Мабуть, мало хто не погодився з тим, що останній місяць видався унікально тужливим і нервовим. Пандемія, економічний спад, страх невизначеності, навала сарани – на тлі таких біблійних сюжетів хоч на стіну лізь. Залишається тільки закупоритися вдома та переглядати улюблені фільми. Ну і грати, звичайно! На щастя, чим квітень удався, це новими релізами: ми вже вихваляли дивну DOOM Eternal, і ось тепер настала черга ще більш дивної Animal Crossing: New Horizons. Вона не могла вийти в кращий час.
Незважаючи на те, що сьогодні ми розглядаємо ексклюзив Nintendo Switch, ця гра вже встигла побити кілька рекордів з продажу, обскакати DOOM і навіть стати найбільш продаваною новинкою в Японії за підсумками трьох днів. Я чогось такого і очікував, а ось люди, далекі від цієї франшизи, з подивом підвели брови. Це що взагалі таке і звідки такий ажіотаж?
Вступ: Що це таке взагалі?
Взагалі, подібні питання і подив нерідко виникають у нашої людини після кожного великого релізу від Nintendo. У нас і дотепер не до кінця розуміють, як Super Smash Bros. Ultimate може бути більше ніж Mortal Kombat, як Mario Kart 8 Deluxe показує результати Grand Theft Auto V і не перестає розлітатися, як гарячі пиріжки, вже півдесятиліття, і як так виходить, що кожен рік геймери купують по дві ідентичні гри Pokémon. Сьогодні ми обговоримо Animal Crossing – одну з найбільших IP від Nintendo, про яку ви могли не чути.
Animal Crossing: New Horizons – це нова частина видатної франшизи, яка вперше з’явилася на N64 (в Японії) і GameCube (в США). Її ідея дуже проста: ви, людина, заселяєтеся в місто, наповнене різнобарвними жителями-тваринами. Тут перед вами постає просте завдання жити своїм життям, збираючи фрукти, спілкуючись з іншими і обставляючи свій будинок всілякими дрібничками. Напрошується порівняння з Stardew Valley (або клоном My Time at Portia), хоча творіння Еріка Берона було натхненне насамперед серією Harvest Moon. На відміну від неї, в Animal Crossing немає фермерства як такого – тут не треба доглядати за своїм урожаєм, тут не можна втомитися і не можна ні з ким одружуватися. Тут все простіше, однак це ні в якому разі не означає, що вона хоч в чомусь поступається всім вищезгаданим іменам. Більш того: вона перевершує їх усіх.
Читайте також: Огляд Saints Row IV: Re-Elected на Switch — Портативна вакханалія
Взагалі, жодна інша франшиза Nintendo не росла так стрімко в останні десять років. Animal Crossing: New Leaf, що вийшла в 2012 році, підняла IP на небачені висоти, ставши найкращою частиною серії. Значні продажі на 3DS остаточно переконали Nintendo, що у них на руках бренд не меншої сили, ніж Metroid або The Legend of Zelda. Тому вже в 2015 році на прилавках з’явився перший великий спін-офф Animal Crossing: Happy Home Designer – приємна, хоч і гранично проста гра, яка давала можливість прикрашати не свій будинок, а будинок численних тварин. У тому ж році вийшла і Animal Crossing: Amiibo Festival – віртуальна настілка на Wii U, яка інтегрувала в ігровий процес інтерактивні фігурки Amiibo. З нею я ознайомився на початку цього місяця, і можу тільки сказати, що критика на її адресу була сильно перебільшеною.
Ну і останнє, в 2017 році на мобільних пристроях вийшла Animal Crossing: Pocket Camp, безумовно найгірше, що Nintendo випускала за мотивами франшизи. Як і властиво більшості релізів для смартфонів, вона розчаровувала мікротранзакціями і абсолютно не відображала те, чим сильний цей бренд.
Ну а в кінці березня цього року відбулася прем’єра Animal Crossing: New Horizons – першого «серйозного» представника франшизи з 2012.
Туторіал довжиною в місяць
Як я вже згадував, Animal Crossing – це не симулятор ферми, це симулятор життя. Її логічніше порівнювати з Sims, а не з Stardew Valley, хоча вони обидві виділяються приємною розслаблюючою атмосферою. Але головним завданням в Animal Crossing є просто … життя. Тут немає ніякого поспіху, немає таймерів і немає способу програти. Єдине, що потрібно від гравця – це зануритися в цей неймовірно милий світ і забути про турботи в світі реальному. Звучить привабливо, чи не так?
Давайте поговоримо про те, як Animal Crossing: New Horizons вдалося домогтися звання наймилішої відеоігри в історії.
Отже, по «сюжету» (це слово я використовую з дуже великою натяжкою) нас запрошують пожити на безлюдному острові. Боятися не варто: ситуація фільму «Ізгой» не повториться – про всі зручності обіцяє подбати єнот Том Нук – головний підприємець серії, який є невід’ємною її частиною з самого початку. Ну, робити нічого – розписуємося. Далі ми вибираємо своє ім’я, ім’я свого острова і те, як ми будемо виглядати. На відміну від попередніх частин, де зовнішність персонажів складалася автоматично за результатами невеликого опитування, тут можна повністю налаштувати свій лук, хоча багато опцій, таких як зачіски і макіяж, відкриються тільки по закінченні якогось часу.
Читайте також: Обзор DOOM Eternal — Повний металопокаліпсис
Ну а далі ми опиняємося на острові. Залишається тільки вилазити зі свого намету, і … жити. Тут з вами опиняться випадкові жителі-тварини, які теж вирішили втекти від суєти.
Від усіх інших аналогів Animal Crossing: New Horizons відрізняє кілька особливостей. Перша – один день у грі дорівнює одному дню в реальному житті. Який зараз час показує ваш годинник, стільки ж буде і на вашому острові. З цієї причини поспішати немає сенсу: скільки б у вас не було часу на руках, ви не зможете відкрити все в перший день. Готуйтеся: тут період навчання може тривати тижнями. Втім, нудно не буде.
У Animal Crossing: New Horizons все трапляється поетапно: спочатку нас вчать крафтити (рідкісний приклад того, коли Animal Crossing щось запозичує у, можливо, Stardew Valley), потім – показують, як перетворити свій намет в будинок, як заселити нових жителів, відкрити нові споруди і так далі. Якщо здається, що контенту замало – грайте далі. Вас обов’язково чекає ще не один приємний сюрприз.
Головна критика на адресу всіх частин серії – одноманітність. Мовляв, кожен день робиш одне й те саме, і крім як гриндом це все не обізвати. Ну … з цим я посперечатися не можу. Але в даному випадку гринд не може виступати способом штучно щось затягнути – він є основним елементом геймплея. Чому? Та тому що гринд – це інше слово для побуту, яким ми з вами займаємося все своє життя. І забезпечивши свою гру цим ось побутом, Nintendo зробила її світ набагато більш відчутним. Багато що тут імітує реальність, тільки елементи, які в житті дратують, тут перетворені в щось більш невинне. Борг? Не страшно, поспішати нікуди. Потрібні гроші? Вийди на вулицю, злови рибку, зірви пару яблук з дерева, і проблема вирішена! Що вже там, тут нерідко гроші ростуть на деревах, а в небі час від часу з’являються подарунки на кульках. Dolce vita!
Ось і виходить, що так, в Animal Crossing: New Horizons ми будемо робити одне і те ж кожен день, але гра всіляко винагороджує нашу діяльність. Якщо раніше все, що ми робили, зводилося до двох речей – поповнення музею (про нього пізніше) і власної скарбниці, – то тепер нас мотивують ще й «милями нука». Це – система винагороди і альтернативна валюта. «Милі» нагадують «MEOW Coupons» з доповнення Welcome amiibo, і дозволяють придбати те, що не купується за дзині. Нагороджують вас тут за все – за виловленого жука, за зрубане дерево або зібраний ящик. Це відмінний спосіб зробити так, щоб одноманітні дії в грі не здавалися зовсім вже безглуздими.
Читайте також: Огляд Two Point Hospital для Nintendo Switch
Яка ж головна мета в New Horizons, чим все закінчується? Мета у кожного може бути своя, адже це – симулятор життя. Але більшість захоче максимально збільшити свій будинок і оформити його на свій смак. А потім – взятися за решту острова, модифікувавши і кастомізувавши його, як душа забажає. У цьому плані все теж стало значно краще, ніж в New Leaf, оскільки тепер абсолютно всі предмети можна встановлювати не тільки вдома, а й на вулиці. Тепер можна кастомізувати будь-який аспект свого міста. Нові гравці не зрозуміють мій захват, а ось вже бувалі напевно оцінять нововведення.
Майте на увазі, що побачити все, що тут є, за пару тижнів не вийде: сезони в грі наступають тоді ж, як і в реальному житті, і у кожного є свої особливості і спеціальні івенти. Я не раз відзначав Новий рік в New Leaf, і тепер перебуваю в очікуванні його настання і тут. Взагалі, забудьте слово «спідран», розслабтеся і грайте в своє задоволення.
Незважаючи на певну традиційність, тут багато нововведень, і головне з них – набагато глибша кастомізація. Ми і раніше могли прикрашати свій одяг власними (або чужими) піксельними творіннями, але це не все: тепер можна вносити корективи в сам ландшафт, створюючи власні озера і річки. Це монументальний стрибок вперед, що дозволяє створити справді унікальний острів, не схожий на інші. Така свобода дії і не снилася Stardew Valley або будь-яким іншим аналогам.
Неймовірний технологічний стрибок
Я вже говорив, що попередня (і найкраща) частина серії вийшла в 2012 році, але вона вийшла на портативці 3DS. Що ж стосується стаціонарної консолі, то останній реліз на неї відбувся аж у 2008, з виходом Animal Crossing: City Folk на Wii. І та, і інша консоль були потужними на тлі конкурентів, і в порівнянні з ними Switch зараз здається прямо-таки монстром по продуктивності. Завдяки цьому величезному технологічному стрибку від 3DS до Switch розробникам вдалося створити неймовірно красиву гру – цілком ймовірно, що найкрасивішу на платформі. Раніше цей титул належав Luigi Mansion 3.
Animal Crossing: New Horizons можна без всяких перебільшень назвати не тільки найкрасивішою на Switch, а й просто однією з найкрасивіших взагалі. Цього вдалося досягти завдяки чудовому арт-стилю і оптимізації. 1920 x 1080 в режимі док-станції і 1280 x 720 в портативі – це відмінні цифри, особливо на тлі численних жертв, на які йдуть важкі порти на кшталт Saints Row IV: Re-Elected. FPS в даному випадку залочена на тридцятці, але це не страшно – незважаючи на те, що Animal Crossing: City Folk видавала 60 FPS, тут набагато важливіше чіткість картинки. Судячи з усього, тут використовується пропріетарний движок від EAD, розроблений Nintendo – його ми вже бачили в Splatoon 2 і Super Mario Maker 2. Так що не дивно, що з оптимізацією такий порядок.
Головна сила Animal Crossing: New Horizons – в деталях. Скільки б ви не грали, ви завжди будете знаходити тут нові дрібниці, які раніше не помічали. Все тут радує яскравими, соковитими кольорами і відмальованими з нуля моделями. Різниця помітна як на маленькому екрані Switch Lite, так і, особливо, на телевізорі, де можна споглядати візуал, який не осоромив би і PS4. Один з кращих способів побачити різницю між попередньою і нинішньою частиною, це подивитися на музей Блезерса. Він прямо-таки дивує своєю красою, продуманістю і масштабами.
На відміну від Pokémon Sword і Pokémon Shield, які відверто розчарували старими ассетами, тут все абсолютно нове – і це вражає ще більше. Ось він – знак якості і етика Nintendo, яких не вистачає Game Freak.
Читайте також: Огляд Dreams («Мрії») — Пісочниця небачених масштабів
Мультиплеєр і неприємні обмеження
Animal Crossing завжди була грою одиночною, ідеальною для японських хікікоморі, але нова частина стала набагато більш соціальною. Перш за все слід виділити появу локального мультиплеєра на одному екрані. Просто візьміть по одному Joy-Con, і гуляйте по острову разом. Зізнаюся, цієї можливості я чекав давно, проте її імплементація могла б бути і краще. На даний момент залишається багато обмежень – наприклад, піднімати предмети з землі може тільки «лідер».
Набагато більше мені сподобалася можливість підключитися до іншого Switch по локальній мережі і запросити друга до себе. Тут вам не буде потрібно ні інтернет, ні платна підписка на Switch Online – головне, щоб у вашого друга була своя консоль і гра (і щоб він знаходився у фізичній близькості від вас). Це – відмінний спосіб погостювати у друга, подивитися на те, що продається у нього в магазині і просто помилуватися на його будинок.
На жаль, якщо у вас в родині кілька людей, зацікавлених в Animal Crossing, то можуть виникнути проблеми у зв’язку з жорсткими обмеженнями. Так, на одну консоль може бути тільки один острів – і не важливо, з якого аккаунта ви заходите. Інші акаунти можуть побудувати власний будинок і робити те ж, що і ви, однак свій унікальний острів їм побудувати вдасться тільки на своєму Switch. Багатьох гравців дуже дратує це обмеження.
До речі, Animal Crossing: New Horizons – це перша повністю локалізована на російську гра серії. Це дуже важливо, і це допоможе їй знайти нових фанатів, тим більше що Switch на нашому ринку користується великим попитом. Але якщо ви знаєте мову Шекспіра, то краще на російський не перемикатися – англійська версія здалася мені більш дотепною і смішною завдяки безперервній грі слів. Слід і покритикувати трошки своєрідні лінощі локализаторов, які підібрали хороший шрифт для тексту, але чомусь не подбали про те, щоб «Лавка Нука» відповідала англійській версії. Вийшло, скажімо так, недбало. Але це дрібниці, будемо чесні.
Читайте також: Огляд «Кревна ворожнеча: Відьмак. Історії» на Nintendo Switch — Прекрасний подарунок всім фанатам відьмацької саги
Вердикт
