Від самого початку спостережень далекого космосу за допомогою JWST астрономи звернули увагу на дивні об’єкти. Вони виглядають надзвичайно компактними, мають насичено червоний колір і зустрічаються у великій кількості. Їх охрестили «маленькими червоними крапками». Світлу від цих об’єктів знадобилося щонайменше 12 млрд років, аби дістатися до Землі. Їхня справжня природа досі лишається незрозумілою, і серед нових ідей з’явилася гіпотеза про так звану «зірку чорної діри».
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Поширене пояснення полягає в тому, що це надщільні молоді галактики, укутані хмарами пилу та з надзвичайно високими темпами народження зірок. Проте така швидкість зореутворення виходить за межі сучасних моделей. Інший варіант – це активні надмасивні чорні діри, які також занурені в пил. Але і цей сценарій викликає сумніви: щоб він спрацював, чорна діра мала б вирости до колосальних масштабів у дуже короткий термін.
Цю версію частково підтримало відкриття найвіддаленішої з відомих чорних дір. Однак серед «червоних крапок» є одна настільки виняткова, що жодне пояснення на неї не підходить. Її назвали «Скеля».
Назва цих об’єктів пов’язана з особливістю спектра їхнього випромінювання, так званим «розривом Бальмера» – різким стрибком інтенсивності світла, що виникає через іонізацію електронів у водні на другому енергетичному рівні. Такий ефект спостерігають у галактиках, де вже не формується нових зірок, або в дуже молодих, надгарячих зорях. Найдивніше те, що «Скеля» за характеристиками більше нагадує одну окрему зірку, ніж цілу галактику.
«Надзвичайні параметри Скелі змусили нас переглянути всі попередні моделі та шукати абсолютно нові рішення», – пояснила провідна авторка дослідження, докторка Анна де Грааф з Інституту астрономії Макса Планка.
Тут на сцену виходить концепція чорної діри-зірки. Це не звичайна зірка, а надмасивна чорна діра, яку огортає густий шар гарячого водню. Ядерного горіння в ній немає, проте цей водень світиться завдяки енергії, що виділяється в акреційному диску навколо чорної діри.
Такий сценарій може пояснити феномен «Скелі», а також пролити світло на те, як чорні діри в ранньому Всесвіті так швидко ставали гігантськими. Утім, залишається багато невідомого: як саме могли виникати подібні об’єкти та чи здатні вони бути стабільними. Наступного року JWST планує знову націлитися на «червоні крапки», включно зі «Скелею». Подальші спостереження можуть допомогти зрозуміти їхню природу та походження.
Читайте також:
- Астрономи зафіксували зростаючий хвіст міжзоряної комети 3I/ATLAS
- Астрономи виявили аномальну екзопланету невідомого походження біля Альфа Центавра