Вчені Lawrence Livermore National Laboratory використали потужні суперкомп’ютери для моделювання одного мільйона орбіт супутників між Землею та Місяцем.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Менше ніж 10% цих орбіт залишалися стабільними протягом шести років спостережень, але навіть така кількість забезпечує близько 97 тисяч практичних маршрутів, які можуть стати основою для майбутніх місій за межі низької орбіти Землі.
Для проведення дослідження вчені застосували два найпотужніші суперкомп’ютери лабораторії – Quartz і Ruby – щоб змоделювати один мільйон можливих орбіт між Землею та Місяцем. Загальний обсяг обчислень склав приблизно 1,6 млн CPU-годин, що еквівалентно близько 182 рокам обчислювального часу, але завдяки паралельній обробці результати були отримані всього за три дні.
Дослідники не виходили з припущень про певну орбіту, а розглядали широкий спектр початкових умов, щоб максимально повно охарактеризувати навколоземний космічний простір. Як зазначив провідний автор Тревіс Йегер, команда вирішила «робити вигляд, що нічого не знає» про цей простір, щоб жодна орбіта не визначалася заздалегідь.
Порівняння показує, що низька орбіта Землі вже перевантажена супутниками, і приблизно 100 тисяч орбіт є граничною кількістю перед ризиком ланцюгової реакції зіткнень. Переважна більшість орбіт виявилася нестабільною, і лише близько 9,7% залишалися стабільними протягом усіх шести років. Водночас це означає близько 97 тисяч стабільних орбіт у системі Земля–Місяць, що відкриває широкий спектр можливостей для розміщення супутників. Автори підкреслюють, що навіть нестабільні орбіти забезпечують цінні дані для майбутніх досліджень та планування місій.
Читайте також:
- Dojo повертається: Tesla відновлює роботу над своїм суперкомп’ютером
- До Землі наближається комета діаметром 10 км: Що варто знати