США представили нового віртуального AI-помічника Daphne-AT, створеного для підтримки астронавтів у критичних ситуаціях під час космічних польотів. Розроблений дослідниками Техаського університету A\&M під керівництвом доктора Деніела Сельви, цей асистент покликаний стати надійним джерелом допомоги в умовах, коли швидкий доступ до фахової підтримки із Землі неможливий.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Хоча вже відомо, що цифрові помічники здатні покращувати ефективність, знижувати ментальне навантаження та сприяти кращій орієнтації в складних умовах, застосування таких технологій у контексті тривалих космічних місій донині залишалося недостатньо вивченим. Саме цей пробіл і намагаються заповнити розробники Daphne-AT.
У своїй науковій статті, опублікованій у «Journal of Aerospace Information Systems», команда з Техасу описала, як нова система може допомагати в діагностиці та усуненні технічних несправностей на борту космічного корабля. Daphne-AT працює на базі логіки та аналізу даних у реальному часі, що дозволяє їй оперативно виявляти відхилення в роботі систем, встановлювати ймовірні причини збоїв і пропонувати екіпажу дієві інструкції для їхнього усунення.
Асистент постійно контролює життєво важливі системи корабля, включаючи показники якості атмосфери, такі як концентрація кисню, рівень вуглекислого газу та наявність мікроскопічних забруднювачів. У разі, якщо будь-який з параметрів виходить за межі припустимих значень, система негайно повідомляє про це астронавтів і надає покроковий алгоритм дій для усунення загрози.
Daphne-AT інтегрує дані з різних джерел і на основі отриманої інформації формує зрозумілі інструкції щодо дій у надзвичайних ситуаціях. За словами Сельви, основна перевага цієї технології полягає в тому, що вона дозволяє оперативно реагувати на аномалії, не вимагаючи негайного втручання наземних служб.
Щоб оцінити ефективність віртуального помічника, команда провела серію випробувань із використанням віртуальної реальності в симуляторі HERA (Human Exploration Research Analog) NASA. У тестах взяли участь аспіранти з різним рівнем підготовки у сфері аерокосмічної інженерії та досвідом участі в змодельованих польотах.
Результати показали, що учасники, які мали доступ до Daphne-AT, швидше і ефективніше справлялися з виникненням технічних проблем, ніж ті, хто працював без його допомоги. Крім того, було зафіксоване зниження розумового навантаження без суттєвого впливу на здатність орієнтуватися в ситуації. Іншими словами, асистент сприяв кращій продуктивності, не знижуючи при цьому загальної уважності екіпажу.
На другому етапі перевірки систему випробували вже у реалістичніших умовах: в аналоговому середовищі HERA від NASA, де протягом 45 днів працювали вісім команд по чотири учасники. До складу кожної групи входили інженери, пілоти та інші фахівці. Під час місії учасники проводили наукові експерименти та реагували на змодельовані технічні збої.
У цьому середовищі, на відміну від лабораторних симуляцій, використання Daphne-AT не показало суттєвої різниці у швидкості реагування на проблеми. За словами Сельви, однією з причин цього міг бути високий рівень підготовки учасників – вони мали більше часу та знань для самостійного розв’язання завдань, а також обмежена кількість можливих сценаріїв аномалій.
Розробники вважають, що потенціал Daphne-AT виходить далеко за межі аерокосмічної галузі. Такі системи можуть стати корисними і в інших високоризикованих сферах, як-от пожежогасіння або рятувальні операції, де вчасна інформація та швидке ухвалення рішень можуть мати вирішальне значення для безпеки та ефективності роботи.
Читайте також:
- Орбітальний апарат NASA вивчає нові маневри після майже 20 років у космосі
- ESA створить першу у світі обсерваторію, що відстежуватиме звуки глибокого космосу