© ROOT-NATION.com - Використання контенту дозволено за наявністю зворотнього посилання.
На початку літа 2026 року Україна перехопила ініціативу у виснажливій 4-річній війні. Президент Володимир Зеленський демонстрував Заходу успіхи на фронті та технологічні здобутки, переконуючи у можливості поразки росії. Після закритих консультацій у Туреччині Дональд Трамп висловив намір задовольнити потребу Києва в засобах протиповітряної оборони та заявив про чудову атмосферу зустрічі. Водночас амбасадорка Ольга Стефанішина активно будувала прагматичні відносини з посадовцями у Вашингтоні.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
Однак це піднесення розвіялося за кілька днів. Під час наступної зустрічі Трамп відмовився погодити додаткові поставки систем Patriot і відмовився від обіцянки дозволити українським підприємствам самостійно виробляти ці комплекси. Тим часом у Києві давні корупційні проблеми призвели до звільнення міністра оборони Михайла Федорова та відставки Стефанішиної, якій висунули підозру в незаконному збагаченні (вона провину відкидає). Звільнення Федорова викликало публічні протести в Києві.
Зеленський також звертався до Трампа з проханням переконати Ілона Маска дозволити використання мережі Starlink від SpaceX для коригування ударів по російських ракетних батареях. Трамп поставився до ідеї без ентузіазму, а Маск відмовляється від поступок і закликає до мирних угод. Водночас анонсований Трампом візит його посланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва викликає сумніви в українських посадовців.
Білий дім, побоюючись реакції кремля та непокоячись через дефіцит боєприпасів на тлі власної війни з Іраном, залишив Київ перед загрозою чергової зими під обстрілами. Представник адміністрації США заявив, що передача технологій Patriot Україні може поставити під загрозу військову перевагу Америки. У відповідь Зеленський припустив на засіданні військової ради, що партнери можуть свідомо утримувати ППО, аби зробити Україну поступливішою.
Передумовою цієї кризи стало розчарування Києва повільністю адміністрації Джо Байдена, через що після виборів 2024 року українська сторона розраховувала на швидкі переговори за Трампа. Проте Трамп вимагав конкретної вигоди для США. Зеленський відхилив першопочатковий план сенатора Ліндсі Грема щодо видобутку мінералів, який перетворював Україну на економічного васала. Спроба компромісу у лютому минулого року завершилася публічним скандалом у Білому домі, коли Трамп і Джей Ді Венс звинуватили Зеленського в невдячності.
Згодом Стефанішина була шокована теплим прийомом Владимира Путіна на саміті з Трампом в Анкориджі. Попри важку зиму з морозами нижче -18 °C і обстрілами енергомережі, Україна вистояла й перехопила ініціативу завдяки блокуванню Starlink для росіян, ударам дронів по російських НПЗ та перерізанню шляхів постачання до Криму.
Військова кампанія в Ірані дала Україні шанс запропонувати США власні дрони-перехоплювачі вартістю всього $1 тис., хоча Трамп публічно відкинув цю потребу. Попри це, американські військові високо оцінили українську систему Delta. Успіхи на фронті на короткий час змінили риторику Трампа, який на саміті NATO в Анкарі навіть пропонував ліцензію на виробництво Patriot.
Проте позитивні зрушення швидко зійшли нанівець. Через корупційні розслідування Стефанішина залишила посаду посла й повернулася до Києва, де суд призначив їй заставу в 6 млн грн ($130 тис.). Федоров також пов’язав своє звільнення з опором військово-промислового лобі його реформам. Відсутність амбасадора, відмова Трампа щодо Patriot та непоступливість Маска збіглися з посиленням обстрілів: під час останнього удару з 24 балістичних ракет по Києву жодну не вдалося збити, що призвело до загибелі 17 цивільних.
Читайте також: Мільйони євро в український вітер: EBRD фінансує будівництво потужних ВЕС