Сьогодні ми поговоримо про флагманський смартфон суббренда Huawei, який навряд чи можна назвати більш доступною альтернативою Huawei P30 Pro. Все-таки для підтвердження (або спростування) цієї заяви більше підійде Honor 20 Pro, який поки не привезли в Україну. Але що стосується Huawei P30, то мабуть його недорогим аналогом можна вважати Honor 20. Ось він якраз і надходить у продаж. Я постарався протестувати смартфон сповна і сьогодні розповім, чим же він хороший. А він реально хороший!
Технічні характеристики Honor 20
- Дисплей: 6,26″, LTPS (IPS LCD), 2340×1080 пікселів, співвідношення сторін 19,5:9
- Чипсет: HiSilicon Kirin 980, 8-ядерний, 2 ядра Cortex A76 з частотою 2,6 ГГц, 2 ядра Cortex A76 з частотою 1,92 ГГц, 4 ядра Cortex A55 з частотою 1,8 ГГц
- Графічний прискорювач: Mali-G76 MP10
- Оперативна пам’ять: 6 ГБ
- Постійна пам’ять: 128 ГБ
- Підтримка карт пам’яті microSD: не підтримуються
- Бездротові мережі: Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac, Bluetooth 5.0 (A2DP, LE, aptX HD), GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO, QZSS), NFC
- Основна камера: головний модуль 48 Мп, апертура f/1.8, 1/2″, 0.8µm PDAF; додатковий надширококутний модуль 16 Мп, f/2.4, 13 мм, 1/3.1″; макро-модуль 2 Мп, f/2.4, 27 мм; датчик глибини 2 Мп, f/2.4
- Фронтальна камера: 32 Мп, f/2.0, 0.8µm
- Акумулятор: 3750 мАч
- ОС: Android 9.0 Pie з оболонкою Magic UI 2.1
- Габарити: 154,3×74×7,9 мм
- Маса: 174 г
Вартість Honor 20
Рекомендована вартість Honor 20 в Україні на момент підготовки огляду поки невідома. Але як нам розповіли в представництві бренду — орієнтовно цінник буде знаходиться на рівні $500. Смартфон існує в одній версії — з 6 ГБ оперативної пам’яті і 128 ГБ постійної пам’яті.
Комплект поставки
Honor 20 поставляється в стандартній картонній коробці середніх розмірів. Всередині знаходиться смартфон, ключик для вилучення слота під SIM-карти, силіконовий прозорий чохол, кабель USB/Type-C, потужний зарядний адаптер (22,5 Вт) і перехідник з Type-C на 3,5-мм аудіороз’єм.
Якщо ми говоримо про комплектний чохол, то він простенький: майже не має бортиків навколо екрану (якщо на ньому наклеєна захисна плівка), але зате добре захищає блок камер. Захисна плівка, до речі, наклеєна з коробки, якість у неї цілком гідна.
Дизайн, матеріали і збірка
Honor 20 — привабливий смартфон на мій погляд. Тут немає ніяких моторизованих блоків, великих брів або крапель в екрані. Фронтальна камера врізана в дисплей невеликим круглим отвором. Нехай не ново і взагалі, бачили ми це в лінійці Samsung Galaxy S10 і деяких інших новинках корейського виробника.
Але справедливо також відзначити, що аналогічне рішення вже застосовувалося в смартфоні цього бренду — в Honor View 20. Особисто мене взагалі не бентежить такий тип вирізу, я навіть радий, що в Honor 20 вирішили обійти стороною краплеподібний.
На відміну від тих же Galaxy S10 або S10e камера знаходиться не в правому верхньому куті, а в лівому. Рамки навколо дисплея оптимальної товщини. Не сильно тонкі, звичайно, але і товстими я їх назвати не можу.
З тильного боку Honor 20 чорного кольору не може похвалитися градієнтним забарвленням, однак є ефектний перелив. Він не найпростіший, ніби має деяку глибину і певне викривлення — виглядає вельми круто, такого я раніше не зустрічав.
Колірна палітра включає смартфон в чорному кольорі (як мій екземпляр) і синьому. Перший зрозуміло більш стриманий, з ось якщо вам захочеться виділиться — то синій на цю роль згодиться відмінно. Ну і впізнаваності, звичайно, тоді не відняти.
За конструкцією – це типовий сендвіч зі скла з обох сторін і металевої рамки. Олеофобка ззаду є, але смартфон не виявився занадто слизьким. Їм цілком можна користуватися і без чохла, якщо не переживаєте за блок камер. Адже той трохи виступає над поверхнею корпусу, так що з ним потрібно бути уважніше.
Збірка у Honor 20 — відмінна, а ось вологозахисту, на жаль, сюди не завезли. Брудниться пристрій не так сильно, як той же Honor 10i, але все ж відбитки і пилинки збираються. Особливо навколо камер. Але прибрати їх можна легко, а не як в згаданому 10i або 10 Lite, які притягують до себе все навколишнє сміття.
Компонування елементів
Спереду над екраном є датчик освітленості, сіточка з розмовним динаміком, під якою також ховається світлодіод для повідомлень. Сам динамік розташований як би під кутом, але як це впливає на зручність спілкування — пізніше. Про фронталку вже було сказано, зараз лише згадаю, що її виріз має діаметр 4,5 мм. Під екраном — нічого немає.
На правій грані є кнопка живлення, поєднана зі сканером відбитків пальців, і клавіша управління гучністю. Добре, що не стали робити окремий майданчик і окремо кнопку живлення — привіт Sony. Зліва знаходиться слот для двох SIM-карт nano-формату. Для microSD або картки формату Nano Memory, як в Huawei P30 Pro, — місця не передбачено.
На нижньому торці є мультимедійний динамік, порт Type-C і мікрофон. Зверху — мікрофон і віконце з датчиком наближення. Так, ось так от раптово. Я, чесно кажучи, і сам такого ніяк не очікував. Дуже схоже на інфрачервоний порт для управління побутовою технікою, але це саме датчик наближення. Здогадки у мене є, чому він тут знаходиться, але про це я розповім в іншому розділі цього огляду.
На тильній панелі ліворуч є довгастий блок з трьома модулями камер і світлодіодним спалахом. Біля блоку — вертикальні написи 48MP і AI VISION, а між ними — ще один модуль. У нижній частині — брендування та інші службові маркування.
Ергономіка
Хлопцям з Honor вдалося відшукати непоганий баланс між розміром екрану смартфона і його габаритами в «двадцятці». Останні, до речі, такі: 154,3×74×7,9 мм. Він відносно добре поміщається в руку, їм можна управляти на ходу, при тому, що робити це можна однією рукою. Хоча даний момент залежить і від розміру долоні, звичайно.
До еталонного з точки зору габаритів Galaxy S10e йому далеко, але тут і екран помітно більше. Форма корпусу і маса гаджета (174 г) мені сподобалися, ніякого дискомфорту при тривалій експлуатації Honor 20 не викликає. Клавіша регулювання гучності і сканер відбитків (або кнопка живлення) — розташовані більш ніж вдало.
Дисплей Honor 20
Починаючи з цього розділу, проявляються деякі дійсно цікаві особливості Honor 20. Отже, дисплей смартфона отримав діагональ 6,26″, роздільну здатність 2340×1080 пікселів, співвідношення сторін 19,5:9 і щільність пікселів 412 ppi.
Але найголовніше — матриця. Тут на відміну від оберемки флагманів/субфлагманів від різних виробників використовується не OLED, а LTPS-матриця. Або, якщо ще простіше — трохи вдосконалена з точки зору енергозбереження IPS-панель. Що тут особливого?
По-перше, це нині велика рідкість в сегменті флагманів. Чи багато ви можете назвати топових пристроїв цього року з IPS? Питання злегка риторичне і особисто я крім ось цього Honor 20 (і його Pro-версії) з ASUS ZenFone 6 — не можу пригадати щось ще. По-друге, це важливий параметр для тих користувачів, у яких втомлюються очі або проявляються інші негативні моменти при використанні смартфона з OLED-екраном.
Можна і назвати третю причину, типу неприродності кольорів на OLED-панелях на відміну від IPS. Але як на мене — вона була б притягнута за вуха. Будь-який адекватний виробник смартфонів пропонує можливість вибору режиму відображення і як правило «природний» (назва може бути інша, але суті не міняє) пропонує більш спокійне і натуральне зображення. Мінусом використання IPS в Honor 20 я не назву, це, як на мене, навпаки — його особливість і перевага.
Екран Honor 20 в цілому мені сподобався. Відмінна яскравість, якої достатньо на вулиці в сонячний день, хороша контрастність і передача кольорів, а також вельми непогані кути огляду.
Єдина болячка дисплея полягає в тому, що якщо дивитися на темну картинку під діагональним кутом — буде помітно вицвітання. Але при стандартному використанні чорний колір на цьому дисплеї виглядає нормально.
По налаштуваннях — можемо змінити колірний режим і температуру екрану. Включити захист зору — звичайна опція для зменшення синього світіння екрана, можна примусово знизити роздільну здатність до HD+ з метою економії батарейки або покластися в цій справі на пристрій, щоб смартфон сам вирішував коли це може бути доречно. Як завжди є примусове повноекранне відображення для неоптимізованих додатків або ігор, а також маскування вирізу під фронтальну камеру, яка просто заливає верхню частину екрану чорним кольором. Темного режиму інтерфейсу, як і Always-On — немає, з цілком очевидних на те причин.
І до речі, з приводу колірних режимів. Якщо ви дійсно любитель IPS, то «Звичайні» кольори — саме те для вас. Тому що при виборі профілю «Яскраві», екран Honor 20 прагне за насиченістю до середньостатистичного AMOLED-дисплея що вже як би суперечить самому поняттю відображення картинки на IPS.
Продуктивність Honor 20
З залізом в Honor 20 все просто відмінно. Це потужна продуктивна платформа власного виробництва Huawei — HiSilicon Kirin 980. Вона, для довідки, — використовується і в серії Huawei P30. Восьмиядерний 7-нм чіпсет розділений на три кластери: 2 ядра Cortex A76 з максимальною тактовою частотою 2,6 ГГц, 2 ядра Cortex A76 з тактовою частотою 1,92 ГГц і 4 ядра Cortex A55 з частотою 1,8 ГГц. Графічні завдання виконує відповідний прискорювач Mali-G76 MP10.
Перш ніж показати вам результати тестів Honor 20 в синтетиці, хотілося б нагадати, що деякий час тому Huawei викрили в завищенні результатів бенчмарків. Коли система визначала тест — активувався режим максимальної продуктивності, який тоді користувач включати самостійно не міг. Але в компанії не стали це заперечувати і анонсували майбутню можливість вибору режиму максимальної продуктивності користувачем. І як бачимо, слово вони стримали — в настройках, в пункті «Батарея» поруч з енергозберігаючими режимами з’явився ще один — «Продуктивний режим». Щоб не бути голослівним — показую, як активація режиму впливає на продуктивність пристрою.
Ну, тут вже слова зайві — все очевидно. Особливо показовий тест на троттлінг. У звичайному режимі смартфон втрачає до 43% продуктивності, при цьому дуже швидко, а в продуктивному — до 33% і набагато довше зберігає нормальний рівень, як видно з графіка.
Що взагалі дає вся ця інформація? В першу чергу, про це потрібно знати. А от чи варто застосовувати на практиці? Якщо ви не граєте в ігри на смартфоні, то напевно можна обійтися й звичайним режимом. Тим більше, що Honor 20 — дуже швидко працює в прикладному ПО, а оболонка — літає. Та й до батарейки він буде більш щадним. Але геймерам або просто любителем насолодиться мобільного грою з хорошою графікою і високою стабільним FPS — обов’язково варто включати режим максимальної продуктивності.
Але до ігор — повернемося пізніше, а зараз — пам’ять. Honor 20 існує в одній модифікації, як я і говорив — 6 ГБ в ОЗП і 128 ГБ в ПЗП. До багатозадачності ніяких питань — цього обсягу вистачить ще надовго. Другої, в принципі, теж вистачає і думаю буде достатньо для всього — користувачеві відведено 110,67 ГБ. Але ось накопичувальну здатність розширити картами пам’яті не можна і це теж потрібно враховувати.
По роботі самого апарату я вже все розповів — просто шикарно, все-таки топовий флагманський чіп від Huawei як ніяк. Тепер до ігор — вони тестувалися в згаданому не раз продуктивному режимі, вимірювання середнього показника FPS проводилися за допомогою GameBench:
- Mobile Legends — максимальні можливі графічні параметри, 60 FPS
- Asphalt 9 — максимальні можливі графічні параметри, 30 FPS
- Evil Lands — ультра-графіка, 54 FPS
- Fortnite — «Епічні» (з обмеженням 30 к/с), 30 FPS
- PUBG Mobile — максимальні налаштування графіки, 40 FPS
- Shadowgun Legends — ультра-графіка, 59 FPS
Зрозуміло смартфон підтримує технологію GPU Turbo, а для її роботи потрібно додавати ігри в спеціальний ігровий центр і запускати звідти. Але ігрові тести вище проводилися через утиліту для вимірювань, а тому який підсумковий FPS буде, якщо запускати додатки через центр ігр та й ще з включеною максимальною продуктивністю — не підкажу, але підозрюю, що грітися Honor 20 буде ще більше.
Камери Honor 20
На тильній частині Honor 20 розмістилося аж чотири глазки камер. Багатокамерність — це тренд і такою кількістю навряд чи можна зараз когось здивувати. Однак в цьому випадку є і дещо новеньке. Отже, чотири камери:
- головний модуль 48 Мп, апертура f/1.8, 1/2″, 0.8µm PDAF
- додатковий надширококутний модуль 16 Мп, f/2.4, 13 мм, 1/3.1″
- макро-модуль 2 Мп, f/2.4, 27 мм
- датчик глибини 2 Мп, f/2.4
Почнемо по порядку. Стандартна камера на 48 Мп, але як завжди виробник за замовчуванням рекомендує 12 Мп і це норма. Я робив знімки і в першому і в другому – дива не сталося, принаймні з 12 мегапіксельними і з «звичайними» 48 Мп фотками. Справа в тому, що в меню зміни роздільної здатності користувачеві дозволяють вибрати не тільки 48, а й «48 Мп — Ультрачіткість з ШІ». В такому форматі, для одного знімка потрібно тримати смартфон приблизно 4 секунди, поки він знімає. Як при зйомці в нічному режимі. І там на мій погляд різниця в деталях є, але знову ж — на кожен день такий спосіб зйомки не найвдаліший. Часу потрібно більше, пропадає можливість переключатися між об’єктивами. Можна користуватися в тому випадку, якщо це запланована зйомка і є багато часу.
Основна камера в смартфоні хороша. Деталі є, кольори вірні, хоча динамічний діапазон хотілося б мати трохи ширше. У Honor впевнені в добротності модуля, а тому є кнопка швидкого включення дворазового наближення. Як ви розумієте, це цифрове наближення. Високою якістю похвалитися, правда, не може, але при хорошому освітленні для соцмереж – зійде.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Портретний режим передбачений, допомагає йому окремий датчик глибини і він відносно коректно справляється в більшості випадків. Нічний режим є — в цілому непогано витягує знімки зроблені в темряві або ввечері. В рамках розумного, звичайно, якесь світло однозначно повинно бути.
Надширококутний модуль мені швидше сподобався. В умовах денної зйомки практично відсутні відмінності в роботі автоматики між ним і основним. А от увечері даний модуль вже здає позиції, в тому числі і по ББ.
Останній модуль — макро. Ось така ось «екзотика», ага. У нього немає автофокусу, це взагалі сенсор на 2 Мп з f/2.4, що вже дає зрозуміти — йому потрібно багато світла. За фактом, знімок буде різким в тому випадку, якщо між модулем (це який винесений з основного блоку) і предметом зйомки буде відстань в 4 см. Переключитися на нього можна з меню режимів, вибравши пункт «Супермакро».
Відеозапис може вестися в 4K при 30 к/с, 1080p з 30 або 60 к/с. Оптичної стабілізації немає — тільки електронна. Але раптово вона виявилася дуже навіть нічого. Та й в цілому якість роликів на виході — цілком пристойна. Уповільнене відео Honor 20 може знімати в таких варіаціях: 1080p з 120 FPS і 720p з 240 або 960 FPS. Прискорені відео — всього лише в HD-здатності при 30 кадрах в секунду.
Фронтальна камера — 32 Мп, f/2.0, 0.8μm. На жаль без автофокусу, але деталізація відмінна. Ефекти, AR і інші прикрашалки — на місці.
Додаток камери влаштує навіть самого вимогливого користувача, тому що тут є… просто все. Починаючи від цілої пачки режимів і закінчуючи ручним зі збереженням фотографій в «сирому» форматі RAW.
Методи розблокування
Оскільки смартфончик у нас з IPS-екраном, то чекати підекранного сканера відбитків пальців не доводиться. А тому його розмістили на правому торці в клавіші живлення. І нехай це не так ефектно, але стабільність і швидкість спрацьовування — приголомшливі. Для Huawei і Honor це звичайна справа, звичайно, але сканер просто чудовий.
У нього є два режими спрацювання при вимкненому екрані — дотиком або натисканням. Тобто в першому випадку майданчик буде постійно намагатися зчитувати відбиток і це трохи незручно, адже випадкові розблокування в такому варіанті просто неминучі. Другий метод, при якому потрібно натиснути на клавішу (якщо екран вимкнений), — мені здався більш оптимальним.
Обличчям Honor 20 теж легко розблокується і практично завжди дуже швидко. У темряві екран трохи додає яскравості навіть з відключеною функцією в налаштуваннях. Але якщо так він просто стає яскравішим, щоб підсвітити обличчя, то з активованим перемикачем додаткового підсвічування замість звичного локскріна включається білий фон і ефективність таким чином буде вище.
Автономність Honor 20
Акумулятор в Honor 20 встановлений середньої місткості — 3750 мАг. Начебто непогано, але могло б бути і більше. Однак на ділі смартфон живе дійсно відмінно. Якщо ви здатні провести в смартфоні більше 7 годин за світловий день — заряджати його доведеться вже ввечері.
В цілому, я за тиждень експлуатації заряджав його не частіше, ніж раз на добу. А одного заряду вистачало мені на 6-7 годин активності екрану при цьому. В PCMark 2.0 з максимальною яскравістю підсвічування «двадцятка» протрималася 7 годин 12 хвилин. Коротше кажучи — автономність у гаджета досить пристойна.
Порадувала підтримка швидкої зарядки Honor SuperCharge. Потужність комплектного блоку — 22,5 Вт. А ось бездротової зарядки, на жаль, немає. Таймінг штатної зарядки виходить такий:
- 00:00 — 18%
- 00:30 — 65%
- 01:00 — 96%
- 01:10 — 100%
Звук і комунікації
Розмовний динамік, нагадаю, розташований не прямо, а під невеликим кутом. Через це спочатку слухати співрозмовника трохи незвично. Тобто доводиться тримати смартфон теж під кутом і цим виходить виправдати положення датчика наближення. Ну як виправдати, дисплей під час розмови тоді буде вимкнений. Звикнути можна, але хотілося б бачити більш класичне розташування. Втім, для тих хто нечасто розмовляє по телефону — буде нормально.
Мультимедійний динамік, на жаль, грає самостійно. Тобто ніякого стереозвучання ми не отримаємо, що засмучує. Якщо говорити про його якість — цілком хороша, запас гучності непоганий. Але об’ємності, зрозуміло, не вистачає і з цим нічого не поробиш.
Навушники. Для підключення дротових зі стандартним 3,5-мм штекером доведеться звернутися до комплектного адаптера.
Але він хоча б не громіздкий, що вже радує. Звучання можна охарактеризувати як хороше, а особливо якщо додатково покрутити еквалайзер і поекспериментувати з іншими ефектами.
В бездротовій гарнітурі теж непоганий звук, але катастрофічно малий запас гучності. Але можливо залежить від навушників, я тестував з RHA MA650 Wireless. Бути може, з іншими стане краще або це нюанс мого семпла, але ось навіть в домашній обстановці мені доводилося викручувати гучність на максимум. Аудіоефекти з Bluetooth-аудіо теж працюють.
Зі зв’язком повний порядок, підтримуються всі сучасні актуальні стандарти: Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac, Bluetooth 5.0 (A2DP, LE, aptX HD), GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO, QZSS) і NFC.
Прошивка і ПЗ
Honor 20 працює на Android 9 Pie з оболонкою EMUI точніше Magic UI версії 2.1.0. Насправді це та ж EMUI, відмінностей між ними я не побачив, просто в Huawei вирішили трішки сильніше «розділити» бренди. В інтерфейсі є все необхідне — три способи навігації по системі, кастомізація темами і різноманітними іконками, управління однією рукою і ще багато всього іншого.
Ми вже незліченну кількість разів розповідали про оболонку EMUI, як в оглядах смартфонів Huawei і Honor, так і в окремих матеріалах. Читайте огляди P20 Pro і P30 Pro.
Висновки
Який підсумок по Honor 20? Хороший смартфон в цілому, мені сподобався. Не без нюансів і мінусів, але щось же потрібно залишати для Pro-версії. Якщо говорити про те, чого тут не вистачає, то можна виділити такі речі: немає 3,5-мм, немає вологозахисту, немає бездротової зарядки, немає стереозвуку.
Але на противагу можна поставити дизайн, IPS-екран і просто відмінне флагманське залізо, на якому можна із задоволенням грати в усі ігри з максимальною графікою. Непогані камери і прекрасна автономність зі швидкою зарядкою. І все це пропонується за нормальний цінник відносно іменитих флагманів цього року.
