Згідно з новим дослідженням, вода Світового океану може залишитися похованою в корі Марса, а не втраченою в космосі, як вважалося раніше.
Попередні дослідження показали, що Марс колись був досить вологим і мав океан глибиною від 100 до 1500 м, який мав приблизно половину води Атлантичного океану Землі. Це дає надію на те, що Марс колись був домом для життя – і може містити його і досі.
Дослідження NASA і ESA
Однак Марс зараз холодний і сухий. Раніше вчені думали, що після того, як Червона планета втратила захисне магнітне поле, сонячна радіація і сонячний вітер позбавили її більшої частини повітря і води.
Але недавні відкриття показують, що Марс не міг втратити всю воду. Дані місії NASA MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN) і орбітального апарату Mars Express Європейського космічного агентства показали, що зі швидкістю зникнення води з атмосфери Червоної планети Марс втратив би глобальний водний океан глибиною від 3 до 25 м усього лише за 4,5 млрд років.
По темі:
- На Марсі не буває блискавок, але пилові бурі можуть породжувати іскри
- Дослідження показує, що життя з Землі може тимчасово існувати на Марсі
Тепер вчені кажуть, що велика частина води, якою колись був Марс, може залишатися прихованою в корі Червоної планети, замкненою в кристалічних структурах гірських порід під поверхнею Марса.
Використовуючи дані марсоходів і космічних кораблів, що обертаються навколо Марса, а також метеоритів з Марса, дослідники розробили модель Червоної планети, яка оцінює, скільки води було на ній на початку і скільки вона могла втратити з плином часу. Можливі механізми цієї втрати включають витік води в космос, а також її хімічне включення в мінерали.
У новому дослідженні вчені виявили, що хімічні реакції, можливо, призвели до того, що Марс замкнув в мінералах і поховав у своїй корі приблизно від 30% до 99% води. Вода, що залишилася була втрачена в космосі. В цілому, дослідники припустили, що Марс втратив від 40% до 95% води під час свого Ноєвського періоду приблизно від 4,1 до 3,7 млрд років тому.
Нові оцінки кількості води, похованої в корі Марса, сильно розрізняються через невизначеність щодо швидкості, з якою Марс втрачав воду в далекому минулому. Марсохід NASA Perseverance, який приземлився на Марсі в лютому, може допомогти уточнити ці оцінки, «оскільки він прямує до однієї з найдавніших частин марсіанської кори і, таким чином, може допомогти нам зафіксувати минулий процес втрати води набагато краще».
Читайте також:
- Про дивну довгу хмару над марсіанським вулканом стало відомо більше
- NASA знайшла виробника двигуна для ракети, яка забере зразки ґрунту з Марса