Процес народження зірок часто здається чимось далеким і абстрактним, поки його не вдається побачити безпосередньо у космічних структурах газу й пилу. Нове зображення, отримане космічним телескопом Габбла, демонструє зоряний регіон N159 у Великій Магеллановій Хмарі, одній із найближчих галактик-супутників Чумацького Шляху.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Завдяки своїй відносній близькості цей об’єкт є унікальною лабораторією для вивчення процесів формування зірок у середовищі, яке відрізняється від умов у нашій галактиці.
Знімок був зроблений у паралельному полі поруч із раніше опублікованим кадром, що охоплює сусідню частину того самого масштабного комплексу. Разом ці спостереження дозволяють астрономам побачити повнішу картину активності в одному з найбільших зоряних «виробничих центрів», замість того щоб аналізувати лише окремі яскраві ділянки.
На отриманому зображенні добре помітні щільні маси холодного водневого газу, які формують хребти, завитки та витончені волокнисті структури. Насичені червоні відтінки виникають у результаті випромінювання збудженого водню, на який впливають потоки енергії від нещодавно сформованих зірок. Там, де світіння особливо інтенсивне, астрономи бачать ознаки активності гарячих і масивних молодих світил, що щойно увійшли у фазу активного розвитку.
Комплекс N159 розташований у Великій Магеллановій Хмарі, яка простягається приблизно на 150 світлових років і перебуває на відстані близько 160 тисяч світлових років від Землі. На зображенні видно густе зоряне поле, переплетене хмарами газу й пилу. У центральній частині кадру височіє масивний темний стовп, сформований щільними скупченнями пилу, який блокує світло зірок, що сяють позаду нього. Навколо простягаються численні шари газових хмар, освітлені м’якими відтінками. По обидва боки можна побачити складні червонуваті нитки пилу, а серед них розсіяні блакитні, білі та золотисті зорі різних розмірів і яскравості.
Цей кадр наочно демонструє динамічну природу процесів зоряного народження. Молоді масивні зірки не залишаються пасивними об’єктами. Їхнє потужне випромінювання та сильні зоряні вітри активно впливають на навколишнє середовище, відштовхуючи газ і створюючи порожнини в хмарах. Бульбашкоподібні структури та видовбані ділянки у світному водні є типовими проявами так званого зоряного зворотного зв’язку. Це явище описує взаємодію новонароджених зірок із матеріалом, з якого вони сформувалися.
Такий зворотний зв’язок має подвійний ефект. В одних регіонах він може розсіювати газ і припиняти подальше формування нових світил, а в інших, навпаки, стискати матеріал і створювати умови для запуску нових хвиль зореутворення. Саме ця взаємодія формує складну архітектуру зоряних комплексів і визначає їхню еволюцію.
Подібні спостереження відіграють ключову роль у сучасній астрофізиці. Вони дозволяють ученим детально вивчати механізми формування зірок і отримувати важливі підказки про те, як виглядав ранній Всесвіт та якими були перші покоління світил, що з’явилися після Великого вибуху.
Читайте також:
- Приватна версія Габбла: Ексглава Google фінансує космічний телескоп нового покоління
- Телескоп Габбл виявив небесний об’єкт нового типу: що приховує Cloud-9