Все, що треба знати перед встановленням сонячних панелей

Ця стаття мала б вийти ще наприкінці минулого року, оскільки панелі було встановлено ще в листопаді 2024. Але я вирішив спочатку повністю обкатати систему, виявити всі підводні камені, зрозуміти нюанси домашньої генерації та зберігання енергії, а вже потім ділитись з вами думками з цього приводу. До речі, дуже вдячний компанії Solarverse за технічні консультації та прекрасну підтримку обладнання.

Отже, як я йшов до реалізації по суті вже готового рішення, які були передумови, що по залізу, що треба для встановлення, який приблизний бюджет і чи варто витрачати всю суму одразу, якщо у вас обмежені ресурси. І все це простими словами, тож якщо ви глибоко в темі, а не людина, яка тільки хоче розібратись в питанні і якій “знайомий друга сказав, що це невигідно”, нічого нового ви тут не побачите. Погнали.

Також цікаво:

ЗМІСТ СТАТТІ:

Передісторія

Десь 2 роки тому я для себе відкрив системи зберігання енергії, що складаються із автономного інвертора та акумуляторної батареї великої ємності. Не цікавості заради, а через хворих сусідів з північного сходу. Відкрив не одразу. Коли через блекаути потрібно було взимку від чогось живити котел опалення в приватному будинку, я придбав зарядну станцію (як це було – можна почитати тут) невеликої ємності, якої вистачало на 4 години. В той час проміжки без електрики були приблизно такої тривалості, тож це була та мінімальна ємність, яку я міг собі дозволити, щоб не мерзли діти.

Та після того, як одного разу світла не було 5 днів, через що дружина з дітьми та котом ночували в батьків, а температура в домі опустилась до 4 °С, я вирішив, що забезпечу родину надійним енергетичним бекапом, чого б мені це не коштувало. Трохи згодом трапилась мені компанія, яка попросила зробити огляд системи зберігання енергії “автономний інвертор + батарея”. Я зробив… і викупив систему, бо зрозумів, що я готовий за таке платити, навіть істотно збільшивши борг на кредитці. І не пожалкував ні разу.

І в принципі це надовго мене заспокоїло. Ну як надовго – на рік. До наступного етапу модернізації системи мене підштовхнули сусіди, які ставили собі сонячні панелі. На дах великого будинку. Подивився я на це “неподобство” і трохи засмутився, бо таких великих поверхонь в мене нема та і основний дах будинку доволі старий, критий шифером – перекладати його я поки не готовий фінансово, тож на нього панелі б не ставив. Та в мене є прибудова до будинку, вона ж передпокій та кухня. В якої дах майже горизонтальний (десь 12-16° до горизонту), критий профнастилом і розміром якраз трохи більший за 4 великі панелі. Це все і вирішило.

Що по залізу

Я розкажу за параметри своєї системи і дам мінімальні рекомендації по підбору панелей до інвертора. Але хочу зазначити наступне – якщо ви не плануєте розтягувати процес автономізації вашого помешкання у часі та/або не відрізняєте силу струму від напруги (за ампераж та вольтаж взагалі треба бити по руках “сонячним кабелем”), краще зверніться одразу до професіоналів, які на складанні та монтажі СЕС собаку з’їли. В мене вийшло так, бо початково я з панелями справ мати не планував.

Отже, моя модель інвертора має один MPPT-контролер з одним входом. Це означає, що я можу повісити на нього один стрінг панелей. Не завжди один MPPT означає, що можна повісити тільки один стрінг. Є інвертори, в яких на один MPPT можна підключити 2 або 3 стрінги. Це залежить від параметрів інвертора. Стрінг – це кілька панелей, з’єднані послідовно. Ситуації з двома стрінгами я брати не буду, бо якщо вам хочеться ДУЖЕ багато панелей, то знову ж таки – йдіть до професіоналів.

Далі я трошки розпишу як підібрати кількість панелей.

1. Перше, що ви маєте знати – ви підбираєте панелі “під дах” (або під іншу площу, на яку ви їх плануєте розміщати). Більше панелей, ніж дозволить вам дах, ви все одно не повісите на один стрінг. Тобто з’ясуйте, скільки панелей фізично вам встане туди, куди ви плануєте. Хоча б приблизно. Тобто просто виміряйте параметри місця майбутнього встановлення. Це вам знадобиться після 2 кроку. Переходимо до наступного і найголовнішого параметра.

2. На нашому інверторі збоку шукаємо характеристики в спеціальній табличці. А конкретно – параметри MPPT-контролера. Зазвичай це щось на кшталт PV Input, PV Input Voltage чи Solar Charger Mode.

В першу чергу нас там цікавить Напруга MPPT. Це максимальна напруга, яку може тримати наш інвертор від сонячних панелей. В цей параметр ви маєте вписатись дуже чітко. Частіше за все в китайських інверторах цей параметр дорівнює 450-500 В. Цю напругу неможна перевищувати ні в якому разі. Є ще низьковольтні, так звані квартирні, інвертори, де максимальна напруга може бути, наприклад, 140 В, вони розраховані на панелі на балкон, але зараз не про них. Там же в табличці є і нижня межа напруги, з якою працюватиме інвертор.

Також цікаво:

Коли ми визначились з робочими межами інвертора по напрузі, дивимось параметри панелей. Тут нас цікавить параметр OCV (Open Contact Voltage). Це так звана напруга холостого ходу. Часто виробники називають цей параметр інакше, але щоб ви не заплутались – це найвища напруга, яка вказана в параметрах панелі. Наприклад, у моїх Longi Solar LR7-72HGD 600M це ця цифра, заплутатись важко:

І ще важливо – візьміть до уваги, що в холодну сонячну погоду, наприклад, взимку, напруга холостого ходу панелі обов’язково буде трохи вищою, це фізика. І ви банально можете вийти за верхню межу напруги MPPT-контролера вашого інвертора. Є простий метод, як цю дельту врахувати. Якщо ви живете в широтах північніше, скажімо, Черкас, то до показника напруги холостого ходу панелі сміливо додаєте ще 18%. Південніше і приблизно до Нікополя – 16%. Якщо південніше Нікополя – 14%.

Далі проста математика – максимальну напругу MPPT інвертора ділимо на отриману після додавання цих % напругу холостого ходу панелі. І отримуємо число панелей, які ви можете підключити. Наприклад, в мене максимальна напруга MPPT – 500 В, напруга панелі Longi Solar LR7-72HGD 600M – 52,34×1,18=61,7612 (В), відповідно кількість панелей, які я можу безпроблемно повісити на контролер цього інвертора – 500/61,7612=8,096, тобто не більше 8 штук.

І тут же пригадуємо нижню межу. Ділимо її на напругу холостого ходу панелі – і отримуємо мінімальну кількість панелей, яка нам дасть якийсь результат. В мене це 120/61,7612=1,94 (шт.). Тобто треба ставити більше двох, краще мінімум три. На дах моєї кухні фізично влазить чотири Longi Solar LR7-72HGD 600M. Це менше вирахованого максимума у 8 панелей і більше мінімума у 2-3. Тобто якраз, берем чотири!

3. Струм MPPT. Важливий параметр. Намагайтесь його не перевищувати. Якщо ж так вийшло, що струм панелей вищий за струм MPPT, то ваш інвертор просто відсіче зайве і ви не доотримаєте генерацію, на яку розраховували. Тобто одна чи декілька панелей у вас висітимуть без толку. А гроші за них ви вже заплатили – некритично, але неприємно.

Що треба для встановлення

Тут починається найнудніша частина. Потрібно замовити самі панелі та всі розхідники та кріплення. Ні, звісно, якщо ДУЖЕ хочете і вмієте працювати зі зварювальним апаратом, можна всю рампу зварити самому, але в мене ні хисту до зварювання, ні апарату, тому кріплення я чесно замовив готове, отут, це не реклама, можете аналогічне пошукати ще десь, але в них мені дуже сподобався калькулятор і манера спілкування, тож хай буде.

Кріплення в мене без нахилу, тобто без зміни кута нахилу панелей.

Ще вам потрібен сонячний кабель з площею перетину жили 6 мм². Хочете зекономити – беріть виробництва Одесакабель, він непоганий, відносно. Я кабель не став замовляти, оскільки вирішив зробити все по уму (ага, тільки зараз) і запросив змонтажити всі мої 4 панелі людину, яка на цьому дуже добре і давно знається (дякую, Вадиме). Тож кабель просто увійшов до вартості монтажа.

Єдине, про що хочу вас попередити – або замовляйте ОДРАЗУ готову СЕС (що найправильніший варіант, насправді, бо вам зроблять її з вже віттестованих разом компонентів, під ключ), або вибирайте варіант з більшою кількістю панелей. Бо монтаж 4 панелей – це ДУЖЕ дрібне замовлення, замучаєтесь шукати кваліфікованого виконавця, в якого є вікно в розкладі замовлень для того, щоб приділити час на ваші ото дрібниці. І я зараз не жартую. Я шукав приблизно півтора місяці, бо то хтось відмовиться, коли вже домовились, то заломить космічну вартість монтажу 1 панелі, то погода, ну ви зрозуміли.

Читайте також:

На що вистачає такого сетапа

Поширене питання. Я на інверторі поставив режим SUB, тобто сонячна енергія в пріоритеті, живить все навантаження, поки її вистачає. Якщо не вистачає, або нема взагалі (наприклад, ніч), то всі споживачі живляться від зовнішньої мережі, а якщо пропаде і мережа, то від акумулятора.

Є ще режим SBU, коли акумулятор та мережа міняються місцями. Цей режим краще підходить в ситуації, коли ви абсолютно не переживаєте за ємність накопичувача енергії і коли генерація у вас явно вища за будь-яке споживання, або якщо в вашому будинку зовнішня мережа взагалі відсутня як така.

Тож на що вистачає. 5,12 кВт·год акумулятор і чотири 600 Вт панелі – насправді це вже не екофлошку гнучкою панелькою підзарядити. В літній сонячний день така кількість панелей без підключення ресурсів акумулятора в мене легко живить навіть електрочайник, пралку чи індукційну плиту.

SmartESS - solar generation

1 - 3

А якщо увімкнути це все одночасно – просто підключиться акумулятор і досипе недостачу. Після вимкнення потужних споживачів АКБ швидко відновить ємність до 100% від тих же панелей. Тобто наразі, коли сонця багато, я вже можу відключати зовнішню мережу і повністю жити від сонця та батареї. Насправді я так інколи і роблю, щоб дати акумулятору прогон, десь на добу, що ж він висить без діла постійно заряджений.

А коли сонця мало, тут вже генерація навантаження від потужних споживачів не покриє. Та навіть в такому разі вистачає на звичайне середнє споживання в районі 200-300 Вт*год. Тобто я на 100% впевнений, що взимку мої діти будуть як мінімум в теплі і зі світлом.

Ви маєте розуміти, що генерація сильно непостійна, починається вранці, закінчується ввечері, тому додаткове джерело енергії обов’язкове. Будь то зовнішня мережа чи накопичувач. І якщо бюджет дозволяє – батарею беріть якнайбільшу.

Обслуговування

Мене про це питали, тому чесно додаю цей пункт. Конкретно питали як мити, чистити, що робити в сніг, чи потрібна перевірка місць зʼєднань, акумуляторів, інвертора і т.д.

Як на мене, тут все доволі очевидно – “ставимо нове обладнання і забуваємо про його існування” – це не про СЕС. Як мінімум не про панелі, за ними потрібен регулярний догляд.

Так, фотовольтаїчну поверхню панелей треба доглядати – а саме мити струменем води. Миючі засоби не потрібні. І робити це варто регулярно, хоча б раз на місяць або після таких погодних явищ, як пилова буря. Якщо це зима, а панелі у вас розташовані під малим кутом до горизонту (як в мене), то після випадіння снігу, якщо на той же чи наступний день не планується потепління, ви лізете і сніг зчищаєте. Тож бажано заздалегідь підготувати якусь щітку з дуже довгою ручкою, якщо доступ на дах не дуже зручний. Про доступ до панелей взагалі варто думати ДО встановлення, а не так, що поставили, і на даху вже навіть ступити нема куди. Бо ступати туди вам все одно доведеться.

Щодо місць з’єднання панелей – якщо були використані якісні коннектори і нормальний 6 мм кабель, туди не лазьте, не чіпайте, достатньо час від часу візуального підтвердження, що все в порядку і все підключено як було. Само по собі воно не відконнектиться. А от якщо ви самі наколхозили слабий дріт або навіть дроти з різних металів, то взагалі вийдіть з чату, так робити неможна ні в якому разі, бо це буде не обслуговування, а постійний головний біль з дуже негативними наслідками для вашого устаткування в майбутньому.

Також цікаво:

Щодо АКБ та інвертора – тут все просто. Якщо вам їх ставили в комплекті з СЕС, то і обслуговувати в разі якихось помилок мають ті ж самі люди. Найчастіше в них через застосунок є доступ до даних з вашого інвертора про його стан та стан батареї. Якщо ж все обладнання підбирали ви, то і відповідати за його роботу вам. Лазити в інвертор чи, не дай Боже, розбирати АКБ – не треба. Просто витирайте з них пил та спостерігайте. Це такі пристрої, до яких ідеально підходить вираз “працює – не чіпай”.

Який приблизний бюджет і чи варто витрачати всю суму одразу

Давайте порахуємо приблизний бюджет на всю СЕС, якщо ви таки вирішили купляти все самі, а потім шукати підрядника на монтаж:

інвертор – приблизно 20 тис. грн
акумулятор, хоча б 5 кВт·год – приблизно 60-80 тис. грн
сонячна панель, наприклад, як в мене, 600 Вт двостороння Longi Solar LR7-72HGD 600M – 4200 грн
сонячний кабель – 60 грн/м
автомат, ставиться між панелями та інвертором
монтаж – приблизно 2000-4000 грн/панель, залежить від регіона

Отже, якщо зараз самостійно ставити СЕС з параметрами як в мене (5,5 кВт інвертор, 5 кВт·год АКБ, 4×600 Вт панелі, а це дійсно дуже проста конфігурація в плані генерації, це вам будь-який професіонал скаже), з монтажем майстрами з рівними руками чи без монтажа, вартість ви прикинути зможете. Так, це недешево. Навіть в світлі того, що зараз вартість комплектуючих суттєво нижча, ніж навіть пів року тому. Та знаєте що – в світі, де росія досі вчиняє геноцид українців, спокій хоча б з питання енергонезалежності вашої сім’ї того точно вартий. Не можете витратити всю суму одразу? Почніть саме із системи зберігання енергії. Або як в мене, з двох компонентів, або “все-в-одному”, як я поставив своїм батькам, тут прям взагалі “поставив і забув”. А потім вже можна задуматись і про генерацію.

І ще. Ризики помилки і підбір комплектуючих та матеріалів все ж краще перекласти на спеціально навчених людей – це я тепер розумію точно. І якби вирішив робити СЕС з нуля, скоріш за все замовляв би вже готове рішення з мінімальними параметрами. Але оскільки в мене на початку взагалі такої цілі не було, а була необхідність встановити лише систему зберігання енергії, то вийшло як вийшло. Тому і стаття ця побачила світ. І саме тому мені потрібно було лише купити панелі, кріплення і заплатити за монтаж. Тобто в такому випадку це ще виправдано.

Висновки

Напишу тут стандартне питання від необізнаних людей і сам на нього відповім.

“Навіщо взагалі ставити панелі? Це ж ніколи не окупиться. Або треба ставити їх дуже багато!”.

Так а хто сказав, що окупність – це головна причина встановлення невеличких СЕС? В моєму випадку це суттєво збільшена автономність помешкання. Бо навіть без зовнішньої мережі і без панелей мені 5 кВт·год акумулятора вистачало більш ніж на пів доби забути, що світла нема. Реально, було так, що я пропускав, коли вночі електрика вимикалась, бо не чув писк інвертора, вранці готував сніданок дітям та дружині на індукційній плиті, постійно працював котел опалення, холодильник, освітлення, роутер, готувався на тій же плиті обід, і тільки коли давали світло, я по писку інвертора розумів, що все це робив від акумулятора. А з цими 4 панелями, які в сонячний літній день легко під навантаженням генерують до 1,9 кВт·год (Longi дійсно класна контора), а взимку із сонцем виходить десь під 600-700 Вт, моя автономність суттєво збільшується. Бо за час, коли середнє споживання мого будинку дорівнює 200-300 Вт·год (коли не увімкнені ненажери типу електрочайника) може заряджатись акумулятор. Тому так, я задоволений.

Але знайте, як тільки ви увійдете у каламутну воду сонячної генерації – потім хотітиметься ще і ще. Це як з татуюваннями. Тож наступним моїм кроком для збільшення автономності, сподіваюсь, буде додавання такого ж 5 кВт·год акумулятора (або заміна його на вдвічі ємніший), потім заміна інвертора на той, що має два MPPT-контролера, і додавання другого стрінга панелей (можливо, на дах альтанки, але то неточно). В цьому випадку можна взагалі буде не вмикати зовнішню мережу і забути за рахунки за електрику.

А, і про “економію”. Навіть не зважаючи на те, що це далеко не перша причина встановлення панелей, вони таки трохи заощаджують. Так, на окупність я би особливо не розраховував, для цього вартість електрики взагалі має бути захмарною, але копієчку вони таки заощаджують. Але ось декілька прикладів, причому не таких вже й очевидних на перший погляд:

1. З того, що на поверхні – за квітень наша сім’я із двох дорослих, двох дітей та кота (куди ж без цього хутряного розбійника) зекономила 75,12 кВт, по поточним цінам середини 2025 року це 325 грн. Я вже жартую, що це “сонячний кешбек”. І це ж із увімкненою зовнішньою мережею. А за половину 2025 року – вже 315 кВт.

2. А уявіть ще таке. Ви працюєте з дому, отримуєте за це гроші, не стало світла – робота стоїть, гроші не нараховуються. Чи можна в такому випадку ці “зароблені” завдяки СЕС гроші записати в “економію за рахунок СЕС”? Да легко!

3. Або інший, більш банальний приклад. До вас приїхали друзі/батьки, відпочити. Вечір, зникло світло. Так, можна використати гірлянди від павербанки чи приготувати щось на газовому пальнику від балончика, якщо і плита у вас електрична, але з електрикою і всіма її перевагами – значно приємніше. І тоді тут питання – скільки грошей в моменті ви б були готові віддати, щоб електрика увімкнулась? Цю суму теж можна віднести до грошей, що заробила/зекономила СЕС? Звісно що так. Просто чомусь про такі варіанти люди думають вже тоді, коли вони стались, а не наперед. Не треба так. Плануйте.

Ось така вийшла стаття людини, яка самостійно відкриває для себе цікавий світ систем збереження та генерації енергії. І якщо у вас є питання по суті – залюбки відповім у коментарях. Дякую.

Також рекомендуємо почитати:

Більше від автора

Підписатися

0 Comments

Найновіше

НайстарішіНайбільше голосів

Інші статті

Все, що треба знати перед встановленням сонячних панелей: цікавий світ систем збереження та генерації енергії

Передісторія

Що по залізу

Що треба для встановлення

На що вистачає такого сетапа

Обслуговування

Який приблизний бюджет і чи варто витрачати всю суму одразу

Висновки