Після більш ніж року припущень та неофіційних заяв двоє високопосадовців України вперше відкрито підтвердили те, про що давно говорили експерти: Сполучені Штати просили Київ утриматися від атак на російську нафтову та енергетичну інфраструктуру.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Президент Володимир Зеленський став першим, хто зробив таку заяву публічно після масштабної ракетної, безпілотної та балістичної атаки росії на українські енергетичні об’єкти. Виступаючи після ударів по Кременчуку, він зазначив: “Це сталося одразу після розмови путіна з Трампом. Після того, як американці попросили нас не бити по російських енергетичних об’єктах”. За словами голови держави, час проведення атаки росії став справжнім “ляпасом” для всіх глобальних зусиль, спрямованих на припинення війни.
Today, the Russians launched a stone-cold, combined attack on our energy infrastructure. This is a spit in the face of everything the international community is trying to do to stop this war.
It happened right after Putin’s conversation with Trump. After the Americans asked us… pic.twitter.com/P4hppqKXH6
– Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) June 15, 2025
Це перше пряме свідчення від керівництва України, що західні партнери, зокрема США, ввели обмеження на удари по енергетичному сектору росії, попри те, що сама росія зробила знищення української енергетичної інфраструктури однією з головних цілей свого наступу.
Протягом кількох годин після цієї заяви її підтвердила перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко: “Деякі наші союзники просили не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі росії – навіть тоді, коли росія веде проти нас повномасштабну війну, атакуючи електростанції, нафтогазові об’єкти, гідроелектростанції, дамби – всі джерела енергії, від яких залежить Україна”.
Ці заяви стали найвідвертішим публічним свідченням того, що Київ діє під зовнішнім тиском, аби уникати кроків, які могли б дестабілізувати світові енергетичні ринки, навіть попри те, що сама українська енергосистема, теплова інфраструктура та паливні резерви зазнають постійних ворожих ударів.
Згідно з оцінками українських посадовців і відкритих розвідувальних джерел, Україна справді призупинила удари по російських нафтопереробних підприємствах приблизно на 45 днів перед виборами президента США у 2024 році, а потім відновила їх у ніч виборів. Хоча офіційного підтвердження таких рішень немає, сам вибір часу свідчить про політичний розрахунок: не ускладнювати ситуацію у США, одночасно продовжуючи кампанію зі знищення енергетичних активів росії, яку Київ вважає критично важливою для послаблення військової машини противника.
Побоювання Заходу щодо можливих економічних наслідків систематичних ударів по російських нафтових об’єктах – зокрема ризик зростання світових цін на енергоносії – давно стали негласною межею цього конфлікту. Але тепер, коли Київ уперше відкрито говорить про ці обмеження на тлі безперервних атак росії на цивільні об’єкти України, постають складні питання про пропорційність, ефективність стримування і перспективи довгострокової підтримки союзників.
Зеленський підкреслив, що війна “могла б завершитися значно раніше”, якби світова спільнота діяла рішучіше – шляхом посилення санкцій та запровадження реальної верхньої межі цін на нафту. Свириденко також підтвердила цю думку, назвавши нафтову галузь росії основним джерелом фінансування як нинішнього вторгнення, так і потенційної агресії в майбутньому.
Хоча офіційні представники США поки що не коментують ці заяви Києва, дедалі очевиднішою стає напруга між стратегічними інтересами України та обережною позицією Заходу. Вона підкреслює головну дилему альянсу: як допомагати Україні в обороні без ризику дестабілізувати глобальну економіку та енергетичний ринок.
Для Києва ситуація набуває граничної ясності: аби позбавити росію можливості вести війну, треба вдарити по джерелах її фінансування. І доти, доки ці дії обмежуватимуться союзниками, як вважають українські офіційні особи, москва почуватиметься впевненою у безкарності та відсутності реальних економічних наслідків своїх дій.
Читайте також:
- Україна отримала від Євросоюзу ще €1 млрд коштом російських активів
- Brave1 показав на фронті роботу українського ударного дрона Bulava, аналога “ланцета”
трумп – х..ло