Астрономи з’ясували, що перша в історії міжзоряна комета Борисова виявилася ще й першим піднаглядним реліктом своєї планетної системи, який ніколи не наближався до зірок – її речовина залишалася недоторканою з часів утворення в протопланетному диску.
Комета Борисова була відкрита 30 серпня 2019 астрономом Геннадієм Борисовим і стала другим за історію спостережень за небом міжзоряним об’єктом (першим був астероїд Оумуамуа). Вона максимально зблизилася з Сонцем в грудні 2019 року, а навесні минулого року ядро зруйнувалося. Зараз комета залишає Сонячну систему і повертається в міжзоряний простір.
Вивчення таких об’єктів дозволяє зрозуміти склад комет з інших планетних систем і перевірити, наскільки різниться речовина навколозоряних дисків, з яких формуються малі тіла, від речовини з нашої системи. Зокрема, перші спостереження за кометою Борисова показали її схожість з кометами в Сонячній системі, однак потім були знайдені істотні відмінності в складі.
Дві групи астрономів на чолі зі Стефано Багнуло і Бінем Яном опублікували результати аналізу даних поляриметричних спостережень за кометою Борисова в грудні 2019 року і січні 2020 року за допомогою приймача FORS2, встановленого на телескопі VLT у Чилі, і даних спостережень в міліметровому діапазоні за допомогою системи радіотелескопів ALMA.
Теж цікаво:
Виявилося, що комета складається з компактних «камінчиків» з радіусом більше одного мм, що дозволяє припустити, що частинки пилу в протопланетному диску, де утворилася комета, ущільнились в результаті взаємних зіткнень. Швидкість утворення пилу ядром була оцінена у 200 кілограмів у секунду, таким чином між моментами відкриття і проходження точки перигелію комета втратила 2×109 кілограмів пилу. При цьому пилу в кометі у понад три рази більше, ніж газу, а крижані зерна практично відсутні.
Вчені дійшлий висновку, що спостерігають схожість поведінки комети Борисова і комети Гейла-Боппа. Це говорить про те, що в якому б астрофізичному середовищі не виникла міжзоряна комета, таке середовище мало властивості, які привели до утворення тіла, схожого на тіла, утворені у зовнішніх регіонах Сонячної системи. При цьому, на відміну від комети Гейла-Боппа і багатьох інших комет, які могли неодноразово зближуватися з Сонцем, комета Борисова до моменту зустрічі з нашим світилом ніколи не пролітала поблизу будь-якої іншої зірки і може бути первісною кометою, за якою коли-небудь вели спостереження.
Читайте також:
Leave a Reply