Телескоп Вебба зафіксував рідкісне зіткнення п’яти галактик у ранньому Всесвіті

Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) у співпраці з телескопом Габбла виявив надзвичайно рідкісну систему з п’яти галактик, що перебувають у процесі злиття. Вона існувала всього через 800 млн років після Великого вибуху. Подібні події зазвичай відбуваються між двома галактиками, а випадки багаточисельних злиттів у ранньому Всесвіті – справжня рідкість. Нововідкритий об’єкт, який отримав назву «Квінтет JWST», може пролити світло на те, як формувалися перші зоряні системи.

Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.

Професор позагалактичної астрономії Манчестерського університету Крістофер Конселіс пояснив, що зіткнення двох галактик становлять близько 20–30% від усіх випадків, тоді як системи з більшою кількістю учасників трапляються менш ніж в 1% і вивчені вкрай слабо. Веда Ху, провідна авторка дослідження з Техаського університету A&M, наголосила: виявити навіть одну таку систему надзвичайно малоймовірно, тому ця знахідка унікальна.

Спершу об’єкт було помічено за допомогою Габбла, але лише дані JWST, зокрема з його інфрачервоної камери NIRCam, підтвердили, що галактики фізично взаємодіють і об’єднані спільним газовим ореолом. Крім того, у них зафіксоване однакове червоне зміщення, що вказує на їхню належність до однієї системи. Основні галактики розташовані на відстані близько 43 тисяч світлових років одна від одної, а найбільш віддалена пара – на 60,7 тисячі світлових років. Така близькість означає, що з часом вони зіллються в одну велику галактику.

«Квінтет JWST» нагадує відомий нам «Квінтет Стефана», де також видно п’ять галактик, хоча одна з них насправді не пов’язана гравітаційно з групою, а лише проєктується на неї. Обидві системи демонструють сліди взаємодії – зокрема хвости з речовини, що з’єднують галактики. Водночас є і важлива відмінність: галактики з нового квінтету переживають справжній сплеск зореутворення, створюючи зірки з неймовірно високою для раннього Всесвіту швидкістю. Для порівняння, галактики Квінтету Стефана значно старші та менш активні. Загальна зоряна маса відкритої системи оцінюється приблизно у 10 млрд сонячних мас.

На думку вчених, у проміжку між 1 та 1,5 млрд років після Великого вибуху цей об’єкт може перетворитися на гігантську масивну галактику, де зореутворення вже не відбуватиметься. Проте остаточна доля системи залежатиме від наявності та активності надмасивних чорних дір, які здатні швидко пригнічувати народження нових зірок. Водночас попри надзвичайно деталізовані зображення, нинішні спостереження не дають даних щодо інтенсивності спектральних ліній, тож внутрішні рухи в системі та склад газових компонентів залишаються невідомими.

Астрономи підкреслюють: якщо в майбутньому буде знайдено інші подібні структури, це допоможе зрозуміти, наскільки рідкісними є такі багаточисельні злиття та за яких умов вони могли виникати у ранньому Всесвіті.

Читайте також:

• Телескоп Вебба виявив несподівані особливості міжзоряної комети 3I/ATLAS
• Телескоп Вебба відкрив супутник Урана, який не помітив «Вояджер-2» під час зближення з планетою