Китай провів перше у світі тестування мозкового чипу у космосі

Китайські дослідники повідомили про проведення першого успішного орбітального випробування бездротового імплантованого інтерфейсу «мозок-комп’ютер» (BCI).

Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.

За інформацією Global Times, система, розроблена Північно-Західним політехнічним університетом (NPU), була виведена на орбіту у грудні минулого року за допомогою спеціальної космічної експериментальної платформи.

За словами дослідників, апарат, створений для зчитування нейронної активності, успішно витримав вплив жорсткого космічного середовища і продемонстрував стабільну роботу в умовах, що значно відрізняються від земних. Основним завданням експерименту стало підтвердження працездатності технології у космосі та перевірка її довговічності під впливом радіації, перепадів температур і інших факторів.

У рамках тестування функціонуючий інтерфейс «мозок-комп’ютер» був розміщений у середовищі, що імітує біологічні рідини. Попри складні умови орбіти, система стабільно збирала сигнали електроенцефалограми (ЕЕГ), що дозволило отримати цінні дані про рівень шумів, надійність електроніки та поведінку чутливих компонентів у мікрогравітації. Результати, за словами команди, заповнюють критично важливу міжнародну прогалину, демонструючи, що нейронна електроніка може зберігати функціональність за межами земної атмосфери без швидкої деградації або збоїв.

Окрім перевірки технічних характеристик, експеримент відкрив нові можливості для дослідження адаптації людського мозку до космічного середовища. Отримані показники дозволяють оцінити міцність електродів та вплив мікрогравітації на нейронні патерни. Деталі платформи та окремі технічні параметри експерименту залишаються нерозкритими.

Вчені нагадують, що космічні польоти здатні суттєво впливати на функціонування мозку. Під час тривалого перебування поза межами гравітаційного поля Землі відбуваються фізіологічні та функціональні зміни, пов’язані з перерозподілом рідин в організмі. Одним із ключових факторів є цефальне переміщення рідини, коли кров і спинномозкова рідина (CSF) зміщуються у верхню частину тіла через відсутність звичного гравітаційного притягання.

Останні наукові роботи показують, що тривалі космічні місії можуть спричиняти збільшення шлуночків мозку, що потенційно впливає на швидкість когнітивної обробки інформації та процеси очищення від метаболічних відходів. Використання технологій BCI відкриває можливість моніторингу нейронної активності у режимі реального часу, що дає дослідникам інструмент для вивчення того, як мікрогравітація змінює роботу мозку космонавтів. У перспективі це може допомогти зберігати когнітивне здоров’я екіпажів під час тривалих міжпланетних експедицій, зокрема місій до Марса.

Традиційні жорсткі електроди часто мають обмеження через низьку гнучкість, схильність до корозії та ризик пошкодження ніжних тканин мозку. Команда NPU під керівництвом професорів Чан Хонглона і Цзі Бовена застосувала альтернативний підхід, створивши гнучку матрицю електродів, яка повторює природні контури мозкової поверхні. Така «м’яка» конструкція забезпечує щільний контакт із тканинами без їх травмування та допомагає зберігати стабільність сигналу протягом тривалого часу.

В експериментах на тваринах нові електроди продемонстрували значну перевагу над традиційними металевими рішеннями, зокрема стабільність сигналу зросла у сотні разів. Система також здатна забезпечувати безпечну довготривалу нейронну стимуляцію і зберігає працездатність навіть у надпотужних МРТ-сканерах. Розробка отримала нагороду «Видатна студентська презентація» на 39 міжнародній конференції з мікроелектромеханічних систем (MEMS).

Читайте також:

• Шпигунський скандал у Греції: Офіцера Повітряних сил звинувачують у передачі секретів Китаю
• Ринок електроніки у 2026 році: Локальні магазини чи китайські маркетплейси? Гайд для покупців.