Астрономи вперше зафіксували випромінювання з надмасивної чорної діри в центрі квазара RXJ1131−1231 завдяки ефекту, передбаченому Альбертом Ейнштейном понад 100 років тому, та вдалому збігу обставин. Об’єкт розташований приблизно за 6 млрд світлових років від Землі й давно є популярною мішенню для спостережень через явище гравітаційного лінзування.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.

Понад сто років тому Ейнштейн передбачив явище гравітаційного лінзування, і саме воно допомогло астрономам сьогодні зазирнути в надра далекого квазара. Команда Матуша Рибака з Лейденського університету зафіксувала випромінювання з надмасивної чорної діри в центрі галактики RXJ1131-1231, розташованої приблизно за шість млрд світлових років від Землі.
Вона давно є цікавою для досліджень, адже її світло спотворюється іншою галактикою на передньому плані, утворюючи ефект макролінзування. Додатково в гру втрутилася ще й окрема зірка, створивши явище мікролінзування. Разом вони дали ефект подвійного збільшення, завдяки якому астрономи змогли побачити деталі, які зазвичай залишаються прихованими.
Використовуючи радіотелескоп ALMA в пустелі Атакама, вчені побачили три зображення RXJ1131-1231 з незалежними змінами яскравості, що стало прямим доказом мікролінзування. Коли дослідники повернулися до об’єкта у 2020 році, вони помітили, що квазар мерехтить у масштабі років не лише у видимому світлі, а й у міліметровому діапазоні хвиль. Це було дивиною, адже зазвичай у цьому діапазоні випромінює лише спокійний газ і пил.
Виявлене випромінювання, як вважають астрономи, походить від гарячої намагніченої корони – кільця у формі пончика з розпеченого матеріалу, яке оточує надмасивну чорну діру. Це відкриття стало можливим завдяки поєднанню рідкісного космічного збігу і новітніх інструментів.

У майбутньому команда планує продовжити дослідження за допомогою рентгенівського телескопа «Чандра», щоб виміряти температуру й силу магнітних полів біля чорної діри. Це допоможе краще зрозуміти, як подібні гіганти впливають на свої галактики та їхню еволюцію.
Читайте також:
- Астрономи вперше виявили екзопланету в багатокільцевому протопланетному диску
- Астрономи отримали унікальні знімки корональних петель на Сонці
