуються як до негативних наслідків, серед яких ризики для супутників і масові метеорні потоки над Землею, так і до позитивних ефектів, що відкривають унікальне вікно для вивчення геології, внутрішньої структури та хімічного складу Місяця.
У новому дослідженні, опублікованому на платформі arXiv, Іфан Хе з Університету Цінхуа разом із колегами детально описує наукові можливості, які може відкрити таке зіткнення. За їхніми розрахунками, 22 грудня 2032 року астероїд має близько 4% шансів врізатися в Місяць. У разі удару енерговиділення буде еквівалентне детонації термоядерного заряду середньої потужності. Це приблизно на 6 порядків перевищує енергію останнього зафіксованого значного місячного удару у 2013 році, спричиненого значно меншим об’єктом.
Для фізиків, які досліджують зіткнення високої енергії, така подія стала б надзвичайно цінною. Хоча комп’ютерне моделювання дозволяє прогнозувати параметри удару, спостереження за реальним зіткненням забезпечить прямі емпіричні дані. Під час удару відбудеться інтенсивне випаровування порід і утворення плазми, а саме явище буде добре помітним із регіонів Тихого океану, де в цей момент пануватиме ніч.
Навіть через кілька днів після події зона удару залишатиметься надзвичайно гарячою. Це дасть змогу інфрачервоним інструментам, зокрема космічному телескопу Джеймса Вебба, зібрати унікальні дані про процеси охолодження та реальний механізм формування кратерів. Очікується, що новий кратер матиме приблизно 1 км у діаметрі та глибину від 150 до 260 м, а в його центрі утвориться басейн розплавленої породи діаметром близько 100 м. Порівняння цього утворення з іншими місячними кратерами дозволить точніше реконструювати історію бомбардування супутника.
Удар також спричинить глобальний «місячний землетрус» магнітудою близько 5,0. Це стане найпотужнішим сейсмічним сигналом, який коли-небудь реєстрували прилади на Місяці. До моменту можливого зіткнення кількість сейсмометрів на поверхні супутника може значно зрости, оскільки космічні агентства активно повертаються до місячних програм. Аналіз поширення сейсмічних хвиль допоможе дослідникам зазирнути у внутрішню структуру Місяця без необхідності використання штучних вибухів.
Ще одним важливим джерелом даних стане хмара уламків, утворена внаслідок удару. Моделювання показує, що до 400 кг матеріалу можуть досягти атмосфери Землі. Для науки це фактично безкоштовна масштабна «місія з повернення зразків» із Місяця. Хоча ці уламки зазнають сильного нагріву під час входу в атмосферу, вони все одно можуть надати цінну інформацію.
Візуальний ефект також буде вражаючим. За прогнозами, у піковий період, приблизно під час різдвяних свят 2032 року, в атмосферу Землі може входити до 20 млн метеорів на годину на «передньому боці» планети. Більшість із них буде видно неозброєним оком. Серед них очікується від 100 до 400 яскравих болідів на годину.
Втім, подія має й темний бік. Ці сотні кілограмів уламків повинні десь приземлитися. За попередніми оцінками, основні зони падіння припадають на Південну Америку, Північну Африку та Аравійський півострів. Хоча це не найбільш густонаселені регіони, навіть кілька кілограмів космічного каміння, що впадуть у великому місті на кшталт Дубая, можуть спричинити серйозні наслідки.
Ще серйознішою загрозою є ризик для орбітальних мегасузір’їв супутників, які забезпечують навігацію, зв’язок і доступ до Інтернету. Масовий потік уламків може запустити так званий синдром Кесслера, коли каскад зіткнень виводить з ладу значну частину орбітальної інфраструктури. Це може ускладнити або навіть зробити неможливими безпечні запуски нових апаратів на роки вперед.
Через ці потенційні ризики деякі космічні агентства вже обговорюють можливість місії з відхилення астероїда 2024 YR4. Проте остаточне рішення ще не ухвалене, так само як і не визначено остаточну траєкторію об’єкта. Поточна ймовірність у 4% не є астрономічно малою, але й не настільки високою, щоб гарантувати зіткнення. Якщо в найближчі роки цей показник зросте, людству доведеться зробити непростий вибір: зберегти унікальну наукову можливість чи пожертвувати нею заради захисту орбітальної інфраструктури та безпеки на Землі.
Читайте також:
- Астрономи вперше побачили зіткнення двох астероїдів у реальному часі
- Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS може допомогти захистити Землю від небезпечних астероїдів