Європейський Союз розглядає новий підхід до розширення, який дозволить новим країнам, зокрема Україні, приєднуватися до блоку без повних прав голосу на початковому етапі членства. Це компромісне рішення може стати способом подолати спротив таких лідерів, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який регулярно блокує процес розширення.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
За словами європейських дипломатів, ініціатива передбачає, що нові члени поступово отримуватимуть повні права, коли ЄС реформує свої інституційні механізми, зокрема обмежить можливість країн-членів накладати вето на спільні рішення. Такий підхід дасть змогу прийняти нових учасників без негайного перегляду основних договорів ЄС, що є юридично складним і політично чутливим процесом.
Як пояснив Антон Гофрайтер, голова комітету з європейських справ німецького Бундестагу, нові держави мають тимчасово відмовитися від права вето, доки не будуть ухвалені інституційні реформи. Він зазначив, що розширення не повинно гальмуватися через блокування реформ окремими країнами, а новий підхід дозволить ЄС залишатися дієвим навіть у розширеному форматі.
Ідея отримала підтримку серед дипломатів і представників країн-кандидатів, таких як Україна, Молдова та Чорногорія. Вона відкриває шлях до часткового членства, яке дає доступ до переваг єдиного ринку, європейських фондів і програм безпеки, але без повного політичного впливу.
Разом із тим, деякі уряди застерігають, що це може створити «чорний хід» для відтермінування повноправного вступу, особливо якщо процес реформування ЄС затягнеться.
ЄС нині намагається знайти баланс між стратегічною потребою розширення з огляду на експансіоністську політику росії та внутрішніми суперечностями між країнами-членами. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн неодноразово наголошувала, що Україна та Молдова можуть приєднатися до ЄС до 2030 року, однак багато лідерів блоку залишаються обережними через політичні ризики та фінансові зобов’язання.
Президент Чорногорії Яков Мілатович у коментарі для POLITICO зауважив, що останньою до ЄС приєдналася Хорватія понад десять років тому. На його думку, якщо ЄС хоче залишатися привабливим, потрібно вдихнути життя у процес розширення.
Український віцепрем’єр Тарас Качка також підтримав цю ідею, закликавши до «креативних рішень», які дозволять просунутися вперед, попри вето Угорщини. Він наголосив, що чекати не можна, адже це важливо не лише для України, а й для Європейського Союзу.
Попри заявлену підтримку з боку Єврокомісії, лідери деяких країн ЄС, зокрема Франції та Нідерландів, виступають проти скасування права вето навіть частково. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раніше зауважив, що не очікує вступу України до ЄС до 2034 року – періоду дії наступного європейського бюджету.
Поки що розширення залишається стратегічним, але складним викликом. Для Європи це не лише питання політичного впливу, а й відповідь на загрози зі сходу.
Читайте також:
- Rakuten Viber дізналась, чи купують українці своїм дітям гаджети і з якого віку
- Постапокаліпсис по-українськи: Як «Каховський об’єкт» перетворив трагедію на кіно