Нове дослідження, яке провели астрофізики з Італії та Іспанії, говорить про існування кількох чорних дір у розсіяному зоряному скупченні Гіади. Воно найближче до нашої Сонячної системи, тож ці чорні діри також стали найближчими до Землі з усіх коли-небудь виявлених.
З моменту свого відкриття чорні діри є одним з найзагадковіших і найзахопливіших явищ у Всесвіті, їх ретельно вивчають дослідники з усього світу. Особливо це стосується малих чорних дір, оскільки вони спостерігалися під час виявлення гравітаційних хвиль. З моменту виявлення перших гравітаційних хвиль у 2015 році фахівці спостерігали багато подій, які відповідають злиттям пар чорних дір малої маси.
Для цього дослідження астрофізики використовували симуляції, які відстежують рух і еволюцію всіх зірок в скупченні Гіади, розташованих на відстані близько 45 парсек або 150 світлових років, щоб відтворити їх поточний стан.
Розсіяні скупчення – це слабко зв’язані групи з сотень зірок, які мають певні властивості, як-от вік і хімічні характеристики. Результати моделювання були порівняні з реальними положеннями та швидкостями зірок, які тепер точно відомі зі спостережень, зроблених супутником ESA Gaia. “Наші симуляції можуть одночасно відповідати масі та розміру Гіади, тільки якщо в центрі скупчення сьогодні (або до недавнього часу) присутні деякі чорні діри”, – говорять астрофізики.
Спостережувані властивості Гіади найкраще відтворюють симуляції з двома або трьома чорними дірами. Нові результати вказують на те, що чорні діри все ще знаходяться всередині скупчення або дуже близько до нього. Це робить їх найближчими чорними дірами до Сонця, набагато ближчими, ніж попередній кандидат (а саме чорна діра Gaia BH1, яка знаходиться на відстані 480 парсеків від Сонця).
В останні роки можливості космічного телескопа Gaia дозволили вперше детально вивчити положення і швидкість розсіяних зорних скупчень і з упевненістю ідентифікувати окремі зірки. “Це спостереження допомагає нам зрозуміти, як наявність чорних дір впливає на еволюцію зоряних скупчень і як зоряні скупчення, своєю чергою, сприяють виникненню джерел гравітаційних хвиль, – додають астрофізики. – Ці результати також дають нам уявлення про те, як ці загадкові об’єкти розподілені по галактиці”.
Читайте також: