Астрономи отримали найдетальніші на сьогодні зображення сонячного спалаху, зроблені на довжині хвилі H-альфа (656,28 нм). Ця подія може змінити уявлення про магнітну архітектуру Сонця і дати поштовх до точнішого прогнозування космічної погоди. Знімки було отримано завдяки сонячному телескопу імені Денієла Іноуї, і на них зафіксовано унікальні корональні петлі під час фази згасання спалаху класу X1.3.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
На знімках вчені змогли роздивитися темні ниткоподібні структури з небувалою чіткістю: середня ширина петель становила 48,2 км, а деякі могли бути завширшки лише 21 км. Це найтонші корональні петлі, які будь-коли вдалося зняти. Науковці назвали це проривом у вивченні фундаментальних масштабів сонячної корони, який відкриває нові можливості для моделювання спалахів.
Корональні петлі – це дугоподібні утворення з плазми, що формуються вздовж магнітних ліній Сонця. Вони часто стають передвісниками потужних спалахів, які виникають, коли ці магнітні лінії скручуються та розриваються, вивільняючи колосальну енергію. Спостереження на довжині хвилі H-альфа (656,28 нм) дозволило вченим виявляти унікальні деталі, непомітні в інших спектрах.
“Це перший випадок, коли сонячний телескоп Іноуї спостерігав спалах класу X”, – зазначили науковці. У своїй роботі вони зосередилися на надтонких магнітних петлях. У середньому їхня ширина становила близько 48 км, однак деякі були настільки тонкими, що фактично досягали межі роздільної здатності телескопа. “До появи телескопа Іноуї ми могли тільки уявляти, як виглядає цей масштаб, – говорить провідний автор дослідження Коул Тамбуррі. – Тепер ми можемо бачити його безпосередньо. Це найменші корональні петлі, які коли-небудь було знято на Сонці”.
Інструмент Visible Broadband Imager (VBI) здатний розрізняти деталі завширшки приблизно до 24 км. Це більш ніж у два з половиною рази перевищує можливості найближчого конкурента серед сонячних телескопів, і саме такий стрибок у роздільній здатності дозволив здійснити це відкриття. Спочатку команда планувала зосередитися на динаміці спектральних ліній хромосфери, але телескоп раптово виявив ультратонкі структури в короні, що можуть стати основою для складніших моделей спалахів.
Довгий час теоретики припускали, що корональні петлі можуть мати ширину від 10 до 100 км, але підтвердити ці оцінки спостереженнями не вдавалося аж до цього моменту. “Ми нарешті заглядаємо в просторові масштаби, про які роками тільки говорили, – каже Тамбуррі. – Це відкриває можливість вивчати не тільки їх розмір, але й форму, еволюцію і масштаби, в яких відбувається магнітне перез’єднання – двигун спалахів”.
Особливо інтригуючою є ідея, що ці петлі можуть виявитися елементарними структурами – своєрідними “цеглинками” архітектури сонячних спалахів. “Якщо це так, то ми не просто розрізняємо пучки петель, а вперше розрізняємо окремі петлі, – додає Тамбуррі. – Це як перейти від споглядання лісу до бачення кожного окремого дерева”.
Читайте також:
- Вчені виявили в зразках астероїда Рюгу мінерали, які старші за саму Землю
- Астрономи показали нове зображення туманності, яка нагадує гігантську руку