Космічний телескоп Джеймса Вебба уперше спрямував свій погляд на міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS і отримав несподівані результати. Спостереження відбулося на початку цього місяця. Потужний телескоп використав спектрограф ближнього інфрачервоного діапазону (NIRSpec) для дослідження унікальної міжзоряної комети.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Комету 3I/ATLAS було відкрито 1 липня за допомогою телескопа оглядової системи ATLAS, і вона стала лише третім об’єктом, зафіксованим у межах Сонячної системи, що має позасонячне походження. До цього вчені вже знали два приклади міжзоряних об’єктів: 1I/’Oumuamua, відкритий у 2017 році, та 2I/Borisov, зафіксований у 2019.
Дослідження 3I/ATLAS за допомогою телескопа Вебба стало продовженням роботи інших обсерваторій, зокрема космічного телескопа Габбл та апарата SPHEREx, які також встигли зафіксувати проліт комети крізь Сонячну систему. Завданням саме цієї місії є детальне визначення характеристик об’єкта: його розмірів, фізичних властивостей та перш за все хімічного складу.
У науковій роботі, де було підсумовано результати спостережень 3I/ATLAS за допомогою телескопа Вебба, астрономи наголошують: вивчення таких міжзоряних комет допомагає зрозуміти умови формування зоряних систем. Отримані дані можна зіставити з тим, що наука знає про процеси, які відбувалися 4,6 млрд років тому, коли зароджувалися планети, астероїди та комети нашої системи.
Коли комети наближаються до Сонця, крижані речовини в їхніх надрах від тепла переходять у газоподібний стан. Унаслідок цього з ядра вириваються газові потоки, формуючи хвіст і оболонку навколо ядра – кому. Саме так відбувається й із 3I/ATLAS: під час спостереження за допомогою телескопа Вебба та його спектрографа NIRSpec астрономи виявили у комі комети вуглекислий газ, воду, кригу, чадний газ та карбонілсульфід.
Неочікуваним відкриттям стала рекордно висока кількість вуглекислого газу. Такий склад може свідчити про особливі умови, у яких формувався цей міжзоряний об’єкт. Ймовірно, ядро комети від початку містило значні запаси вуглекислого газу, що вказує на вплив потужнішого рівня радіації, ніж те, яке відчували комети у межах Сонячної системи. Інша гіпотеза астрономів полягає в тому, що 3I/ATLAS могла виникнути у специфічній зоні протопланетного диска – так званій “лінії вуглекислої криги”, де температура достатньо низька, щоб вуглекислий газ конденсувався у тверду форму.
Низький вміст водяної пари у комі може вказувати на внутрішні особливості будови комети. Є припущення, що в її структурі є шар, який перешкоджає проникненню тепла вглиб, через що крига перетворюється на газ значно повільніше, ніж вуглекислий чи чадний газ. Отримані дані доповнюють попередні відкриття щодо 3I/ATLAS.
Раніше науковці дійшли висновку, що цей міжзоряний мандрівник може мати вік близько 7 млрд років. Це робить його найдавнішою кометою з усіх відомих і значно старшою за Сонячну систему. Цей висновок ґрунтується на вивченні траєкторії руху комети, яка вказує на її походження з “товстого диска” Чумацького Шляху – регіону, що є значно старішим за “тонкий диск”, де колись народилося Сонце.
Читайте також:
- Несподівана знахідка: у зразку астероїда Рюгу виявили мінерал, якого там не має бути
- Телескоп Вебба відкрив супутник Урана, який не помітив «Вояджер-2» під час зближення з планетою