Науковці за допомогою приладу ChemCam на борту марсохода NASA Curiosity виявили більшу, ніж очікувалося, кількість марганцю в озерних породах у кратері Ґейла на Марсі. Це, на їхню думку, вказує на те, що відкладення утворилися в річці, дельті або поблизу берегової лінії стародавнього озера.
“Оксиду марганцю важко утворюватися на поверхні Марса, тому ми не очікували, що знайдемо його в таких високих концентраціях у прибережних відкладеннях, – говорять вчені. – На Землі такі відкладення відбуваються постійно через високий вміст кисню в атмосфері, а також завдяки мікробам, які допомагають каталізувати реакції окислення марганцю. Але на Марсі ми не маємо доказів існування життя, і механізм виробництва кисню в давній атмосфері Марса незрозумілий, тому те, як оксид марганцю утворився і сконцентрувався тут, справді спантеличує”.
Команда впевнена, що ці знахідки вказують на більш масштабні процеси, що відбуваються в марсіанській атмосфері або поверхневих водах, і свідчать про те, що необхідно провести додаткову роботу для розуміння процесу окислення на Марсі.
Камера ChemCam ровера Curiosity, розроблена в лабораторії Лос-Аламосу за участі фахівців Французького космічного агентства, використовує лазер для формування плазми на поверхні гірських порід і збирає це світло для кількісного визначення елементного складу гірських порід. Осадові породи, які досліджує марсохід, є сумішшю пісків та мулу.
Піщані породи є більш пористими, і підземні води можуть легше проходити крізь піски, ніж через мули, які складають більшість порід дна озера в кратері Ґейла. Тож команда науковців досліджувала, як марганець міг накопичуватися в цих пісках і який окислювач міг бути відповідальним за осадження марганцю в породах.
На Землі за цей процес відповідає кисень в атмосфері, а присутність мікробів його часто прискорює. Мікроби на Землі можуть використовувати різні ступені окислення марганцю як енергію для метаболізму. Тож якби на стародавньому Марсі існувало життя, то підвищений вміст марганцю в цих породах уздовж берега озера був би корисним джерелом енергії.
“Середовище озера Ґейл, про яке свідчать ці стародавні породи, відкриває нам вікно в придатне для життя середовище, яке виглядає напрочуд схожим на сучасні місця на Землі, – зазначають дослідники. – Марганцеві мінерали поширені в мілководних кислих водах, що знаходяться на берегах озер на Землі, і дуже дивно знаходити такі впізнавані риси на стародавньому Марсі”.
Читайте також:
- Вчені NASA готуються досліджувати вплив сонячних бур на Марс
- NASA шукає допомоги для порятунку зразків, зібраних на Марсі