Фахівці виявили, що гігантське тіло, що прилітає з Хмари Оорта – віддаленої оболонки з крижаних об’єктів на краю Сонячної системи – вивергає складні газові потоки.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антенної решітки ALMA, розташованої в Чилі, дослідницька група зафіксувала викиди чадного газу з комети C/2014 UN271, більш відомої як Бернардінеллі-Бернштейна. Це небесне тіло має діаметр приблизно 137 кілометрів, що у десять разів перевищує розміри звичайної комети. Спостереження показали, що комета випускає струмені чадного газу, які постійно змінюються.
Об’єкт зараз знаходиться приблизно на півдорозі між Сонцем і Нептуном – найвіддаленішою планетою Сонячної системи, на відстані, що в 16,6 раза більша за середню відстань від Землі до Сонця. Це робить C/2014 UN271 другою за віддаленістю кометою, у якої виявлено хімічну активність, серед усіх об’єктів, що походять з Хмари Оорта. Це також перший безпосередній доказ того, які саме процеси є джерелом активності таких крижаних тіл на значній відстані від Сонця.
Керівник дослідження, науковець з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA Натан Рот заявив: «Ці вимірювання дають нам нове розуміння того, як функціонує цей гігантський крижаний об’єкт. Ми спостерігаємо вибухоподібні газові викиди, які породжують нові питання щодо того, як еволюціонуватиме ця комета під час подальшого наближення до внутрішньої частини Сонячної системи».
Тим часом апарат NASA також зафіксував активність чорної діри-монстра, що почала випускати рентгенівське випромінювання з потужністю, яка в сто разів перевищує усе, що спостерігалося раніше. На ілюстраціях також показано карту Сонячної системи з розташуванням віддалених тіл за орбітою Нептуна.
Система ALMA змогла зафіксувати C/2014 UN271 навіть на такій відстані завдяки тому, що в атмосфері комети міститься чадний газ, а також завдяки тепловим випромінюванням від об’єкта. Раніше унікальна чутливість цього комплексу з 66 радіоантен у пустелі Атакама на півночі Чилі дала можливість ученим визначити розміри ядра цієї комети. Ці дані дозволили команді з високою точністю встановити загальний діаметр комети, а також оцінити об’єм пилу, що оточує її ядро. Усе це підтвердило статус C/2014 UN271 як найбільшої комети Хмари Оорта з усіх, які коли-небудь виявляли астрономи.
Чіткіше уявлення про цю гігантську комету дало також перше в історії спостереження за молекулярним газовиділенням з її атмосфери. Це забезпечило дослідників рідкісною можливістю заглянути у хімічний склад крижаних об’єктів із найвіддаленіших куточків Сонячної системи. У міру того як C/2014 UN271 наближатиметься до Сонця, її поверхня нагріватиметься, що призведе до перетворення більшої кількості заморожених речовин у газоподібний стан, з подальшим викидом цих газів із товщі крижаної оболонки.
Оскільки комети вважаються залишками початкового матеріалу, що зберігся ще з часів формування Сонячної системи близько 4,6 мільярда років тому, ці процеси можуть розкрити нові відомості про умови, в яких народжувалися Земля та інші планети.
Читайте також: