© ROOT-NATION.com - Використання контенту дозволено за наявністю зворотнього посилання.
Спираючись на дослідження академічних археологів, було сформовано європейську доповідь, присвячену стану українських культурних цінностей у період російсько-українського збройного конфлікту та в повоєнний час.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
11.08.2026 вебплатформа ініціативи Cultural Property Protection for All, знаної як Захист культурної спадщини для всіх із шифром CA24119, що діє під егідою європейського проєкту COST (Європейська співпраця в галузі науки та техніки, або European Cooperation in Science and Technology), оприлюднила стислий виклад дослідження.
Автором цього звіту під назвою «Незаконні археологічні розкопки, оцінювання збитків і незаконна торгівля українськими культурними об’єктами: правові проблеми та проблеми відстеження» (Illegal Archaeological Excavations, Damage Assessment, and Illicit Trade in Ukrainian Cultural Objects by Dr Andris Kairiss) виступив доктор Андріс Каіріш (Andris Kairišs), який є фахівцем Міжнародного комітету з управління археологічною спадщиною в структурі Міжнародної ради з охорони пам’яток і визначних місць (ICOMOS).
Цей документ став результатом короткотривалої наукової поїздки формату STSM. Вона проходила на території Інституту археології НАН України протягом травня поточного року під керівництвом кандидатки історичних наук Евеліни Кравченко, яка обіймає посаду старшої наукової співробітниці у відділі археології раннього залізного віку. Захід відбувся завдяки спільній грантовій ініціативі COST, де наша держава має статус повноправного учасника починаючи з 2022 року.
У тексті анотації зазначається, що українські археологічні надбання перебувають у зоні надвисокого ризику через їхнє розміщення переважно на відкритих місцевостях, аграрних угіддях, прибережних смугах, ділянках забудови та в регіонах, охоплених бойовими діями. Починаючи з моменту російської агресії у 2014 році, а надто після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, історичні локації, музейні установи, архіви та цінні зібрання зазнають катастрофічних руйнувань, мародерських нападів, несанкціонованого вивезення та тіньового обігу.
Найбільша небезпека загрожує тим цінностям, які опинилися на тимчасово окупованих землях та в зоні поблизу фронту, куди вітчизняні науковці й представники влади не мають вільного доступу або ж позбавлені його повністю. Сам факт окупації формує додаткові загрози для культурного фонду. Надзвичайно критичною є ситуація на Кримському півострові, де рухомі артефакти та нерухомі об’єкти спадщини, зокрема античне місто Херсонес Таврійський разом із його сільськогосподарською округою, потерпають від незаконних втручань окупаційної влади. Там відбувається використання історичної спадщини в ідеологічних цілях, переміщення колекцій та поступове витіснення українського нагляду.
Дослідник у своїй праці також аналізує складнощі, пов’язані з документуванням об’єктів культурної спадщини, визначенням масштабів втрат від військових зіткнень та окупаційного режиму, а також із питаннями юридичної опіки. Окрему увагу приділено нематеріальним збиткам, які завдають непоправного удару по ідентичності, національній пам’яті та безперервності історичного процесу.
Звіт містить розлогий перелік невідкладних порад. Насамперед ідеться про формування єдиного механізму швидкої комунікації між іноземними силовими структурами, митницями, поштовими службами, музейними інституціями, аукціонами та реституційними відомствами для оперативного обміну даними щодо затриманих або підозрілих археологічних знахідок з України.
Крім того, наголошується на необхідності створення груп екстреного експертного реагування, які б миттєво розпізнавали вилучені речі, що потенційно могли бути вивезені із захоплених українських територій. Іншим важливим кроком є забезпечення безплатного доступу до наукових баз даних, археологічних публікацій, музейних каталогів та сховищ візуальної інформації для вітчизняних правоохоронних органів, працівників митниці, прокуратури та уповноважених спеціалістів.
Також пропонується затвердити деталізований протокол для фіксації перехоплених артефактів та поводження з ними. Серед рекомендацій є потреба у чіткому визначенні державної власності та хронологічних меж для археологічних цінностей, а також розмежуванні правопорушень проти самих пам’яток і окремих артефактів.
Окремо підкреслюється важливість посиленого моніторингу поштових відправлень, митних перевірок та онлайн-простору на предмет незаконного обігу українських старожитностей, паралельно із неприпустимістю легітимізації будь-яких предметів із сумнівним або невідомим походженням. Додатково пропонується розробити стислі практичні вказівки для військових, саперних підрозділів, інженерів та груп цивільно-військового співробітництва щодо поводження з археологічними локаціями та випадковими знахідками. Не менш важливою є пріоритетна цифровізація документації, що сприятиме ідентифікації та реституції вітчизняних культурних об’єктів, а також матеріалів з окупованих або прифронтових зон.
У підсумковій частині доктор Андріс Каіріш ділиться власним баченням майбутніх стратегічних кроків, підкреслюючи, що обов’язковим і дієвим етапом у процесі планування, будівельних робіт, розвитку інфраструктури та глобальної повоєнної відбудови має стати проведення археологічної експертизи.
Читайте також: Монстри, загадки і похмурий Аркгем: Українська студія Frogwares випустила новий трейлер The Sinking City 2