Китай використовуватиме російський реактор для живлення Міжнародної станції дослідження Місяця (International Lunar Research Station, ILRS). Китай та росія спільно очолюють цей проєкт, і він має бути реалізований до 2036 року. Ця заява з’явилася незабаром після того, як NASA оприлюднило бюджетну пропозицію на 2026 рік.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Будівництво китайсько-російського реактора буде здійснюватися автономно, “без присутності людей”, про що повідомлялося ще торік у заяві “роскосмосу”. Голова відомства тоді заявив, що технологічні кроки до цього “майже готові”, але навіть зараз залишаються незрозумілими деталі того, як взагалі планується здійснювати ці роботи.
“На станції будуть проводитися фундаментальні космічні дослідження і відпрацьовуватися технології для довгострокових безпілотних польотів ILRS з перспективою перебування людини на Місяці”, – йдеться в повідомленні “роскосмосу”.
Нова дослідницька станція, на якій запланована присутність астронавтів, буде за планом розташована на південному полюсі Місяця. Зараз до участі у цій програмі залучено 17 країн, зокрема Єгипет, Пакистан, Венесуела, Таїланд і Південна Африка. Її основу закладе китайська місія Chang’e-8, яка має стартувати 2028 року і може стати першою в історії країни висадкою астронавта на поверхню Місяця.
Дорожня карта проєкту ILRS була вперше оприлюднена в червні 2021 року, коли Китай і росія оголосили, що піднімуть частини роботизованої місячної бази за допомогою п’яти запусків надважких ракет в період з 2030 по 2035 рік. Коли основні елементи будуть встановлені, Китай проведе додаткові запуски, які ще більше розширять базу та з’єднають її з космічною станцією на орбіті Місяця і двома вузлами, розташованими на екваторі нашого супутника і на його дальньому боці.
Ця розширена модель, що закладає основи для пілотованих посадок на Марс, має бути завершена до 2050 року. Як говорить головний конструктор китайського проєкту глибокого освоєння Місяця Ву Яньхуа, станція “живитиметься від сонячних, радіоізотопних і ядерних генераторів”. “Вона також включатиме мережі зв’язку Місяць-Земля і високошвидкісний зв’язок з поверхнею Місяця, а також місячні транспортні засоби, як-от дослідницький ровер, безпілотний апарат далекого радіусу дії, а також пілотовані ровери в герметичному і негерметичному виконанні”, – додав він.
Меморандум оприлюднили в час зростаючих амбіцій Китаю щодо космічних програм. Країна вперше досягла Місяця у 2013 році у межах місії Chang’e 3, яка доставила на його поверхню місяцехід. У межах наступних місій було відправлено нові апарати, які збирали зразки з ближнього і дальнього боків Місяця і складали мапи місячної поверхні.
У перегонах за створення місячного форпосту є й інший гравець – NASA з її програмою Artemis, яка останнім часом зазнає затримок. Очікується, що місія Artemis III, яка вперше за понад 50 років поверне астронавтів NASA на Місяць, буде запущена десь у 2027 році. Але майбутнє власної місячної космічної станції NASA, що отримала назву Gateway і запуск якої спочатку планувався на 2027 рік, було поставлено під загрозу після оприлюднення запропонованого адміністрацією Трампа бюджету на 2026 рік. Попри те, що у створенні модулів станції є значний прогрес, бюджет передбачає скасування цієї місії.
Читайте також:
- Китай запустить перший літак-носій дронів Jiutian SS-UAV вже у червні
- Китай запускає перші 12 супутників з 2800 для космічного дата-центру