Астрономи вперше зафіксували момент зародження планетної системи навколо молодої зорі, яка потенційно може стати схожою на Сонячну систему. Цінність відкриття в тому, що молода зірка схожа на наше Сонце, і на прикладі її еволюції ми можемо багато чого зрозуміти про Сонячну систему і Землю.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Зірка HOPS-315 віддалена від нас на 1300 світлових років. Їй близько 135 тис. років. Це помаранчевий карлик з масою 0,6 сонячної. Їй ще рости та рости – процеси акреції речовини на зірку тривають, і до свого першого мільйона років HOPS-315 стане схожою на наше Сонце.
Для вчених найбільшу цінність в системі HOPS-315 представляє протопланетний диск, в якому будуть формуватися екзопланети. Раніше в ряді спостережень інших молодих зірок астрономи вже виявляли сліди зароджуваних екзопланет. Ці сліди проявлялися у вигляді своєрідних треків, залишених масою екзопланет у своєму орбітальному русі навколо зірки. Іншими словами, вчені виявляли молоді та вже відносно сформовані екзопланети на більш пізніх стадіях розвитку.
У випадку системи HOPS-315 ніяких видимих слідів у протопланетному диску не спостерігалося. Для більш детального вивчення протопланетного диска зірки група вчених на чолі з Мелісою МакКлюр з Лейденського університету в Нідерландах вивчила систему HOPS-315 за допомогою інфрачервоної космічної обсерваторії «Джеймс Вебб» і радіотелескопа ALMA. Метою роботи була спроба виявити момент конденсації твердих і тугоплавких частинок з розпеченого газоподібного середовища протопланетного диска. Такі частинки в нашій системі можна виявити в кометах і метеоритах. Побачити момент їх утворення – це дорого коштує.
Порівняння даних спостережень з моделлю показало, що ознаки конденсації твердих частинок в системі HOPS-315 виявляються приблизно в тому місці, де в нашій системі знаходиться Головний метеоритний пояс між орбітами Юпітера і Марса. Розпечений газовий шар втрачає монооксид кремнію, який піднімається в більш холодний простір, де набуває кристалічної форми. У спектрах «Вебба» і ALMA ця речовина виявляється в обох агрегатних станах.
Згодом тверді частинки почнуть злипатися та утворюють справжні зародки екзопланет – планетезималі. Завдяки гравітації навколо цих «насінин» збереться речовина і за мільярди років утворяться повноцінні екзопланети.
«Вперше ми визначили найраніший момент, коли навколо зірки, відмінної від нашого Сонця, починається формування планет», – каже глава групи Мелісса МакКлюр.
«Ми бачимо систему, яка схожа на нашу Сонячну систему в період її зародження, – пояснює фізик і астроном Мерел ван Хофф з Університету Пердью в США. – Ця система – одна з найкращих відомих нам систем для вивчення деяких процесів, що відбувалися в нашій Сонячній системі».
Читайте також:
- Астрономи розгадали 400-річну таємницю гігантських плям на Сонці
- Астрономи виявили нову суперземлю TOI-1846 b на відстані 154 світлових років