Збройні сили України вже давно успішно використовують американські протитанкові керовані ракеті BGM-71 TOW. Сьогодні все про цю ефективну зброю.
Американські протитанкові ракетні комплекси BGM-71 TOW входили ще у пакет допомоги США на $775 млн, який Україна отримала наприкінці серпня 2022 року. Ця зброя ефективно допомагає українцям знищувати російську бронетехніку.
Збройні Сили України вже використовували передані Сполученими Штатами протитанкові ракетні комплекси BGM-71 ТOW на Херсонщині. Тоді у мережі з’явилося перше відео використання українськими бійцями американського протитанкового комплексу, встановленого на броньований HMMWV M1167 у пустельному камуфляжі. Таку модифікацію авто розробили спеціально для ПТРК BGM-71 ТOW.
Давайте більш детально познайомимось з цією легендарною американською зброєю, яка має славетну історію.
Читайте також: Зброя української перемоги: Сучасні САУ PzH 2000
BGM-71 TOW (трубна керована ракета з оптичним відстеженням, з дротовим наведенням) — це важка протитанкова ракета. Протитанковий ракетний комплекс BGM-71 TOW був розроблений у другій половині 1960-х років і став основним бронебійним комплексом США та їх союзників у період холодної війни.
Незважаючи на свій вік, ракетна система TOW, як і раніше, знаходиться у великих кількостях на озброєнні більше сорока п’яти країн світу і розміщена більш ніж на 15000 наземних і вертолітних платформах. BGM-71 TOW повітряного базування стоїть на озброєнні більш ніж 13 країн.
Загалом було поставлено понад 2100 одиниць для оснащення гелікоптерів AgustaWestland Lynx, AgustaWestland A129, Bell Textron 206L, UH-1 Huey, Hughes 500MD, Eurocopter Bo 105 та Bell Textron AH-1 Cobra. З моменту свого створення BGM-71 TOW постійно модернізувався, набуваючи з кожним десятиліттям більш смертоносних версій. Незважаючи на неможливість обстрілу поза лінією прямої видимості і громіздкі розміри, BGM-71 TOW довів свою високу ефективність на полях боїв і дотепер з успіхом використовується в декількох військових конфліктах. Тепер BGM-71 TOW є й на озброєнні ЗСУ. Так, це не новітнє озброєння, але напрочуд ефективна та смертоносна для російських загарбників зброя.
Читайте також: Все про 155 мм гаубицю M777 і керований снаряд M982 Excalibur
BGM-71 TOW — це протитанкова ракета часів холодної війни, яка була розроблена у 1960-х роках для заміни старішої 106-мм безвідкатної гармати M40 і французьких ракет Entac і AS-11, які на той час стояли на озброєнні США. Назва TOW є абревіатурою від Tube-launched, Optically-tracked, Wire-guided (трубна керована ракета з оптичним відстеженням, з дротовим наведенням). BGM-71 TOW була розроблена для стрільби зі штатива, транспортних засобів і гелікоптерів, що дозволило зменшити витрати та полегшити логістику. Завдяки постійній модернізації ракет і пускових систем TOW залишається сучасною системою озброєння, яка буде використовуватися ще багато років.
Розробка комплексу BGM-71 TOW проходила з 1963 по 1968 рік під керівництвом компанії Hughes Aircraft, до речі, спочатку цей ПТРК називався “XBGM-71”. Офіційно серійне виробництво BGM-71 TOW почалося в 1968 році після періоду випробувань і оцінок, а формально ПТРК був прийнятий на озброєння у 1970 році. З того часу було вироблено близько 650 тисяч комплексів різних модифікацій. Таким чином, BGM-71 TOW вважається одним із найпоширеніших протитанкових ракетних комплексів у світі. Хоча розробила та розпочала виробництво BGM-71 TOW компанія Hughes, надалі виробництво поступово перейшло до компанії Raytheon Systems.
Відразу після його створення, ПТРК BGM-71 TOW швидко замінив в американській армії застарілі протитанкові ракети та безвідкатні гармати. Перше бойове застосування відбулося під час війни у В’єтнамі, TOW встановлювались тоді на гелікоптер XM26 з метою оперативної оцінки комплексу. 2 травня 1972 року одна авіагрупа за допомогою BGM-71 TOW успішно знищила 4 танки, вантажівку та 105-мм гаубицю. Стрільба здійснювалася з відстані 2700 метрів, прямі попадання в танки і гаубицю викликали за кілька секунд вибухи їхнього боєкомплекту. Цей дебют довів бойову ефективність TOW та заклав основу для збільшення їхнього виробництва та використання на десятиліття вперед. За останні роки TOW перетворилася на більш тонко налаштовану систему, здатну вражати різноманітні цілі, включаючи фортифікаційні укріплення.
Читайте також: Зброя української перемоги: ЗРК NASAMS, що захищає Вашингтон
Протитанкова керована ракета BGM-71 TOW вперше була використана у травні 1972 року біля Hue у Південному В’єтнамі. Ефективність ураження з вертольотів складала трохи більше 80% (65 прямих влучень з 81 запусків).
Ізраїльські війська використовували BGM-71 TOW під час арабо-ізраїльської війни у 1973 році та під час вторгнення до Лівану 1982 року. Саме цим ПТРК були підбиті сирійські танки Т-72 у 1982 році.
Марокканські військово-повітряні сили використовували BGM-71 TOW проти підрозділів POLISARIO у Західній Сахарі.
Іранські війська застосовували BGM-71 TOW проти іракських танків під час війни у Перській затоці у 1980-1988 роках.
У 1987 році Пакистан використовував BGM-71 TOW-2 проти індійських збройних сил.
Під час операції “Буря в пустелі” BGM-71 TOW були розгорнуті в армії США та корпусі морської піхоти, а також у Британській армії, армії Саудівської Аравії, єгипетській та кувейтській арміях у кількостях, що перевищують будь-які інші ПТРК. Наприклад, тільки в 1-му морському експедиційному корпусі в Саудівській Аравії було 582 пускові установки BGM-71 TOW M220E4. Інші 96 пускових установок перебували у розпорядженні сил, що воювали у північній частині Перської затоки. Відомо, що чотири вертольоти Kobra AH-1W Корпусу морської піхоти під час одного з інцидентів знищили цими ракетами кілька іракських танків Т-62 біля нафтового родовища. Загалом у 1991 році корпусом морської піхоти було використано 250 ракет BGM-71 TOW.
Корпусом морської піхоти США навесні 2003 року успішно використовувались BGM-71 TOW-2A та TOW-2B проти іракських танків Т-72. Конфлікт став першим бойовим застосуванням нової модифікації TOW 2B. BGM-71 TOW також активно застосовувалися військами коаліції в Афганістані.
З серпня 2022 року Збройні сили України за допомогою BGM-71 TOW успішно знищують російську бронетехніку по всій лінії бойових дій.
Також цікаво: Зброя української перемоги: американські касетні боєприпаси
У базовій піхотній модифікації пускова установка TOW встановлена на переносній тринозі. До складу ПТРК BGM-71 TOW входить також система наведення та управління. Сама ракета має звичайні аеродинамічні форми з простими контурами корпусу і коротким конусоподібним носом.
Для стабілізації ракети в польоті в її середній та хвостовій частинах розташовані чотири пружних закрилка, які розкриваються відразу після запуску. Бойова частина знаходиться в передній частині ракети, а блок управління та двигун – у задній та середній. Двигун ракети двокамерний, твердопаливний Alliant Techsystems. Бронепробивність становить від 430 мм до 630 мм гомогенної броні, залежно від моделі ракети.
BGM-71 TOW є важким протитанковим ракетним комплексом і потребує використання штатива (триноги) чи встановлення на транспортних засобах. Пускова установка M151 була спочатку розроблена для ранньої модифікації ракет TOW, пізніше з’явилася пускова установка M220, призначена для запуску моделей TOW-2. Отже, BGM-71 TOW може розміщуватись на різних платформах, таких як бронетранспортери, бойові машини піхоти та високомобільні транспортні засоби на кшталт HUMVEE.
Крім наземного розміщення, BGM-71 TOW може бути інтегрованим в бортові системи ударних вертольотів, у тому числі Bell AH-1 Cobra (тут використовується система кріплення M65).
Хоча BGM-71 TOW вважається “портативною” системою озброєння, цей ПТРК громіздкий і важкий, тому стріляти з плеча неможливо.
Читайте також: Зброя української перемоги: система ППО MIM-23 Hawk
BGM-71 TOW має дротове керування і використовує систему наведення SACLOS. Трекер, включений у пусковий пост, відслідковує ІЧ-маяк на ракеті та розраховує корекцію курсу. Дані надсилаються по дроту до ракети, яка відповідно коригує курс. Цей режим наведення вимагає, щоб оператор керував пусковою установкою, доки ракета не влучить у ціль.
Наведення ракети відбувається через оптичний приціл по лінії прямої видимості, у зв’язку з цим візуальне захоплення цілі в момент запуску ракети є критично необхідним. Більше того, оператор повинен мати ціль в полі зору протягом усього часу польоту ракети для наведення її на ціль по кабелю. Якщо відбувається розрив кабеля або його повне знищення, то ракета продовжує політ раніше заданою траєкторію.
Нещодавно з’явилася бездротова версія ракети, яка використовує односторонній радіоканал для передачі даних. Оператор BGM-71 TOW використовує телескопічний приціл для пошуку, прицілювання та подальшого утримання ракети на цілі. Керуючі сигнали від комп’ютера передаються на систему управління ракети по двох дротах, що розмотуються з котушок у задній частині ракети. Система керування Chandler Evans CACS-2 використовує диференційні приводи поршневого типу. Ракета оснащена високо інтенсивним тепловим маяком для довгохвильового інфрачервоного стеження та ксеноновим маяком для короткохвильового стеження. Ця подвійна система стеження забезпечує підвищену стійкість до оптико-електронної та інфрачервоної протидії.
Читайте також: “Нептуни” влучили у крейсер “Москва”: Все про ці ПКР
У 1999 році Raytheon Company уклала контракт з американською армією на виробництво покращеної системи виявлення цілей ITAS (Improved Target Acquisition System) для запуску TOW з HMMWV та інших наземних пускових установок. ITAS використовує передовий тепловізор, безпечний для очей лазерний далекомір та автоматизований супровід цілей.
Система виявлення цілей ITAS покращує дальність розпізнавання цілей та ймовірність їх ураження. Тільки в період з 1999 по 2003 роки армія США закупила 709 систем ITAS, частина з яких активно використовувалася в Іраку. ITAS також були закуплені Канадою для оснащення нових автомобілів LAV III, озброєних ракетами TOW.
Читайте також: Огляд БПЛА Bayraktar TB2: Що за звір такий?
Ракета BGM-71 TOW є дуже потужною зброєю, і в новій модифікації її можна використовувати для знищення більшості видів бронетехніки. Перша версія мала максимальну дальність дії 3,75 км, але зараз масово використовується версія з дальністю 4,5 км. Якщо система дротового наведення SACLOS не закрита димом, вона забезпечує хороші шанси вразити ціль, навіть коли ця ціль рухається.
Ракета BGM-71 TOW може запускатися зі штатної пускової установки М220. Тринога M220 дуже важка і громіздка, тому піхота може транспортувати її лише на обмежені відстані. Зазвичай пускова установка встановлюється на легку машину, таку як M151 MUTT і HMMWV. Крім того, пускові установки можуть розміщуватися на M901 Improved TOW Vehicle, M2 Bradley, LAV AT, Stryker та різних неамериканських машинах. BGM-71 TOW також може використовуватися такими вертольотами, як компактний Hughes MD-500 і багатьма версіями ударного вертольота AH-1 Cobra.
Читайте також: Зброя української перемоги: Iris-T SLM – сучасна ППО з Німеччини
Вихідною моделлю TOW була ракета BGM-71A. Модель 1976 року BGM-71B відрізнялася збільшеною дальністю 3750 м і бронепробивністю 630 мм, порівняно з 430 мм у попередньої моделі.
У 1981 році було розроблено модифікацію BGM-71C (Improved TOW, ITOW). Специфічною відмінністю моделі BGM-71C стала додаткова висувна штанга встановлена на носовий обтічник. В результаті цього з новим кумулятивним зарядом бронепробивність зросла до 800 мм.
У 1983 році відбулася наступна модернізація – версія BGM-71D (TOW-2). Було покращено двигуни, а також система управління та боєголовка.
Версія BGM-71E (TOW-2A) заснована на попередній моделі BGM-71D, але оснащена тандемною бойовою частиною для ураження цілей, оснащених реактивною бронею (динамічний захист). Невеликий заряд викликає детонацію реактивної броні та дозволяє кумулятивному заряду пробити основну броню.
BGM-71F (TOW-2B) також розроблена на базі моделі BGM-71D і призначена для ураження бронетехніки в найбільш уразливій верхній частині. TOW-2В оснащена новою модифікованою бойовою частиною з подвійним кумулятивним зарядом, дія якого спрямована під кутом до поздовжньої осі ракети та дворежимним дистанційним підривачем, розробленим компанією Thales Missile Electronics. Підривач включає лазерний профілометр і магнітний датчик. Підрив бойової частини ракети (виробляється компанією Aerojet) відбувається при прольоті ракети над ціллю. По суті, ціль уражається ударним ядром. Ракета на вигляд нагадує TOW 2A, але без висувної носової штанги і оснащена двома танталовими боєголовками спрямованого вибуху. Детонація боєголовок відбувається одночасно, дія однієї спрямована вниз, а інша з невеликим зміщенням для забезпечення більшої ефективності ураження. Матеріал боєголовок створює пірофорний (займистий) ефект в ураженій цілі.
Модифікація BGM-71G з покращеною бронебійною боєголовкою так і не пішла у серійне виробництво.
BGM-71h була розроблена на основі моделі BGM-71E. Протибункерний варіант TOW 2A призначений для руйнування польових укріплень, бункерів та міських будівель. Він має дальність стрільби 3750 м. Насамперед, їм оснащуються БТРи сімейства Stryker.
TOW 2B Aero має дальність 4,5 км. Для збільшення дальності з 3,75 км до 4,5 км потрібно було збільшити довжину дроту та встановити новий аеродинамічний обтічник, при тому, що двигуни на ракеті замінені не були.
Ще одним етапом розвитку сімейства TOW 2B Aero стала бездротова версія TOW 2B RF. У вересні 2006 року армія США розмістила перший контракт на нові бездротові TOW 2B RF. Відсутність дротів у системі наведення знімає обмеження щодо дальності та швидкості польоту ракети, що накладаються механізмом їх розмотування з котушок, та дозволяє збільшити прискорення на ділянці розгону та скоротити час польоту ракети. TOW 2B RF управляється односторонніми прихованими радіокомандами. Дальність дії ракети становить 4,5 км. Система сумісна з різними пусковими установками, що знаходяться на озброєнні.
У вересні 2000 року армія США уклала контракт із компанією Raytheon Systems на розробку бездротової версії TOW “вистрілив-забув”. Передбачалося оснастити TOW FF передовою інфрачервоною головкою самонаведення. Проте армія США скасувала проект у 2002 році.
Яка саме модифікація знаходиться на озброєнні ЗСУ наразі невідомо. Можливо, це декілька версій BGM-71 TOW.
Читайте також: Зброя української перемоги: Німецька самохідна гаубиця Boxer RCH 155
Читайте також: Зброя української перемоги: ракети ATACMS для HIMARS та MLRS
BGM-71 TOW є досить ефективним протитанковим комплексом, тому протягом кількох десятиліть залишається актуальним з технічної точки зору. Крім того, він показує, які результати може дати вигідне поєднання вдалої конструкції, технічних характеристик, економічних та політичних чинників. Без цього BGM-71 TOW навряд чи стали б настільки популярними і поширеними.
Розвиток ПТРК TOW тривав кілька десятиліть і дав дуже цікаві результати. Однак від появи перших зразків сімейства минуло вже більше півстоліття, і з того часу багато що змінилося. Ракети сімейства BGM-71 вже не повністю відповідають сучасним вимогам і можуть потребувати заміни. Втім, поки що відмова від TOW не очікується. Цю зброю доповнюють сучасними оновленнями, але не виводять з експлуатації. Ці протитанкові керовані ракети довели, що ще можуть успішно знищувати ворожу бронетехніку.
Впевнений, що такий надійний протитанковий ракетний комплекс дуже необхідний нашим захисникам. Ми щиро вдячні нашим західним партнерам за підтримку та поставки сучасних і потужних зразків зброї.
Ми віримо в наших захисників. Загарбникам нікуди не втекти від розплати. Смерть ворогам! Слава ЗСУ! Слава Україні!
Читайте також:
Leave a Reply