Скорочення бюджету NASA, запропоноване президентом Дональдом Трампом, ймовірно, призведе до подальших затримок місії європейського марсохода ExoMars, оскільки деякі критичні технології, які наразі недоступні в Європі, повинні були бути надані американським космічним агентством.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Коли на початку 2000 років Європа почала планувати висадку свого першого марсохода на Марс, NASA було обрано її партнером. Але цей альянс виявився неблагополучним. NASA вийшло з проєкту ExoMars у 2012 році після того, як адміністрація Обами припинила фінансування місії. На зміну прийшло російське космічне агентство «роскосмос», яке взяло на себе зобов’язання надати ракету, посадковий модуль і деякі інші деталі.
Після кількох затримок і перевитрат бюджету, проєкт нарешті було запущено за графіком у вересні 2022 року. Але через вторгнення росії в Україну співпрацю припинили. У 2024 році NASA відійшло від проєкту, запропонувавши допомогти ЄКА дістатися до стартового майданчика до 2028 року. Скорочення бюджету Трампа тепер означає, що Європі, можливо, доведеться робити це самотужки, можливо, зіткнувшись з подальшими затримками. NASA мало надати ракету-носій, силову установку для уповільнення посадкового модуля ExoMars під час спуску, а також радіоізотопні обігрівачі, щоб зігріти марсохід у холодну марсіанську ніч. Однак Європа не має повністю розроблених замін для жодної з цих технологій, і інсайдери вважають, що вона може не встигнути підготувати їх до запланованого на 2028 рік запуску.
ЄКА відмовилося коментувати ситуацію, але джерела, знайомі з розвитком подій, повідомили Space.com, що хоча технічні можливості для заміни відсутніх елементів в Європі існують, “годинник запуску цокає”, і затримка після 2030 року буде ймовірною. Це може призвести до подальших ускладнень, оскільки деякі аспекти місії, можливо, доведеться змінити, оскільки вирівнювання між Землею і Марсом, яке відбувається приблизно кожні два роки, не завжди відбувається на однаковій відстані. “Якщо відбудеться затримка, що означає пропуск вікна запуску в 2028 році, виникає занепокоєння, що вимоги до підльоту, входу, спуску і посадки для запуску в 2031 році і обраного місця посадки будуть іншими”, – сказало одне з джерел. “Отже, затримка приблизно на 26 місяців може не відразу розв’язати проблеми місії”.
Марсохід ExoMars, названий Розаліндою Франклін на честь британського хіміка, яка вивчала структуру ДНК, має унікальну наукову пропозицію. Він несе 2-метровий бур, який може отримати доступ до шарів ґрунту набагато глибше під марсіанською поверхнею, ніж продуктивний апарат NASA для збору зразків Perseverance. Оскільки Марс має дуже розріджену атмосферу, його поверхня постійно піддається впливу сонячної радіації, яка, швидше за все, вже давно знищила б будь-які живі організми. Якщо на Марсі колись і було життя, то воно (або його сліди), швидше за все, збереглося б глибше під поверхнею планети.
Європа задумала цю місію у 2003 році, спочатку приглядаючись до 2011 року. Робота цілого покоління вчених зараз знову висить на волосині, ледь оговтавшись від наслідків вторгнення в Україну. “Місія Розалінд Франклін весь час була американськими гірками, починаючи з 2003 року, і вона все ще залишається американськими гірками”, – сказав Space.com Ендрю Коутс, професор фізики в Університетському коледжі Лондона, – “Але ми сподіваємося, що вона дістанеться до місця призначення”.
Коутс очолював команду, яка спроєктувала і побудувала мультиспектральну стереоскопічну панорамну камеру на верхівці щогли ровера «Розалінд Франклін», яка має допомогти йому визначити найкращі місця для буріння в пошуках слідів життя. Інструмент був майже готовий до дати запуску у 2018 році і відтоді перебуває разом з ровером у чистому приміщенні головного підрядника Thales Alenia Space, чекаючи на запуск.
Якщо NASA зрештою відмовиться від місії (що ще може змінитися, оскільки Конгрес США може не підтримати бюджетні рішення адміністрації), ЄКА буде змушене шукати кілька сотень мільйонів доларів, щоб розробити технології, яких бракує, і доставити старіючий марсохід на Червону планету. У листопаді 2022 року рада країн-членів ЄКА виділила $417 мільйонів на місію ExoMars, що застрягла. Раніше цього року €150 мільйонів було виділено компанії Airbus на будівництво нової посадкової платформи.
Наразі Європа не має ракети, здатної відправити космічний корабель на Марс, хоча два джерела повідомили Space.com, що потужніша версія Ariane 6 може бути здатна на це, хоча вона може потребувати деяких змін для розміщення корисного навантаження. Наразі Ariane 6 стартувала двічі, обидва рази у менш потужній конфігурації з двома прискорювачами. Одне джерело повідомило Space.com, що хоча ЄКА почало вивчати можливість розробки ретроактивних ракет-носіїв і радіоізотопних нагрівачів, жоден з цих проєктів наразі не дозволяє створити готове до польоту обладнання в необхідні терміни.
Багато хто в європейській науковій спільноті, що займається дослідженням Марса, сподівається, що Конгрес США, який в кінцевому підсумку ухвалюватиме рішення про бюджет NASA, зупинить скорочення. Коутс сказав Space.com, що інвестиції NASA в ExoMars “дуже малі порівняно з науковою віддачею”, яку обіцяє місія, і що місія все ще має беззаперечну цінність, попри те, що технології дещо застаріли. “Жодне інше агентство насправді не думає про це”, – сказав Коутс в інтерв’ю Space.com, додавши, що ExoMars “все ще може зробити найважливіше відкриття в історії” – тобто відповісти на питання, чи ми самотні в Сонячній системі.
Загалом, 19 наукових місій ЄКА відчують скорочення, якщо бюджетна пропозиція Трампа пройде через Конгрес. Найбільше постраждають проєкти на ранніх стадіях розвитку, зокрема детектор гравітаційних хвиль LISA, або космічна антена лазерного інтерферометра, орбітальний супутник Венери EnVision і рентгенівський космічний телескоп NewAthena.
&pp=ygUHRXhvTWFycw%3D%3D
ExoMars – це перша спроба Європи розмістити марсохід на поверхні Марса. Дві попередні спроби здійснити м’яку посадку на поверхню Червоної планети закінчилися невдачею. Експериментальний спусковий апарат Schiaparelli, який мав протестувати систему спуску і посадки для марсохода Rosalind Franklin, зазнав аварії у 2016 році через несправність сенсора руху. Британський спусковий апарат Beagle 2 був втрачений під час посадки, але був виявлений на супутникових знімках у 2015 році. Фотографії показали, що одна з сонячних панелей не розгорнулася, через що антена зв’язку була закрита і не могла надсилати та приймати сигнали.
Читайте також:
- ESA створить першу у світі обсерваторію, що відстежуватиме звуки глибокого космосу
- Астероїд Апофіс під наглядом: ESA і NASA планують історичні місії